Новини Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Надаєте послуги з репетиторства – декларуйте свої доходи!

Деклараційна кампанія – 2020 стартувала. Декларування доходів пов'язано із виконанням фізичними особами – платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) вимог ст. 67 Конституції України та норм Податкового кодексу України.

Якщо викладач, який надає послуги репетиторства, не є фізичною особою – підприємцем, він зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та сплатити податок на доходи фізичних осіб (військовий збір) із таких доходів.

Податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація) за 2019 рік таким викладачам – репетиторам слід подати до 01 травня 2020 року за місцем податкової адреси (реєстрації) чи онлайн з використанням електронного підпису. Форма декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177, (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 04.07.2019 за № 728/333699).

Доходи від репетиторства оподатковуються ПДФО за ставкою 18 %. Також із вказаних доходів відраховується військовий збір за ставкою 1,5 %.

Суму податкових зобов'язань з ПДФО та військового збору, зазначену у річній податковій декларації, репетитори мають сплатити до 01 серпня 2020 року.

Під поняттям «репетиторство» мається на увазі: підготовка дітей до школи, вступу до навчальних закладів, незалежного тестування, навчання з будь-яких предметів, написання рефератів, виконання контрольних, курсових та дипломних робіт тощо.

Профілактичні заходи з питань запобігання та виявлення корупції

Одним з першочергових завдань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області є виявлення та запобігання корупції, оскільки випадки вчинення неправомірних дій негативно впливають на імідж податкової служби та на взаємовідносини з платниками податків.

Протягом 12 місяців 2019 року відділом з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області забезпечено перевірку 135 кандидатів на посади державних службовців ГУ ДПС області, з яких відмовлено у призначенні – 3.

Відділом проведено 37 тематичних перевірок та 2 службових розслідування за приписом прокуратури. Розглянуто 115 запитів від правоохоронних органів щодо 228 суб'єктів декларування – працівників Головного управління ДПС області.

Проведено 17 перевірок щодо порушення антикорупційного законодавства та норм етичної поведінки державними службовцями за зверненнями громадян.

Відділом направлено 2 повідомлення до Національного агентства з питань запобігання корупції про несвоєчасне подання декларацій особами, що припиняють діяльність в органах державної податкової служби.

Також, працівниками відділу з питань запобігання та виявлення корупції ведеться постійна робота щодо безумовного дотримання вимог антикорупційного законодавства та Правил етичної поведінки в Головному управління ДПС у Дніпропетровській області.

До уваги суб'єктів Е-декларування!

З 01.01.2020 розпочався черговий етап щорічного електронного декларування особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

З 01.01.2020 такі суб'єкти декларування при заповненні Е-декларації мають зазначити відомості про свій унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (далі – УНЗР) та вказати відповідні номери членів своєї сім'ї. Зміни внесено у ст. 46 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» із змінами Законом України від 02 жовтня 2019 року № 140-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції».

УНЗР – це унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (далі – Реєстр). Його можна знайти на ID-картці та закордонному біометричному паспорті. Представлений такий номер двома послідовностями з восьми та п'яти цифр, розділених текстовим символом "–". Такий унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.

Оновлена Форма декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (Е-декларації), містить окреме поле для зазначення УНЗР:

● суб'єкта декларування – розділ 2.1 «ІНФОРМАЦІЯ ПРО СУБ'ЄКТА ДЕКЛАРУВАННЯ> Е-декларації;

● членів його сім'ї – розділ 2.2 „ІНФОРМАЦІЯ ПРО ЧЛЕНІВ СІМ'Ї СУБ'ЄКТА ДЕКЛАРУВАННЯ“ Е-декларації.

У разі відсутності у суб'єкта декларування або членів його сім'ї УНЗР – Е-декларацією передбачена можливість проставляння позначки, що такий номер відсутній.

Якщо суб'єкт декларування не має ні ID-картки, ні закордонного біометричного паспорта, то він має можливість отримати витяг із Реєстру зі своїм УНЗР, звернувшись відповідно до відділення Державної міграційної служби.

Звертаємо увагу, що на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції розміщена корисна інформація, необхідна при заповненні та поданні Е-декларації суб'єктами декларування, зокрема:

► роз'яснення щодо заповнення Е-декларацій у 2020 році;

► інформаційна довідка щодо розширення кола суб'єктів господарювання;

► щодо внесення в Е-декларацію унікального номера запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;

► загальні рекомендації при роботі з Єдиним державним реєстром декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

► відповіді на поширені запитання.

Важливо: суб'єктам декларування необхідно завчасно перевірити актуальність адреси своєї електронної поштової скриньки та чинність кваліфікованого електронного підпису (КЕП).

За телефоном +38(044)200-06-94або e-mail: [email protected] працює технічна допомога щодо роботи Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Графік роботи технічної допомоги по функціонуванню Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:

- понеділок – четвер: з 9.00 до 18.00, обідня перерва з 13.00 до 13.45;

- п'ятниця: з 9.00 до 16.45, обідня перерва з 13.00 до 13.45.

Крім того, на офіційному вебсайті НАЗК діє електронна форма для повідомлення про помилки під час роботи з Е-декларацією „Технічна допомога“.

Про офіційний переклад Міжнародних стандартів фінансової звітності для застосування малими та середніми підприємствами

На офіційному вебсайті Міністерства фінансів України за посиланням https://mof.gov.ua/storage/files/IFRS_for_SME_(2015)%20ukr(1).pdf оприлюднено офіційний переклад Міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ) для застосування малими та середніми підприємствами у редакції 2015 року.

Цей МСФЗ призначений для застосування малими та середніми підприємствами (МСП). У розділі наводяться характерні риси МСП.

Про зразок заяви на отримання ліцензії на право зберігання пального

Статтею 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального“ зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) встановлено виключний перелік документів, на підставі яких видається, зокрема ліцензія на право зберігання пального.

Законом України від 18 грудня 2019 року № 391-ІХ „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку“ внесено зміни у статтю 15 Закону України № 481.

Відповідно до внесених змін суб'єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб'єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження, а також фактичне місцезнаходження ємностей, що використовуються для зберігання пального.

Зазначені зміни до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України набрали чинності з 29.12.2019.

Який дохід (нарахований чи виплачений) потрібно зазначати фізичній особі у податковій декларації про майновий стан і доходи?

Деклараційна кампанія 2020 року розпочалась.

Форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177).

У рядку 10 графи 3 розділу II „Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу“ Декларації вказується сума річного оподатковуваного доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) протягом звітного (податкового) періоду, з урахуванням податків і внесків, які відповідно до закону утримуються з таких доходів (п.п. 1 п. 2 розділу ІІІ Інструкції).

Згідно з п.п. „в“ п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків зобов'язані подавати Декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами розділу ІV ПКУ таке подання є обов'язковим.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники ПДФО зобов'язані пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою ПДФО, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у Декларації з цього податку.

При цьому особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати на вимогу платника ПДФО відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого ПДФО (п.п. „в“ п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, при заповненні Декларації у розділі II „Доходи, отримані протягом звітного (податкового) року“ у разі, якщо фізична особа зобов'язана подати Декларацію, то така особа зазначає суму нарахованих доходів (у тому числі у вигляді заробітної плати, дивідендів, орендної плати тощо).

Особливості оформлення розрахункових операцій з 19.04.2020

Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX „Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг“ пункти 1 – 3 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг“ із змінами та доповненнями (далі – Закон про РРО) викладено у новій редакції.

Так, відповідно до внесених змін суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом про РРО, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);

3) застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Норми наберуть чинності 19.04.2020.

Платники Дніпропетровщини спрямували понад 628 мільйонів гривень акцизного податку

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області здійснюється контроль за діяльністю 34 платників акцизного податку (виробників та імпортерів), у т.ч. 28 – юридичних осіб та 6 – приватних підприємців – фізичних осіб.

За ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами суб'єкти господарювання Дніпропетровської області за 2019 рік спрямували до державного та місцевих бюджетів 628 мільйонів 332,8 тисяч гривень.

„Протягом 2019 року підрозділом проведено 227 фактичних перевірок, в ході яких виявлено 257 порушень законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, серед яких:

- 85 фактів торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності відповідних ліцензій;

- 49 фактів роздрібної торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії;

- 5 фактів оптової торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії;

- 70 фактів торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими від мінімальних роздрібних цін;

- 37 фактів торгівлі алкогольними напоями на розлив;

- 6 фактів торгівлі тютюновими виробами за цінами вищими від встановлених виробником або імпортером;

- 4 факти торгівлі тютюновими виробами поштучно;

- 1 факт зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку“, – зазначив начальник управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Денис Дегтярьов.

Звертаємо увагу платників, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Норми встановлені ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального“ із змінами та доповненнями.

До уваги платників акцизного податку!

ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/403993.html повідомила, що Законом України від 18 грудня 2019 року № 391-ІХ „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку“, який набрав чинності 29.12.2019, підрозділ 5 розділу ХХ „Перехідні положення“ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено п. 29 такого змісту, зокрема:

„Суб'єкт господарювання, який до 01 липня 2019 року не підпав під визначення платників податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 ПКУ, а з 01 липня 2019 року зареєстрований платником податку, має право одноразово, до 20 січня 2020 року включно, подати заявку на поповнення обсягу залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового без сплати акцизного податку, окремо по кожному акцизному складу/акцизному складу пересувному, та заяву про проведення документальної перевірки контролюючим органом достовірності даних, зазначених у такій заявці, у разі:

1) якщо обсяги пального, зазначені в такій заявці, відповідають одночасно таким умовам:

● знаходилися на зберіганні у такого суб'єкта господарювання на його акцизному складі станом на 01 липня 2019 року та належали іншому суб'єкту господарювання, який не підпадав під визначення платника податку до 01 липня 2019 року;

● були зазначені в акцизних накладних, складених на операції з реалізації таких обсягів пального їх власнику, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних до 01 липня 2019 року;

● не обліковувалися в системі електронного адміністрування реалізації пального станом на 01 липня 2019 року;

2) якщо обсяги пального, зазначені в такій заявці, відповідають одночасно таким умовам:

● були отримані таким суб'єктом господарювання після 01 липня 2019 року, а реалізовані платником податку до 30 червня 2019 року включно;

● були зазначені в акцизних накладних, складених на операції з реалізації таких обсягів пального їх власнику, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних до 01 липня 2019 року;

● не обліковувалися в системі електронного адміністрування реалізації пального станом на 01 липня 2019 року.

У заявці на поповнення обсягу залишку пального, складеній платниками, зазначеними у підпункті 1 цього пункту, додатково зазначається код ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) суб'єкта господарювання, пальне якого зберігається відповідно до укладених договорів на зберігання.

Контролюючим органом у формулі, визначеній пунктом 232.3 статті 232 ПКУ, протягом 10 календарних днів враховується обсяг пального, підтверджений результатами проведеної контролюючим органом документальної перевірки, як обсяг, на який платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Документальна перевірка відповідності даних у поданій відповідно до цього пункту заявці на поповнення обсягу залишку пального фактичним даним та/або даним бухгалтерського обліку підприємства, факту постачання та відображення обсягів реалізації в системі електронного адміністрування реалізації пального до 01 липня 2019 року призначається контролюючим органом в порядку, визначеному законодавством, не пізніше 01 квітня 2020 року.“.

Про подання та заповнення Заявки на поповнення (коригування) залишку пального

ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/403993.html у зв'язку з набранням чинності з 29.12.2019 п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ „Перехідні положення“ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) звернула увагу, що

1. Код форми, за якою з __.01.2020 подається заявка на поповнення обсягу залишку пального (в т.ч. заявка на поповнення (коригування) залишку пального відповідно до п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ „Перехідні положення“ ПКУ) – J(F) 0210902.

2. Формою заявки на поповнення (коригування) залишку пального (код форми J(F) 0210902) передбачено здійснення поповнення обсягу залишку пального окремо на кожному акцизному складі/акцизному складі пересувному. При цьому може бути заповнено тільки одне з полів – або поле „Акцизний склад, на якому виникає потреба поповнення“ або поле „Пересувний акцизний склад, на якому виникає потреба поповнення“.

3. Термін подання та реєстрація Заявки на поповнення (коригування) залишку пального відповідно до п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ „Перехідні положення“ ПКУ без сплати акцизного податку – до 20.01.2020 (включно).

4. Заявка на поповнення (коригування) залишку пального відповідно до п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ „Перехідні положення“ ПКУ без сплати акцизного податку подається окремо від інших заявок на поповнення обсягу залишку пального.

5. Одночасно з поданням відповідно п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ „Перехідні положення“ ПКУ Заявки на поповнення (коригування) залишку пального, до контролюючого органу подається заява на проведення документальної перевірки достовірності даних, зазначених у такій заявці.

6. Коригування показників Заявки на поповнення (коригування) залишку пального, поданої відповідно до п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ „Перехідні положення“ ПКУ, не здійснюється.

7. Особливості заповнення Заявки на поповнення (коригування) залишку пального, яка подається без сплати акцизного податку відповідно до п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ „Перехідні положення“ ПКУ:

- заявка складається та подається суб'єктами господарювання, які до 01 липня 2019 року не підпали під визначення платників податку відповідно до п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а з 01 липня 2019 року зареєстровані платниками податку;

- дата складання – з 29.12.2019 року по 20.01.2020 року включно;

- у верхній лівій частині заявки відмітка „Х“ може бути зазначена тільки в полі „Основна“;

- залежно від підстави для подання заявки (підпункт 1 або підпункт 2 п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ „Перехідні положення“ ПКУ) в одному з передбачених для цього полів у верхній правій частині заявки обов'язково зазначається відмітка „Х“;

- поле „коригування показників до заявки на поповнення (коригування) залишку пального“ не заповнюється;

- у заявках, складених відповідно до п.п. 1 п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ „Перехідні положення“ ПКУ, у відповідному полі зазначаються реквізити особи, пальне якого зберігається. У заявках, складених відповідно до п.п.2 п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ „Перехідні положення“ ПКУ, вказане поле не заповнюється;

- у табличній частині заявки:

• у графі „Умови оподаткування“ може бути зазначено тільки умову оподаткування '5';

• показники, внесені до граф „Обсяг реалізованого пального у кілограмах“ та „Обсяг реалізованого пального у літрах, приведених до температури 15 °C“, можуть мати тільки додатне (а не від'ємне або нульове) значення;

• у графах „Сума акцизного податку“ та „Загальна сума акцизного податку“ – зазначається цифра '0'.

Обсяг пального у Заявках на поповнення (коригування) залишку пального відповідно п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ „Перехідні положення“ ПКУ без сплати акцизного податку (з умовою оподаткування '5'), поданих платниками податку з 29.12.2019 року по 20.01.2020 року включно, враховується контролюючим органом у формулі, визначеній п. 232.3 ст. 232 ПКУ, як обсяг, на який платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних:

- тільки за результатами документальної перевірка відповідності даних у поданій відповідно до п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ „Перехідні положення“ ПКУ заявці на поповнення обсягу залишку пального фактичним даним та/або даним бухгалтерського обліку підприємства, факту постачання та відображення обсягів реалізації в системі електронного адміністрування реалізації пального до 01 липня 2019 року протягом 10 календарних днів після такого підтвердження (за результатами документальної перевірки).

Інформація для платників податку на прибуток підприємств

ДПС України з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств листом від 16.01.2020 №757/7/99-00-07-02-01-07 (далі – Лист № 757) повідомила таке.

Наказ Міністерства фінансів України від 14.11.2019 № 481 „Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств“, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.12.2019 за № 1217/3418815 (далі – наказ № 481) набув чинності 20 грудня 2019 року.

Наказ № 481, виданий з метою реалізації положень Закону України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів“ (далі – Закон), який набрав чинності з 01.01.2019, та постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року № 891 „Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1233“ (далі – постанова), які набирають чинності з 01 січня 2020 року.

У формі Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – декларація) передбачені такі зміни.

Основну частину декларації доповнено блоком „Податкові зобов'язання, інші штрафні санкції та пені, визначені відповідно до Податкового кодексу України, не пов'язані з виправленням помилок“.

До цього блоку входять нові рядки, якими передбачено можливість визначення податкових зобов'язань для платників, які використовують пільги відповідно до пунктів 142.1 – 142.3 ст. 142 розділу ІІІ „Податок на прибуток підприємств“ та п. 41 підрозділу 4 розділу ХХ „Перехідні положення“ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у разі порушення вимог цільового використання вивільнених від оподаткування коштів, у яких відображаються:

● суми збільшення податкового зобов'язання, за порушення вимог цільового використання вивільнених від оподаткування коштів (рядок 35);

● штрафні санкції (рядок 36);

● пені (рядок 37).

Уточнено редакцію рядка 26 декларації щодо відображення сум збільшення (зменшення) податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється.

Звертаємо увагу, що блок „Наявність додатків10“:

● доповнено новим додатком ПП „Інформація про суми податкових пільг“;

● додаток ФЗ розділено на графи: П(С)БО та МСФЗ.

Декларацію доповнено новим додатком ПП „Інформація про суми податкових пільг“.

Згідно з положеннями п.п. 1 п. 2 постанови, яка набирає чинності з 01 січня 2020 року, суб'єкт господарювання, який не сплачує податки та збори у зв'язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ.

У зв'язку з цією нормою суб'єкти господарювання, які не сплачують податок на прибуток підприємств у зв'язку з отриманням податкових пільг, не подаватимуть до контролюючих органів Звіт про суми податкових пільг, а вестимуть облік сум таких пільг, які відображатимуться у додатку ПП до декларації.

У додатку ПП відображаються відомості щодо:

● коду пільги та найменування пільги за кожним видом податкових пільг з податку на прибуток підприємств згідно із довідником пільг, затвердженим Державною фіскальною службою України;

● суми податку, не сплаченого до бюджету у зв'язку з отриманням податкової пільги (вивільнені від оподаткування кошти);

● строку користування податковою пільгою у звітному періоді;

● суми податкової пільги, що використана за цільовим призначенням.

Зауважимо, що додаток ПП вперше подаватиметься починаючи зі звітних періодів 2020 року.

Також до окремих додатків декларації внесено низку редакційних змін.

У додатку ПН до декларації:

● у заголовній частині при заповненні рядків „Повне найменування нерезидента“ та „Місцезнаходження нерезидента“ платники зазначатимуть найменування та місцезнаходження нерезидента відповідно до контракту/договору;

● вилучено рядок 12 щодо оподаткування доходів, отриманих нерезидентом з джерелом їх походження з України у вигляді внесків та премій на страхування та перестрахування ризиків в Україні за ставкою у розмірі 15 відсотків у зв'язку з тим, що такі доходи оподатковуються за ставками, визначеними п.п. 141.4.5 п. 141.4 ст. 141 ПКУ у розмірі 0,4 та 12 відсотків;

● нумерацію рядків 13 – 28 змінено на 12 – 27.

Звертаємо увагу, що у зв'язку зі змінами, внесеними до основної частини декларації, у додатку ВП до декларації уточнюються такі показники:

● таблиця 1 доповнена новим рядком 35, в якому відображається сума збільшення податкового зобов'язання, визначеного платником внаслідок порушення вимог цільового використання вивільнених від оподаткування коштів відповідно до пунктів 142.1 – 142.3 ст. 142 розділу ІІІ, п. 41 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ;

● в таблиці 2 показник рядка 26 викладено у новій редакції;

● доповнено таблицею 3 „Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності за звітний (податковий) період, що уточнюється9“ та новими виносками '9' та '10' щодо подання уточненої фінансової звітності, що передбачає можливість подання платниками уточнюючої фінансової звітності за звітні періоди, показники яких уточнюються у складі декларації за будь-який наступний (податковий) період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

У додатку РІ до декларації назва різниць у рядках 3.1.6, 3.1.6.1, 3.1.6.2, 3.1.7 розділу 3 „Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій“ приведена у відповідність до п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ в частині непоширення цього підпункту на активи з права користування за договорами оренди.

Крім цього, додаток доповнено новим рядком 4.1.4.1 розділу 4 „Інші різниці“ щодо збільшення фінансового результату до оподаткування на позитивну різницю між сумою будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування та сумою нормативу витрат на виплати страховим посередникам, що розраховані за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.п. 141.1.3 п. 141.1 ст. 141 розділу ІІІ ПКУ).

Методику, якою визначаються витрати на виплати страховим посередникам, затверджено розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 13.08.2019 № 1530 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.11.2019 за № 1167/34138).

Враховуючи те, що видання наказу № 481 обумовлено змінами з 01 січня 2019 року в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, платникам податку на прибуток підприємств рекомендується за базовий звітний (податковий) період – 2019 рік подавати податкову декларацію за оновленою формою.

Лист № 757 розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/74252.html

НБУ скасував норму про перерахування коштів з рахунків ФОПів після сплати податків

Норму щодо порядку використання поточних рахунків фізичних осіб – підприємців (ФОП) та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, скасовано.

Таке рішення прийнято Національним банком України (НБУ) для усунення маніпуляцій і можливих перешкод для діяльності ФОП.

Рішення про скасування норми містить постанова Правління Національного банку України № 7 від 15 січня 2020 року „Про внесення зміни до Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів“. Воно набрало чинності з 17 січня 2020 року.

Затверджено зміни до деяких методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку

Міністерством фінансів України наказом від 14.01.2020 № 6 (далі – Наказ № 6) затверджено зміни до деяких методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку, а саме зміни до:

► Методичних рекомендацій обліку основних засобів № 561;

► Методичних рекомендацій обліку запасів № 2;

► Методичних рекомендацій обліку нематеріальних активів № 1327;

► Методичних рекомендацій обліку фінансових витрат № 1300;

► Методичних рекомендацій з обліку спільної діяльності без створення юридичної особи № 1873;

► Методичних рекомендацій щодо облікової політики № 635.

Наказ № 6 розміщено на офіційному сайті Міністерства фінансів України за посиланням: https://mof.gov.ua/uk/decrees_2020-412

Довідник місцевих бюджетів викладено у новій редакції

01.01.2020 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 26.12.2019 № 572 (далі – Наказ № 572), яким внесено зміни до Довідника місцевих бюджетів, затвердженого наказом МФУ від 28.12.2009 № 1539 (у редакції наказу МФУ від 21.08.2019 № 353 ).

Зміни внесені Наказом № 572 у зв'язку з перейменуванням, утворенням нових об'єднаних територіальних громад та іншими змінами в адміністративно-територіальному устрої.

Наказ № 572 та Довідник місцевих бюджетів станом на 01.01.2020 розміщено на офіційному сайті МФУ за посиланням https://mof.gov.ua/uk/dovidnyky-misc-budg

Підсумки роботи податкової служби області за 2019 рік

Під час проведення пресконференції в інформаційному агентстві „Мост-Днепр“ в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській областіГанни Чуб на тему „Підсумки роботи податкової служби області за 2019 рік“ від учасників надійшли питання стосовно застосування норм податкового законодавства.

До вашої уваги надаються відповіді на деякі актуальні питання.

Чому списання безнадійної дебіторської заборгованості у платника податку, який застосовує касовий метод для цілей оподаткування ПДВ, має бути розцінено як отримання інших видів компенсації товарів/послуг?

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Відповідно до пункту 187.10 статті 187 розділу V ПКУ платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, інші житлово-комунальні послуги, перелік яких визначений законом, послуги (роботи), вартість яких включається до складу плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій чи послугу з управління багатоквартирним будинком, фізичним особам, бюджетним установам, незареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, управителям багатоквартирних будинків, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов'язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для житлово-експлуатаційних контор, управителів багатоквартирних будинків та бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку.

Пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що тимчасово, до 1 січня 2022 року, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Норма цього пункту поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у пункті 187.1 статті 187 та у пункті 198.2 статті 198 розділу V ПКУ, припадає на звітні (податкові) періоди до 1 січня 2022 року.

Згідно з підпунктом 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ касовий метод для цілей оподаткування – це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань в