Оподаткування суми фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахтування

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 ст. 141 ПКУ, за ставкою у розмірі 15 % (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Норми встановлені п.п. 141.4.2 ст. 141 ПКУ.

Фрахт – це винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для: перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами; перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом (п.п. 14.1.260 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до п.п. 141.4.4 ст. 141 ПКУ сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 % у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів.

При цьому:- базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту;- особами, уповноваженими справляти податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником податку на прибуток підприємств, а також суб'єктом спрощеного оподаткування.

Невірно вказано код типу об'єкта житлової нерухомості: виправлення помилки у декларації після граничного терміну її подання

Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 01 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування Податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Норми встановлені п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ.

У разі уточнення податкових зобов'язань протягом року (після граничного терміну подання Декларації) у комірці «уточнююча» рядка 1 заголовної частини Декларації, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 із змінами, проставляється відмітка «Х».

Для уточнення показників Декларації по житловій нерухомості:

► у розділі І «Розрахунок податкового зобов'язання» додатка 1 до Декларації заповнюється виправлена (правильна) інформація;

► у розділі ІІ «Уточнення податкового зобов'язання» додатка 1 до Декларації:

● у рядку 4 зазначається сума податкового зобов'язання з рядка 3 додатка 1 до Декларації, що уточнюється;

● рядок 5 заповнюється у випадку, якщо у результаті виправлення помилки виникла недоплата. У рядку 5 зазначається сума нарахованих до збільшення податкових зобов'язань, яка обчислюється за формулою: рядок 3 – рядок 4. Показник рядка 5 додатка 1 переноситься до рядка 5.2 табличної частини Декларації;

● рядок 6 заповнюється у випадку, якщо в результаті виправлення помилки виникла переплата. У рядку 6 зазначається сума нарахованих до зменшення податкових зобов'язань, яка обчислюється за формулою: рядок 4 – рядок 3. Показник рядка 6 додатка 1 переноситься до рядка 5.3 табличної частини Декларації;

● рядок 7 заповнюється, якщо заповнено рядок 5 додатка 1 до Декларації. У рядку 7 зазначається сума штрафу (у гривнях із копійками), що розраховується за формулою: (колонки з 4 по 7 рядка 5) х 3 % або 5 %. Показник рядка 7 додатка 1 переноситься до рядка 5.4 табличної частини Декларації;

● у рядку 8 зазначається сума пені, нарахована на суму недоплати зобов'язання (у гривнях із копійками) відповідно до п.п. 129.1.3 п. 129.1 та абзацу другого п. 129.4 ст. 129 глави 12 ПКУ. Показник рядка 8 додатка 1 переноситься до рядка 5.5 табличної частини Декларації.

Слід зазначити, що у разі одночасного коригування податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо невірно (помилково) вказано код типу об'єкта нерухомості (загальну площу, ставку податку, або суми пільги тощо), як по житловій, так і нежитловій нерухомості платнику необхідно подати одну уточнюючу Декларацію з окремими розрахунками, що уточнюються, для об'єктів житлової (додаток 1) та нежитлової (додаток 2) нерухомості.

Застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску

За донарахування контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Для розрахунку зазначеного штрафу кількість звітних періодів розраховується, починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності за період, за який донараховано (обчислено) суми єдиного внеску, та закінчуючи місяцем, на який припадає отримання таким платником акта перевірки від органу доходів і зборів або в якому він подав звітність, де зазначено такі донараховані суми.

Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих місяцях суми донарахованого (своєчасно не обчисленого) єдиного внеску, то за кожне таке донарахування (кожний місяць) відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями накладається штраф у порядку та розмірах, визначених у абзацах першому та другому п.п. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами (далі – Інструкція № 449).

Для дотримання вимог щодо максимального розміру (50 відcотків) штрафу:

♦ визначається сукупно сума донарахувань за всіма звітними періодами, в яких вони виявлені;

♦ визначається сукупно сума штрафу за всіма звітними періодами, у яких виявлені донарахування та за якими нараховано такі штрафи;

♦ здійснюється обрахування максимального розміру штрафу від сукупної суми донарахувань та порівнюється із фактично нарахованою сумою штрафів, визначеною сукупно за всі звітні періоди, в яких донараховано суми єдиного внеску.

До сплати визначаються суми штрафів, що не перевищують максимального їх розміру, визначеного п.п. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції № 449.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску за формою згідно з додатком 13 до Інструкції № 449.

Підставою для прийняття відповідного рішення є акт перевірки платника єдиного внеску.

Норми визначені п.п. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції № 449.

Про оголошення конкурсу!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області оголошує конкурс з визначення суб'єктів господарювання, які у 2020 році можуть здійснювати реалізацію безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави.

Заяви для участі у конкурсі приймаються ГУ ДПС у Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.

Засідання комісії відбудеться 20 грудня 2019 року за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.

Контактний телефон для довідок з питань проведення конкурсу: (056) 370-10-64.

Інформацію про документи, які необхідно подати на розгляд комісії для участі у конкурсі, розміщено на субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» за посиланням dp.tax.gov.ua.

Дохід отримано за роботу, строк виконання якої перевищує календарний місяць: визначення бази нарахування єдиного внеску

Нагадуємо, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами та інших осіб, які отримують, зокрема, дохід за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, є сума, що визначається шляхом ділення, зокрема, доходу, виплаченого за результатами роботи, на кількість місяців, за які він нарахований.

Норми встановлені частиною 2 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.

Отже, базою нарахування єдиного внеску для осіб, які отримують дохід за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, є сума, що визначається шляхом ділення доходу, виплаченого за результатами роботи, на кількість місяців, за які він нарахований.

Всеукраїнський тиждень права

Правобережне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в рамках проведення заходу «Всеукраїнський тиждень права» роз'яснює права платників, коли у них відсутні кошти для своєчасного та повного внесення платежів до бюджету, і його грошові зобов'язання можуть бути погашені лише через деякий час.

За словами начальника відділу по роботі з боргом Правобережного управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Холявченко Валерія, підпунктом 17.1.5 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платникам податків надано право на одержання розстрочення (відстрочення) сплати податків у порядку і на умовах, встановлених цим Кодексом, а підпунктом 20.1.29 пункту 20.1 статті 20 Кодексу контролюючому органу надано право на прийняття рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань або податкового боргу в порядку, передбаченому законодавством. Отже, потенційно кожний платник може ініціювати надання розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу). Однак слід зазначити, що наявність у платника права на звернення за розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу) не надає йому автоматичного права таке розстрочення отримати. Рішення про розстрочення (відстрочення) приймається за результатами комплексного аналізу наявності загрози утворення або накопичення податкового боргу, платоспроможності платника та рівня забезпеченості податкового кредиту.

Холявченко Валерій наголосив, що платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

Реалізація прав і свобод людини

Правобережне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області традиційно долучається до заходу «Всеукраїнський тиждень права», в рамках його проведення в.о. заступника начальника управління – начальника відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Інна Тихоненко надає роз'яснення з актуальних питань реалізації прав і свобод людини та правозахисної діяльності в органах ДПС.

Податковим кодексом України закріплені права платників податків, згідно положень статті 17.

Крім того, Інна Тихоненко наголосила, що платник податку має також інші права, передбачені законом.