Правобережне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує:

Правила переміщення товарів та особистих речей громадянами при перетині митного кордону України

В інформаційному агентстві «МОСТ-Днепр» відбулася прес-конференція головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного посту «Аеропорт» Дніпропетровської митниці ДФС Карини Свердлової на тему: «Правила переміщення товарів та особистих речей громадянами при перетині митного кордону України».

«Розпочався період відпусток і громадяни України активно подорожують в тому числі і за кордон. Тому не зайвим буде ще раз нагадати всім основні правила переміщення товарів та особистих речей при перетині митного кордону України», – зазначила Карина Свердлова.

При ввезенні продуктів харчування і товарів в Україну якщо громадянину більше 18 років, він може мати при собі:

• 1 л міцних алкогольних напоїв (вміст спирту понад 22 %) + 2 л вина + 5 л пива;

• 200 сигарет, або 50 сигар, або 250 г тютюнових виробів.

Особисті речі громадян не оподатковуються. Разом з тим митник має право попросити громадянина письмово їх задекларувати.

Продукти на суму загальною вартістю не більше 200 євро при собі громадянин може ввозити без оподаткування: в упаковках виробника для роздрібної торгівлі – по 1 упаковці до 2 кг кожного найменування; без упаковки – до 2 кг кожного найменування; неподільний продукт, готовий до вживання – 1 шт. кожного найменування.

Товари загальною вартістю до 500 євро (наземним і морським транспортом) і до 1000 євро (авіатранспортом) і вагою 50 кг ввозяться без оподаткування.

Якщо товар громадянина дорожче, у такому разі слід заповнити декларацію: до 1000 євро – декларацію для громадян; понад 1000 євро – вантажну митну декларацію.

Культурні цінності ввозяться, якщо вони не оголошені в міжнародний розшук і у громадянина є документи, які підтверджують його право власності на них.

Ліки в кількості 5 упаковок одного найменування. Якщо більше – за наявності медичних довідок і рецептів.

Вогнепальна зброя переміщується тільки за дозволом МВС України.

Переміщення наркотичних засобів заборонено.

«Громадяни, які виїжджають за межі митної території України, декларують предмети, які вони перевозять через митний кордон України, в усній формі, крім випадків переміщення предметів, які декларуються в обов’язковому порядку, або предметів в кількості, що підлягає оподаткуванню», – зауважила Карина Свердлова.

При вивезенні товари, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10 000 євро (за виключення товарів, на які встановлено вивізне мито, та / або на які державними органами видаються документи необхідні для здійснення митного оформлення), вивозяться вільно.

Культурні цінності вивозяться за наявності дозвільних документів.

Не допускається вивезення за межі митної території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів громадянами, які не досягли 18-річного віку (ст. 373 гл. 55 розд. ХІІ Митного кодексу України).

Звертаємо увагу, що на вивезення лікарських засобів, що містять психотропні та наркотичні речовини встановлено обмеження.

Також, необхідно зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2019 року № 203 «Деякі питання транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей» затверджено нову форму бланка декларації транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей. Ця декларація використовується громадянами для декларування транскордонного переміщення фізичними особами валюти України, іноземної валюти та банківських металів у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10 000 євро, а також для письмового декларування фізичними особами платіжних документів та цінних паперів.

Якщо фізична особа ввозить в Україну або вивозить за її межі готівкову валюту і банківські метали в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро, то письмове декларування необов’язкове.

Звернення громадян на особливому контролі у ГУ ДФС у Дніпропетровській області

Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямом роботи органів державної влади, відповідальним обов’язком службових осіб.

Впродовж січня – квітня 2019 року до органів ДФС Дніпропетровської області надійшло 123 письмових звернення громадян, що на 77 менше, ніж за відповідний період 2018 року. Тематика письмових звернень в більшості стосувалася наступних питань: контрольно-перевірочної роботи, консультації з питань податкового законодавства тощо.

До органів ДФС у Дніпропетровській області протягом року надійшло 6 колективних звернень від 39 громадян. Звернення розглянуті у визначені законодавством терміни.

З метою поліпшення інформаційного обміну з громадянами при ГУ ДФС створено спеціальну електронну поштову скриньку [email protected], звернення з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками відповідно до вимог закону.

Юристи ДФС Дніпропетровщини відстояли справи у судах на суму 267,1 мільйонів гривень

Станом на 1 травня 2019 року на розгляді у судах різних інстанцій за участю органів ДФС Дніпропетровської області перебувало 7,2 тис. справ різних категорій на загальну суму 11,4 млрд гривень.

З розглянутих судами у січні – квітні поточного року 323 справ на суму 314,8 млн грн на користь органів ГУ ДФС Дніпропетровщини вирішено 201 справу на суму 267,1 млн грн, що складає 62,2 % від загальної суми розглянутих судами справ.

Із загальної кількості адміністративних справ за позовами платників податків до територіальних органів ДФС Дніпропетровської області більшу частину складають справи про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень-рішень.

Так, з початку року на розгляді у судах знаходилось 4 727 таких справ на суму 9,0 млрд гривень. З них судами розглянуто 196 справ на суму 113,0 млн грн, з яких на користь органів ДФС вирішено 122 справи на суму 65,2 млн гривень.

Нові штрафні санкції за порушення при переміщенні транспортних засобів почнуть діяти з 22 серпня 2019 року

Верховна Рада України відтермінувала до 22 серпня 2019 року введення в дію норм щодо посилення адміністративної відповідальності за порушення при переміщенні транспортних засобів в митних режимах тимчасового ввезення і транзиту.

Такі зміни внесено Законом України від 16 травня 2019 року № 2725-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про електронні довірчі послуги»» (далі – Закон). Відповідно до цього Закону у пунктах 92 та 93 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, а також у пункті 1 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» цифри «180» замінено на «270».

Отже власники автомобілів з іноземними номерами отримали додатковий час для митного оформлення своїх автівок без посилених штрафних санкцій. З 22 серпня вступають у дію нові санкції. Так, у разі перевищення строку доставки транспортних засобів особистого користування та комерційного призначення від 20 до 30 діб передбачено штраф у розмірі 85 тис. гривень. Якщо строк перевищено більш ніж на 30 діб, то розмір штрафу сягатиме 170 тис. грн або конфіскація таких авто.

Аналогічні розміри штрафів і при перевищенні строків тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та комерційного призначення. Так, перевищення від 20 до 30 діб – сума штрафу складатиме 85 тис. грн, понад 30 діб також у разі втрати або розкомплектування ТЗ – 170 тис. грн або конфіскація.

Крім цього, передбачено відповідальність за передачу транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння або розпорядження іншій особі, а також використання такого ТЗ у комерційних цілях. При такому порушенні доведеться сплатити штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 34 тис. гривень.

Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/379357.html

За порушення законодавства про працю роботодавці несуть відповідальність

Посадові особи підприємств, установ та організацій, які порушують норми законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Так, юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі:

● фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

● порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

● недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

● недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

● недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

● вчинення дій, передбачених абзацом шостим частини другої ст. 265 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VІІ із змінами та доповненнями (далі – КЗпПУ), при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому частини другої ст 265, – у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Звертаємо увагу, що сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.

Норми визначені ст. 265 КЗпПУ.

До уваги розпорядників акцизних складів!

Відповідно до нової редакції статті 230 Податкового кодексу України розпорядники акцизних складів зобов’язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі у такі строки:

► акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20 000 куб. метрів, – не пізніше 1 липня 2019 року;

► акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1 000 куб. метрів, але не перевищує 20 000 куб. метрів, – не пізніше 1 жовтня 2019 року;

► акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1 000 куб. метрів, – не пізніше 1 січня 2020 року.

Збір за місця для паркування транспортних засобів

Ставки збору за місця паркування транспортних засобів (далі – збір) встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

При визначенні ставки збору сільські, селищні, міські ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, враховують місцезнаходження спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів, площу спеціально відведеного місця, кількість місць для паркування транспортних засобів, спосіб поставлення транспортних засобів на стоянку, режим роботи та їх заповнюваність.

Норми визначені п. 268¹.3 ст. 268¹ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Ставка збору та порядок сплати збору до бюджету встановлюються відповідною сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (п. 268¹.4 ст. 268 ПКУ).

Чи підлягають оподаткуванню ПДВ операції з надання майнових прав інтелектуальної власності?

Згідно з підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Згідно з підпунктом «а» пункту 186.3 статті 186 розділу V ПКУ місцем надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об’єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць), вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.

Тобто, операція з постачання платником ПДВ резиденту майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об’єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем постачання таких послуг вважається місце постачання їх на митній території України.

Операція з постачання платником ПДВ нерезиденту майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об’єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами не є об’єктом оподаткування ПДВ, так як місцем постачання таких послуг вважається місце постачання їх за межами митної території України.

Про фізичних осіб, які одноосібно обробляють земельні ділянки (паї)

У рамках проведення операції «Урожай» повідомляємо наступне.

Порядок декларування доходів, одержаних фізичними особами, регулюється нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Подавати декларації про майновий стан і доходи повинні і одноосібники, які самостійно обробляють власні земельні ділянки (паї) загальною площею понад 2 гектари та отримують доходи від продажу сільськогосподарської продукції (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

У разі надання власних земельних ділянок (паїв) в оренду іншій фізичній особі, яка не є суб’єктом господарювання, та отримання доходу у вигляді орендної плати, такі фізичні особи – орендодавці також мають обов’язок стосовно декларування отриманих доходів та сплати відповідних податків і зборів (п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).

Відповідно до вимог ПКУ доходи від продажу сільськогосподарської продукції, вирощеної на власних земельних ділянках площею понад 2 гектари, та доходи від надання власних земельних ділянок в оренду іншій фізичній особі, підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 %.

Самостійно сплатити узгоджені податкові зобов’язання платники податку зобов’язані до 01 серпня року, що настає за звітним (п. 179.7 ст. 179 ПКУ).

Додатково повідомляємо, що фізичні особи, які одноосібно обробляють земельні ділянки (паї) та отримують доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції, мають можливість здійснювати таку діяльність з вирощування сільськогосподарських культур, зареєструвавшись суб’єктами господарювання – фізичними особами підприємцями, зі сплатою відповідних податків і зборів до бюджету та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) – до відповідних цільових фондів, згідно з вимогами чинного законодавства.

Повернення надміру або помилково сплачених сум єдиного внеску у разі смерті ФОП

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з частиною першою ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є: роботодавці, фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Статтею 6 Закону № 2464 визначено права та обов’язки платників єдиного внеску.

Частиною тринадцятою ст. 9 Закону № 2464 передбачено, що суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Повернення коштів єдиного внеску у випадках помилкової або надмірної сплати сум єдиного внеску передбачено Порядком зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6 (далі – Порядок).

Обов’язковою умовою повернення надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску є заява платника про таке повернення, що подається до контролюючого органу, на рахунок якого сплачено суми єдиного внеску, у випадках, встановлених п. 5 Порядку (п. 6 Порядку).

Отже, у разі смерті ФОП – платника єдиного внеску його спадкоємець не має право на повернення надміру або помилково сплачених сум єдиного внеску, оскільки у розумінні Закону № 2464 спадкоємець не є платником єдиного внеску і на нього не розповсюджуються права та обов’язки платника.

Відбулася зустріч керівництва ГУ ДФС у Дніпропетровській області з представниками органів місцевого самоврядування

У Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області 28 травня 2019 року відбулася чергова зустріч керівництва ГУ ДФС з представниками територіальних громад, міських та районних державних адміністрацій на тему «Наповнення місцевих бюджетів та взаємодія у рамках операції «Урожай». Проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, прийняття рішень щодо затвердження технічної документації та строків її введення. Додаткові джерела надходження до місцевих бюджетів за рахунок відшкодування юридичними та фізичними особами збитків за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів. Прийняття рішень органами місцевого самоврядування щодо можливості змін ставок місцевих податків і зборів».

У заході також прийняли участь представники Громадської ради при ГУ ДФС, керівники та фахівці структурних підрозділів ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Заступник начальника ГУ ДФС Ірина Сікіріна звернула увагу присутніх, що з 6 травня поточного року на території України запроваджено операцію «Урожай», метою якої є: легалізація трудових відносин, які виникають під час оброблення земель сільгосппризначення; встановлення реального обсягу земель сільгосппризначення, який використовується для вирощування сільгоспкультур; забезпечення повноти декларування доходів, отриманих від продажу сільгосппродукції, у тому числі так званими одноосібниками.

Також Ірина Сікіріна зазначила, що забезпечення успішного проведення операції «Урожай» обумовлено, у значній мірі, організацією широкомасштабної інформаційно-роз’яснювальної кампанії для сільськогосподарських товаровиробників, громадян, які є власниками земельних ділянок площею понад 2 га та власними силами обробляють такі земельні ділянки, щодо неухильного виконання під час провадження діяльності вимог чинного законодавства, яке регулює земельні відносини, питання оподаткування, оформлення використання найманої праці та оплати праці тощо.

«Повнота декларування доходів від продажу сільгосппродукції, офіційне та «платне» використання земель аграрного фонду області є запорукою наповнення місцевих бюджетів. В умовах створення ОТГ, які мають самостійні фінансові бюджети, детінізація аграрного сектору має не аби яке значення», – акцентувала заступник начальника ГУ ДФС Ірина Сікіріна.

Заступник начальника управління – начальник відділу податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС Віталій Мироненко зупинився на порядку проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок та прийняття рішень щодо затвердження технічної документації і строків її введення, а також на особливостях адміністрування екологічного податку та рентних платежів у 2019 році.

Під час зустрічі увага присутніх акцентована на тому, що відповідно до п.п. 12.3.3 ст. 12 Податкового кодексу України копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів або про внесення змін до них надсилається в електронному вигляді у десятиденний строк з дня прийняття до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів, але не пізніше 1 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін до них, а також на своєчасне надання вищезазначених документів.

Начальник відділу адміністрування місцевих податків і зборів управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС Наталія Садика розглянула питання стосовно прийняття рішень органами місцевого самоврядування щодо можливості змін ставок місцевих податків і зборів, надання пільг; додаткових джерел надходження до місцевих бюджетів за рахунок відшкодування юридичними та фізичними особами збитків за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів та обміну інформацією з органами місцевого самоврядування.

Ірина Сікіріна запевнила присутніх, що фіскальна служба області, зі свого боку, готова надати усю необхідну практичну та методологічну допомогу органам місцевого самоврядування у визначенні балансу земель сільгосппризначення.

«Тільки після проведення повної інвентаризації землі, встановлення кола реальних користувачів, можливо розпочинати роботу по забезпеченню декларування реальних отриманих доходів та відповідної сплати місцевих податків, зокрема податку на доходи фізичних осіб та плати за землю! Тільки спільними зусиллями ми разом забезпечимо стабільні надходження до бюджетів територіальних громад!», – зазначила заступник начальника ГУ ДФС.

Зустріч пройшла у форматі конструктивного обговорення нагальних питань, що виникають у органів місцевого самоврядування.

З 1 липня суб’єкти господарювання, які здійснюють торгівлю пальним, повинні отримати ліцензію

ДФС України на головній сторінці офіційного веб-порталу за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/379842.html повідомила наступне.

Відповідно до внесених змін до діючого законодавства з 1 липня поточного року суб’єкти господарювання, які здійснюють виробництво, оптовий, роздрібний продаж та зберігання пального, повинні отримати ліцензію на таку діяльність.

Такі зміни запроваджено з метою скорочення обсягів тіньового ринку пального, збільшення податкових надходжень та покращення якості нафтопродуктів для споживачів.

Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, до якої додаються документи, перелік яких визначено Законом України від 19.12.2005 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами.

Для спрощення ліцензування внесено зміни до Закону № 481, згідно з якими в документах, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, не вимагається зазначати цільове призначення такої ділянки, як це було передбачено раніше. Перелік решти документів не змінився.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право виробництва пального.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

Зазначаємо, що законодавством передбачено умови за якими анулюється ліцензія, серед яких, зокрема:

► отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися / не погоджувалися такими органами;

► встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

Звертаємо увагу, що ДФС України не забороняє суб’єктам господарювання, у тому числі фермерам, зберігати пальне, а лише проводить підготовку до видачі ліцензій відповідно до вимог законодавства. Податківці лише перевіряють документи на відповідність вимогам законодавства та готуються до видачі ліцензій з 1 липня, у тому числі і на зберігання пального. За умови наявності у суб’єктів господарювання передбачених законом документів на здійснення виробництва, торгівлі, зберігання і реалізації пального, усі заявники без труднощів отримають ліцензії.

Зміни щодо запровадження з 1 липня 2019 року ліцензування виробництва, зберігання, оптового та роздрібного продажу пального були прийняті ще наприкінці 2018 року, а тому у суб’єктів господарювання було достатньо часу для приведення своїх документів у відповідність до вимог закону. Скасування такої норми може призвести до подальшого зростання нелегального ринку нафтопродуктів.

Термін митного оформлення іноземних автомобілів подовжено

Кабінет Міністрів України постановою від 22 травня 2019 року № 416 «Про внесення зміни до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 р. № 1077» (далі – Постанова № 416) відтермінував на три місяці втрату чинності Тимчасового порядку виконання митних формальностей, яким регулюються питання митного оформлення для вільного обігу автомобілів, що були ввезені в Україну і використовувались на іноземній реєстрації.

Урядове рішення прийнято відповідно до Закону України від 16 травня 2019 року № 2725-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про електронні довірчі послуги»», яким передбачено продовження ще на 90 днів перехідного періоду, в якому громадяни України без застосування до них адміністративних стягнень можуть оформити для вільного обігу автомобілі, які використовуються в Україні на іноземній реєстрації.

Для митного оформлення таких автомобілів громадяни України можуть звернутися до будь-якої митниці на території України.

Постанова № 416 опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 25.05.2019 № 97.

Чи передбачена відповідальність до суб’єкта господарювання, який має ліцензію на оптову торгівлю алкогольними напоями та реалізує їх платнику, в якого відсутня ліцензія на право роздрібної торгівлі такими товарами?

Згідно зі ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) оптова торгівля – це діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб’єктам господарювання роздрібної торгівлі, іншим суб’єктам господарювання.

Роздрібна торгівля – це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування.

Відповідно до ст. 15 Закону № 481 оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

З урахуванням викладеного, якщо суб’єкт господарювання, який має ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами), здійснює продаж алкогольних напоїв (тютюнових виробів) суб’єктам господарювання, які не мають ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами), з відповідним оформленням первинних документів (договорів купівлі-продажу, рахунків фактур, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних (товарно-транспортних накладних за формою № 1-ТН для алкогольних напоїв), довіреностей на отримання товару тощо), то така діяльність є згідно ст. 1 Закону № 481 оптовою торгівлею. Підстав для притягнення такого суб’єкта господарювання до відповідальності немає.

Водночас, при заповненні товарно-транспортної накладної на переміщення алкогольних напоїв (форма 1-ТН) у рядку «Одержувач» такої накладної указуються, зокрема, номер і дата видачі ліцензії, що засвідчує право суб’єкта господарювання – одержувача на провадження конкретного виду діяльності.

Платники екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у воду

Відповідно до п.п. 240.1.2 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти.

Згідно з частинами 2 – 5 ст. 42 Водного кодексу України водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.

Первинні водокористувачі – це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.

Вторинні водокористувачі (абоненти) – це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їхні системи на підставі договору про водопостачання (поставку води) та/або про водовідведення без отримання дозволу на спеціальне водокористування.

Вторинні водокористувачі здійснюють скидання стічних вод у водні об’єкти на підставі дозволів на спеціальне водокористування.

Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком, зокрема є обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти (п.п. 242.1.2 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).

Отже, екологічний податок за здійснення скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти сплачується до бюджету первинними водокористувачами, оскільки ними на підставі дозволів на спеціальне водокористування здійснюються скиди у водні об’єкти стічних вод з умістом забруднюючих речовин.

При цьому, вторинний водокористувач є платником екологічного податку у разі якщо ним отримано дозвіл на спеціальне водокористування, на підставі якого здійснюється скидання стічних вод у водні об’єкти.

З початку року на сервіс ДФС України «Пульс» звернулись 163 платники Дніпропетровщини

Протягом січня – квітня поточного року на антикорупційний сервіс ДФС України «Пульс» звернулося 163 заявника Дніпропетровського регіону.

Щодо тематики порушених питань, то майже половина (81 звернення), стосуються організації роботи органів ГУ ДФС області.

Крім того, дзвінки на сервіс «Пульс» від мешканців Дніпропетровщини надходили з питань звітності та реєстрації накладних (61 звернення). До інших категорій відносяться 21 звернення.

Розгляд всіх звернень завершено, про вжиті заходи проінформовано заявників.

Звернення, кваліфіковані за тематикою, як «скарга на корупційні дії працівників органів фіскальної служби», на розгляд ГУ ДФС у Дніпропетровській області протягом 2019 року не надходили.

До середнього заробітку, виплаченого працівникам, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, податкова соціальна пільга не застосовується

Відповідно до п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з урахуванням норм абзацу першого п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.

Підпунктом 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що роботодавець – це, юридична особа та самозайнята особа, які використовують найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несуть обов’язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов’язки, передбачені законами.

Заробітна плата для цілей розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Статтею 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами визначено структуру заробітної плати, яка включає, зокрема, додаткову заробітну плату.

Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Згідно із п.п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга не може бути застосована до заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді грошового чи майнового (речового) забезпечення військовослужбовців, що виплачуються з бюджету.

Відповідно до частини 6 ст. 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» зі змінами та доповненнями визначено, що військова служба за призовом під час мобілізації на особливий період є одним із видів військової

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація