Правобережне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області: як отримати довідку про відсутність заборгованості

За період січень — травень 2019 року Правобережним управлінням ГУ ДФС у Дніпропетровській області видано 2271 Довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи відповідно до Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 №733, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за №1102/32554.

Для отримання Довідки платник податків подає відповідну заяву за вибором:

- у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу. Якщо заяву подано до державної податкової інспекції, її передають до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу;

- в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину «Електронного кабінету» з дотриманням вимог Законів «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».

Довідка або відмова у її наданні готується уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання заяви органом, до якого її було подано.

Довідка видається безоплатно, за вибором платника — у паперовій або електронній формі, про що зазначається у поданій заяві.

Термін дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування.

Підприємства Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області сплатили понад 273 мільйони гривень податку на прибуток

За січень-травень 2019 року підприємства Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів, перерахували до державного бюджету 273 мільйони 885 тисяч гривень податку на прибуток. Як повідомила начальник відділу податку на прибуток Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Наталія Марілова, це на 40,2% більше від індикативного показника у 195 мільйонів 330 тисяч гривень. До державного бюджету надійшло 245 мільйонів 410 тисяч гривень при плановому завданні 178 мільйонів 250 тисяч гривень, або 137,7%.

При плановому завданні 3 мільйони 203 тисячі гривень до бюджету надійшло частини чистого прибутку, що вилучається до бюджету 2 мільйони 10 тисяч гривень або 62,8 %.

У травні 2019 року складено 121 акти камеральних перевірок з питання несвоєчасної сплати податку на прибуток, винесено ППР на загальну суму штрафної санкції понад 17 тисяч гривень. За порушення термінів подання податкової звітності складено акти камеральних перевірок по 23 платниках, винесено ППР на загальну суму штрафної санкції 6290 гривень. Складено 20 протоколів про адміністративне правопорушення.

Також Наталія Марілова зазначила, що відділом протягом 5-ти місяців 2019 року складено 218 актів камеральних перевірок з питання несвоєчасної сплати податку на прибуток, винесено ППР на загальну суму штрафної санкції 136 100 грн. За порушення термінів подання податкової звітності складено акти камеральних перевірок по 307 платниках, винесено ППР на загальну суму штрафної санкції 21 250 грн. Складено 48 протоколів про адміністративне правопорушення.

Для реєстрації платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового можна використовувати рекомендовану форму заяви

ДФС України повідомила, що згідно з нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які з 01.07.2019 здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов'язковій реєстрації як платники акцизного податку (далі – податок) та до 01.07.2019 мають зареєструвати усі акцизні склади, розпорядниками яких вони є.

Питання такої реєстрації визначені:

► п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212, підпунктами 230.1.1 та 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПКУ (у редакції з 01.07.2019) та п. 22 підрозділу 5 розділу XX ПКУ;

► пунктами 1 – 18 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408, які є чинними.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів (далі – Заява), форма якої затверджується Міністерством фінансів України (далі – Мінфін). Заява складається та подається з використанням засобів електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

Проект форми Заяви оприлюднений 15.04.2019 на сайті Мінфіну у розділі «Аспекти роботи / Законодавство / Регуляторна активність / Проекти регуляторних актів для обговорення 2019 / Проект наказу Міністерства фінансів України „Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового“».

Для забезпечення виконання передбаченого ПКУ обов'язку суб'єктів господарювання, які здійснюють реалізацію пального та спирту етилового, зареєструватися як платники акцизного податку та/або зареєструвати акцизний склад Мінфін направив до ДФС рекомендовану форму Заяви для розміщення на офіційному веб-порталі ДФС та рекомендував використовувати таку форму Заяви при здійсненні реєстрації платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового до затвердження в установленому порядку зазначеної форми.

Рекомендована форма Заяви розміщена на офіційному веб-порталі ДФС та, починаючи з 19.06.2019, може застосовуватись для реєстрації, у тому числі в «Електронному кабінеті».

Нарахування єдиного внеску на виплати за договором підряду

Порядок укладення договорів цивільно-правового характеру, зокрема, договору підряду, регулюється Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ).

Так, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦКУ).

Підрядник на відміну від працівника не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, не може вимагати гарантій, передбачених для суб'єктів трудових відносин, оскільки він не має статусу працівника, сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (далі – ЦПД) відноситься до доходів із джерел не за основним місцем роботи.

Отже, якщо фізична особа виконує роботи (надає послуги) за ЦПД (договором підряду), вимоги ч. 5 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на дохід у вигляді винагороди за ЦПД, який не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який здійснюється нарахування, не застосовуються. У цьому випадку єдиний внесок нараховується на суми доходу у вигляді винагороди за ЦПД незалежно від суми такого доходу, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

Нагадуємо, що з 02.05.2019 року діють нові небюджетні рахунки 3719, відкриті на ім'я територіальних органів ДФС України для сплати коштів єдиного внеску та фінансових санкцій.

При сплаті єдиного внеску поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

*

;101

; код

за ЄДРПОУ

; сплата єдиного внеску

;

;

;

1

2

3

4

5

6

7

де:

1 – службовий код ("*");

2 – код виду сплати («101" – Сплата суми єдиного внеску);

3 – код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату;

4 – друкується роз'яснювальна інформація про призначення платежу;

5 – не заповнюється;

6 – не заповнюється;

7 – не заповнюється.

Нелегальна заробітна плата: негативи для працюючих

На жаль, для багатьох зарплата "у конверті" стала звичайним явищем і нормою. При цьому, нелегальне працевлаштування позбавляє працівника права не лише на достойну пенсію, а й знижує його соціальну захищеність.

Мінуси заробітної плати "у конверті" очевидні:

► трудовий стаж не зараховується, не виплачується гарантований розмір заробітної плати (зокрема, доплати, надбавки та заохочувальні виплати);

► відсутні жодні соціальні гарантії, передбачені для працівника, а саме: права на відпустку, зокрема, додаткову та без збереження зарплати, відпустку по вагітності та пологах; права на оплату листа непрацездатності; права на соціальне страхування на випадок безробіття; права на достроковий вихід на пенсію, якщо ви працюєте в шкідливих умовах; права на скорочений робочий день, тиждень, якщо ви працюєте в шкідливих умовах; права не працювати у вихідний та святковий день; права не залучатися до наднормових робіт без вашого бажання; права на охорону праці; права на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; права на гарантії за колективним договором. Якщо умови оплати праці не обумовлені у трудовому договорі, їх виконання або невиконання визначатиметься тільки особистим ставленням керівника до конкретної людини;

► звільнення може відбутися у будь-який момент і без вихідної допомоги.

Додатково, звертаємо увагу, що відповідальним за сплату (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) при виплаті доходу фізичній особі є податковий агент (роботодавець).

Так, нормами п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що податковий агент (роботодавець), який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов'язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену ст. 167 ПКУ.

Згідно із п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Обчислення суми податку на нерухомість для фізичної особи

Нагадуємо, що база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Норми визначені п.п. 266.4 1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 266.7 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку на майно;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до п.п. "в" п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості;

ґ) за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. м (для квартири) та/або 500 кв. м (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а" – "г" п.п. 266.7 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25 000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку).

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Податок сплачується фізичною особою протягом 60 календарних днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п. "а" п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПКУ).

Сеанс телефонного зв'язку "гаряча лінія" заступника начальника управління аудиту Євгена Мананнікова на тему: "Зміни до Податкового кодексу України в частині проведення перевірок суб'єктів господарювання"

Питання 1. Добрий день. Хочу запитати, які терміни подачі платником податків заперечень на акт перевірки та терміни їх розгляду?

Відповідь. Добрий день. З 01 січня 2019 року внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в частині збільшення з 5 до 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Термін, протягом якого платник податків має право подати до контролюючого органу заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником у податковій звітності, передбачений абз. 2 п. 44.7 ст. 44 та п. 86.7 ст. 86 Кодексу.

Заперечення розглядаються контролюючим органом протягом 7 робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному ст. 58 Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Питання 2. Добрий день. В мене таке питання. Які терміни прийняття податкових повідомлень-рішень за актом перевірки?

Відповідь. Вітаю. Збільшено з 10 до 15 робочих днів (з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки) термін прийняття податкових повідомлень — рішень за результатами перевірок (п. 86.8 ст. 86 Кодексу).

В той же час, за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 Кодексу, податкове повідомлення-рішення, як і раніше, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів – протягом 3 робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Питання 3. Які терміни подання скарги для оскарження в адміністративному порядку прийнятих податкових повідомлень-рішень?

Відповідь. Збільшено з 10 календарних до 10 робочих днів, передбачений п.56.3 ст.56 Кодексу термін, протягом якого може бути подана скарга для оскарження в адміністративному порядку прийнятих контролюючими органами податкових повідомлень-рішень.

Слід звернути увагу на те, що передбачені п. 57.3 ст. 57 Кодексу граничні терміни сплати нарахованих контролюючим органом сум грошових зобов'язань не змінилися. Так, відповідно до цього пункту, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 – 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Підприємці – "cпрощенці" Дніпропетровщини сплатили до місцевих бюджетів понад 900 млн гривень

Протягом січня – травня 2019 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло 902,5 млн грн єдиного податку від суб'єктів господарювання – фізичних осіб, що на 196,2 млн грн, або на 27,2 % більше, ніж у відповідному періоді минулого року. Про це повідомив начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Владислав Воінов.

На початок червня поточного року спрощену систему оподаткування у своїй діяльності застосовують понад 96 тисяч підприємців.

Найбільш чисельною серед "спрощенців" є друга група, яка складає майже 43 тисячі підприємців. У третій групі перебуває більше 41 тисячі платників єдиного податку, у першій – понад 12 тисяч.

За І квартал 2019 року підприємцями – платниками єдиного податку третьої групи задекларовано валового доходу на загальну суму майже 7 млрд грн, що на 1,7 млрд грн більше, ніж за відповідний період минулого року. Сума єдиного податку до сплати складає 337,3 млн грн, що на 79,7 млн грн більше, ніж за аналогічний період 2018 року.

Податковий календар на 25 червня 2019 року

Доводимо до відома платників, що:

вівторок, 25 червня 2019 року, останній день подання

- декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари/продукцію.

Удосконалено правове регулювання у сфері земельних відносин

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 червня 2019 року № 477 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету міністрів України" (далі – Постанова № 477) удосконалено правове регулювання у сфері земельних відносин шляхом приведення деяких постанов Кабінету Міністрів України (далі – КМУ) у відповідність до змін у законодавстві.

Так, вищезазначеною Постановою передбачено введення нового понятійного апарату, запровадженого Законом України "Про електронні довірчі послуги" від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ, зокрема поняття "кваліфікований електронний підпис" у низці нормативно-правових актів КМУ.

Крім того, Постановою № 477 внесено зміни до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17 жовтня 2012 року № 1051 із змінами у частині запровадження механізму внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про масиви земель сільськогосподарського призначення, користування такими відомостями.

Також Постановою № 477 передбачено запровадження удосконаленого механізму надання адміністративної послуги з видачі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки в електронному вигляді, що зменшить витрати часу фізичних та юридичних осіб на отримання відповідної адміністративної послуги, сприятиме спрощенню процедури її надання.

Постанова № 477 набрала чинності 21.06.2019 (опублікована у бюлетені "Офіційний вісник України" від 21.06.2019 № 47).

Суб'єктам господарювання надано право здійснювати розрахунки

за зовнішньоекономічнимидоговорами електронними платіжними засобами

14.06.2019 набрала чинності постанова Правління Національного банку України від 13 червня 2019 року № 77 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України" (далі – Постанова НБУ № 77).

Постановою НБУ № 77 розділ IV Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 2 (зі змінами) (далі – Положення), доповнено новим пунктом 32¹ такого змісту:

"Суб'єкти господарювання-резиденти (юридичні особи та фізичні особи-підприємці) мають право здійснювати розрахунки за зовнішньоекономічним договором (контрактом, угодою, іншим документом, що застосовується в міжнародній практиці та може вважатися договором) з експорту/імпорту товарів за допомогою електронного платіжного засобу, якщо операція за одним таким договором в один операційний день не перевищує незначний розмір".

Довідково: незначний розмір валютної операції (незначний розмір) – розмір валютної операції (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції), який є меншим за розмір, установлений для фінансових операцій, які підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (п.п. 2 п. 2 розділу І Положення).

Постанову НБУ № 77 розміщено на сторінці офіційного інтернет-представництва НБУ 13.06.2019 за посиланням

https://bank.gov.ua/document/download?docId=96815443

За яких умов платник податку на прибуток підприємств

має право застосувати термін амортизації для четвертої групи два роки

Нагадуємо, що нормами п. 43 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено: платники податку на прибуток підприємств під час розрахунку амортизації за прямолінійним методом щодо основних засобів четвертої групи "Машини та обладнання" можуть використовувати починаючи з 01 січня 2017 року мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки, якщо витрати на придбання таких основних засобів понесені (нараховані) платником податків після 01 січня 2017 року та у разі, якщо для таких основних засобів одночасно виконуються вимоги:

► основні засоби не були введені в експлуатацію та не використовувалися на території України;

► основні засоби введені в експлуатацію у межах одного з податкових (звітних) періодів з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року;

► основні засоби використовуються у власній господарській діяльності та не продаються або не надаються в оренду іншим особам (за виключенням платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

Під час застосування положень п. 43 підрозділу 4 розділу XX ПКУ норми п. 138.3 "Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об'єкта оподаткування" ст. 138 "Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів" ПКУ не застосовуються у частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації основних засобів.

Фіскальний блок РРО вийшов з ладу:

відновлення інформації здійснюється лише виробником такого РРО

Порядком реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами, встановлено, що фіскальний блок – невід'ємна складова частина реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), за допомогою якої забезпечується реєстрація обороту, визначення розміру податку на додану вартість, керування механізмом друкування чеків і звітів, виведення інформації на індикатори цього РРО.

Відповідно до ст. 12 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" із змінами та доповненнями постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року № 601 із змінами затверджено Порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій (далі – Порядок № 601), що визначає вимоги до технічного обслуговування і ремонту РРО суб'єктів підприємницької діяльності, особливості ремонту фіскального блока.

Зокрема, п. 34 Порядку № 601 визначено, що несправний фіскальний блок РРО не підлягає ремонту центром сервісного обслуговування.

Несправний фіскальний блок РРО підлягає заміні на новий, опломбований виробником. При цьому, в новому фіскальному блоці відновлюється інформація зі щомісячних звітів РРО за останні три роки (п. 33 Порядку № 601).

Враховуючи вищевикладене, оскільки фіскальний блок РРО згідно з вимогами Порядку № 601 – це окрема конструктивна одиниця РРО, що складається з функціональних вузлів, які забезпечують керування роботою РРО, обробку даних усіх проведених розрахункових операцій, збереження та накопичення фіскальної інформації, то відновлення інформації, що зберігалась у фіскальному блоці РРО, у разі виходу його з ладу може здійснюватись лише виробником такого РРО.

До уваги платників ПДВ!

Звертаємо увагу платників ПДВ, що розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування ПДВ здійснюються з рахунків, відкритих платникам податків в системі електронного адміністрування ПДВ, крім випадку, передбаченого абзацом другим п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п. 200¹.2 ст. 200¹ ПКУ.

Механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням електронних рахунків визначено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 569).

Зокрема, п. 20 Порядку № 569 передбачено, що у разі подання платником ПДВ уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з ПДВ за попередні звітні (податкові) періоди, які передбачають збільшення податкових зобов'язань з ПДВ, що підлягають перерахуванню до бюджету, для перерахування таких зобов'язань до бюджету ДФС не пізніше наступного робочого дня подання таких уточнюючих розрахунків надсилає Державній казначейській службі України (далі – Казначейство) реєстр платників ПДВ, в якому зазначаються, зокрема суми ПДВ, що підлягають перерахуванню до бюджету.

На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми ПДВ до бюджету.

При цьому, п. 25 Порядку № 569 передбачено, що сплата податкових зобов'язань, визначених контролюючим органом відповідно до підпунктів 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5 та 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, та сплата передбачених ПКУ штрафних санкцій і пені здійснюються платником ПДВ з поточного рахунка до відповідного бюджету.

У разі подання уточнюючих розрахунків до податкової звітності з ПДВ, які передбачають збільшення податкових зобов'язань з ПДВ, платники ПДВ повинні необхідну суму, що підлягає перерахуванню до бюджету, сплатити на електронний рахунок.

Водночас, сума штрафних санкцій та пені у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ; податкові зобов'язання, визначені контролюючим органом відповідно до підпунктів 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5 та 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, а також нарахована контролюючим органом штрафна санкція та пеня сплачуються до бюджету з поточного рахунка.

Проведено семінар з бухгалтерами профспілкових комітетів первинних організацій профспілки металургів і гірників України

За організацією Дніпропетровської обласної організації профспілки металургів і гірників України 21 червня поточного року у Будинку профспілок Дніпровського обласного об'єднання профспілок відбувся семінар-навчання бухгалтерів та скарбників профспілкових комітетів первинних організацій профспілки металургів і гірників України з питань оподаткування, в якому прийняла участь начальник управління комунікацій Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипова.

На семінарі розглядався широкий спектр питань щодо діяльності неприбуткових підприємств, установ та організацій (далі – неприбуткові організації), зокрема, за такими напрямками:

- особливості оподаткування профспілкових організацій у рамках Податкового кодексу України;

- господарські операцій, при здійсненні яких можливо втратити статус неприбуткової організації;

- особливості операцій з надання допомоги різних видів (поворотна, безповоротна) та форм (грошова, негрошова);

- порядок оподаткування виплат профспілок; вартості путівок, турів вихідного дня та літнього відпочинку; подарунків і призів.

Захід пройшов у форматі обговорення та отримання кваліфікованих відповідей на актуальні питання, що виникають у бухгалтерів професійних спілок, як неприбуткових організацій, під час їх роботи.

До уваги платників: на період відпустки можливе звільнення від сплати єдиного податку

Нагадуємо, що платники єдиного податку 1 і 2 групи сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. У свою чергу нарахування авансових внесків для таких платників єдиного податку здійснюється податковими органами на підставі поданої ними заяви, зокрема щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви стосовно періоду щорічної відпустки.

Водночас згідно пп. 295.5 ПКУ платники єдиного податку, віднесені до груп 1 і 2, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки. Проте за умови, якщо вони не використовують працю найманих осіб.

Тобто платники єдиного податку груп 1 і 2, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки за умови подання заяви до контролюючого органу стосовно обрання періоду щорічної відпустки.

Щодо підприємців — платників 3 групи, таке звільнення від сплати єдиного податку до них не застосовується через недоцільність. Адже вони сплачують не фіксовану основну ставку єдиного податку, а відсоткову — від фактично отриманого доходу за звітний період. Тобто якщо підприємець групи 3 знаходиться у відпустці за власним бажанням, це жодним чином не впливає на порядок нарахування та сплати єдиного податку за відповідний звітний період.

Сплата транспортного податку у 2019 році

У 2019 році фізична особа, яка володіє легковим автомобілем, з року випуску якого минуло не більше 5 років та середньоринкова вартість якого становить понад 1 млн. 564 тис. 875 грн., повинна сплатити до бюджету транспортний податок.

Статтею 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено особливості справляння транспортного податку. Відповідно до цієї статті ПКУ платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні, згідно з чинним законодавством, власні легкові автомобілі. Згідно з пп.267.2 ПКУ об'єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року. У зв'язку з тим, що з 1 січня 2019 року розмір мінімальної заробітної плати становить 4173 грн., середньоринкова вартість легкових автомобілів для цілей оподаткування транспортним податком збільшилась до 1 млн. 564 тис. 875 гривень.

Контролюючий орган направляє фізичній особі — платнику податку податкове повідомлення-рішення про сплату суми транспортного податку та відповідні платіжні реквізити за місцем її реєстрації до 1 липня звітного року. Фізична особа сплачує транспортний податок протягом 60 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення.

Платник податку — юридична особа самостійно обчислює суму податку, станом на 1 січня звітного року, і до 20 лютого цього року подає контролюючому органу за місцем реєстрації об'єкта оподаткування декларацію, а також сплачує транспортний податок авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом, які відображаються у річній податковій декларації. До контролюючих органів подається форма декларації з транспортного податку, яку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №415 "Про затвердження форми Податкової декларації з транспортного податку".

Нарахування єдиного соціального внеску, якщо найманий працівник є пенсіонером за віком

Платниками єдиного внеску є, зокрема,

- роботодавці підприємства, установи та організації, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами;

- роботодавці фізичні особи — підприємці, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором.

Єдиний внесок нараховується роботодавцями на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат.

До зазначених виплат застосовується ставка 22 %.

При цьому пільг щодо нарахування єдиного внеску на заробітну плату пенсіонерів, які є найманими працівниками, не передбачено.

Антикорупційний сервіс "Пульс"

З метою забезпечення відкритості й прозорості діяльності територіальних органів ДФС України нагадуємо платникам податків про функціонування антикорупційного сервісу Фіскальної служби України "Пульс", який доступний клієнтам податкової служби та митниці. Поскаржитися на неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби України, оперативно вирішити су