Результати інформаційно-роз’яснювальної кампанії декларування громадянами доходів

За результатами цьогорічної деклараційної кампанії громадянами та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, Дніпропетровщини подано майже 40 тис. декларацій про майновий стан і доходи. Загальна сума задекларованих доходів склала 4 млрд 49 млн гривень.

З метою забезпечення своєчасного та у повному обсязі проведення кампанії декларування органами ДФС у Дніпропетровській області протягом 2019 року організована інформаційно-роз’яснювальна робота:

- у засобах масової інформації, з урахуванням Інтернет-мережі, розміщено 1 369 інформаційних матеріалів з питань декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2018 року;

- на офіційному суб-сайті «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області» розміщено 251 матеріал;

- на сайтах місцевих рад – 1 045 інформаційних повідомлень;

- створено 9 відеороликів щодо проведення Деклараційної кампанії – 2019, які розміщені на суб-сайті.

Основні питання декларування розглядалися під час проведення 93 семінарів, практикумів з платниками податків; 75 засідань «круглого столу»; 75 лекцій; 61 зустрічі з бізнесом та інститутами громадянського суспільства; 39 сеансів телефонного зв’язку «гаряча лінія»; 36 інтерв’ю та коментарів; 36 виступів керівників і посадових осіб на радіо та телебаченні; 32 прес-конференцій, брифінгів та Інтернет-конференцій.

Інформація щодо кампанії декларування громадянами доходів, а саме: інформаційні повідомлення та відеоролики також висвітлюються на офіційній сторінці «ДФС у Дніпропетровській області» у «Facebook».

До проведення роз’яснювальної роботи з питання декларування доходів громадян залучено 14 відомих громадських діячів, спортсменів, акторів, інших публічних осіб. Випущено 126 видів власної друкованої продукції загальним накладом 4 653 примірники.

Також проведено 69 інших заходів, у тому числі і сучасних методів доведення інформації, стосовно кампанії декларування громадянами своїх доходів.

Граничні строки розрахунків для низки експортно-імпортних операцій скасовано

16.05.2019 набрала чинності постанова Правління Національного банку України від 14 травня 2019 року № 67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі – Постанова № 67).

У межах валютної лібералізації Національний банк України (далі – НБУ) спростив валютний нагляд за дотриманням граничних строків розрахунків для експорту робіт, послуг та прав інтелектуальної власності, а також низки операцій з експорту та імпорту товарів, що є важливими, зокрема, для забезпечення обороноздатності країни, належного доступу українців до медичних послуг і розвитку авіаційно-космічного будування.

Відтепер граничні строки розрахунків за зовнішньоекономічними операціями (на сьогодні – 365 днів) не будуть розповсюджуватися на такі з них: імпорт товарів за державними контрактами з оборонного замовлення; імпорт послуг чи лікарських засобів за угодами МОЗ України із спеціалізованими організаціями, а також імпорт послуг для лікування громадян із рідкісними (орфанними) захворюваннями; імпорт товарів, які використовуються для виробництва космічної та авіаційної техніки та агрегатів; експорт-імпорт товарів у межах угод про розподіл продукції; експорт робіт, послуг (крім транспортних і страхових послуг та робіт) та прав інтелектуальної власності.

Постанову № 67 розміщено 15.05.2019 на сторінці офіційного інтернет-представництва НБУ у розділі «Офіційне опублікування нормативно-правових актів» за посиланням https://bank.gov.ua/document/download?docId=94653145

Розмір земельної ділянки не перевищує 2 гектари: дохід від продажу сільгосппродукції не оподатковується

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення, зокрема, особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари.

Норми визначені п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Якщо розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці третьому п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, перевищує 2 гектари, то дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню ПДФО на загальних підставах.

Підставою для не включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО доходів, отриманих від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, є наявність у такої фізичної особи довідки за формою № 3ДФ, затвердженою наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.01.2014 № 32 «Про затвердження Порядку видачі довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок та її форми» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 31.01.2014 № 201/24978).

Довідка про наявність у фізичної особи земельних ділянок (далі – Довідка) безоплатно видається сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника ПДФО протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.

Довідка видається особисто власнику сільськогосподарської продукції, якщо така продукція вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України.

Оригінал Довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки.

«Електронний кабінет» дає можливість надіслати в електронному вигляді копії паспорта, свідоцтва про народження дитини та довіреності

В електронному вигляді облікова картка фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР) та заява про внесення змін до Державного реєстру за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) подаються через меню «ЕК для громадян»/«Облікова картка фізичної особи – платника податків. Форма 1ДР/Заява про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків. Форма 5ДР» приватної частини «Електронного кабінету».

Для приєднання до Облікової картки за ф. № 1ДР та Заяви за ф. № 5ДР сканованих копій документів, що посвідчують особу, та інших, які підтверджують зміни облікових даних, платнику податків необхідно використати закладку «Додатки» та обрати «Документ довільної форми», який заповнюється наступним чином: поля «Назва документу», «Номер документу», «Дата документу» заповнюються згідно з даними документа, що посвідчує особу або документа, який підтверджує зміни облікових даних; у графі 2 «Найменування файлу документу» табличної частини за допомогою кнопки «Обзор» обирається відповідна сканована копія документа.

При цьому кожен документ має буди збережено в окремому додатку (формат файлу може бути pdf/jpg із обмеженням розміру не більше 2МБ). Для збереження сканованого документа необхідно натиснути кнопку «Зберегти».

Платник податків підписує сформовані Облікову картку за ф. № 1ДР або Заяву за ф. № 5ДР електронним цифровим підписом та направляє протягом операційного дня до контролюючого органу.

Випадки, в яких обов’язково укладається письмовий трудовий договір

Законодавством про працю України передбачено можливість укладення з працівниками трудових договорів як у письмовій формі шляхом підписання окремого документа під назвою трудовий договір, так і шляхом написання працівником заяви та виданням наказу роботодавця про прийняття працівника на роботу.

Відповідно до ст. 24 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями додержання письмової форми є обов’язковим: при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я (в Україні такою територією є територія, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи); при укладенні контракту (сфера застосування контрактів визначається законами України. Так, укладення контрактів передбачено законами України «Про кооперацію», «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про товарну біржу», «Про бібліотеки та бібліотечну справу», «Про театри та театральну справу», «Про музеї і музейну справу», «Про фізичну культуру і спорт», «Про телекомунікації», «Про залізничний транспорт» тощо); у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім; при укладенні трудового договору з фізичною особою (якщо роботодавцем є фізична особа – підприємець або просто фізична особа, яка використовує найману працю, пов’язану з наданням послуг; в інших випадках, передбачених законодавством України (для працівників релігійних організацій; громадян, які проходять альтернативну службу; осіб, які беруть участь у громадських роботах; які залучаються до роботи у фермерському господарстві).

Надходження ЄСВ перевищили минулорічний показник на 887,1 млн гривень

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області з початку 2019 року забезпечено надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на рівні 5 млрд 24,8 млн гривень. Цьогорічний показник перевищує минулорічну суму сплати єдиного внеску за аналогічний період на 887,1 млн грн або на 21,0 %. Про це повідомила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

Протягом квітня 2019 року фактичні надходження єдиного внеску склали 1 млрд 381,3 млн грн, що на 235,3 млн грн більше квітня 2018 року.

«Варто відзначити, що такий ріст – результат комплексу заходів, що втілюються представниками усіх гілок влади та контролюючими органами у напрямку легалізації праці. Спілкуючись з працедавцями – порушниками, фахівці ДФС вважають, що норми закону у сфері оплати праці мають винятковий пріоритет. Тож, легальний ринок праці – це стабільні надходження до бюджетів та гарантоване соціальне і пенсійне забезпечення», – зазначила Оксана Томчук.

До уваги сільськогосподарських товаровиробників!

Відповідно до п.п. 19¹.1.1 п. 19¹.1 ст. 19¹ та п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України з травня 2019 року у Дніпропетровській області проводиться операція «Урожай».

Вищезазначена операція організована з метою залучення до декларування та перевірки повноти нарахування і сплати податків сільськогосподарськими товаровиробниками, громадянами, які є власниками земельних ділянок площею понад 2 га і власними силами обробляють такі земельні ділянки для отримання доходу, та неухильного виконання під час провадження діяльності вимог чинного законодавства, яке регулює земельні відносини, оформлення використання найманої праці та оплати праці тощо.

«Єдине вікно подання електронної звітності»: оновлено форми рішень щодо розблокування ПН

ДФС України на офіційному веб-порталі оприлюднила доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.27.8.0.

Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 27.12.2018 по 15.05.2019 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.27.*.

При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

Перелік змін та доповнень (версія 1.27.8.0) станом на 15.05.2019

З метою практичної реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 391 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117» додано наступні форми:

F/J 1313202 – Скарга на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних;

F/J 1313302 – Заява про відкликання скарги на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних;

F/J 1412305 – Рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість;

F/J 1413202 – РІШЕННЯ за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

F/J 1413303 – Рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.

Програмні модулі:

Реалізовано прийняття та обробка форм F/J 1400106 «Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних», F/J 1201010 «Податкова накладна», F/J 1201210 «Розрахунок коригування до податкової накладної», які надходять з ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності» в архівних файлах з розширенням ZIP.

Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Реєструєте акцизний склад – подайте форму № 20-ОПП!

З 01 липня 2019 року набирають чинності новації податкового законодавства, зокрема, щодо обов’язкової реєстрації всіх акцизних складів у Системі електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕАРП) та спирту етилового (далі – СЕ).

Слід зазначити, що нормами п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України визначено обов’язок інформувати контролюючий орган про всі об’єкти оподаткування.

Отже, платникам акцизного податку, які реалізують пальне, необхідно подати до контролюючих органів Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – Повідомлення) стосовно нових об’єктів оподаткування, зокрема, акцизних складів за формою № 20-ОПП.

Відповідно до розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588) Повідомлення подається до контролюючого органу за основним місцем обліку та можете бути направленим у паперовому вигляді або засобами електронного зв’язку в електронній формі.

Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати Повідомлення засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Повідомлення подається протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єктів оподаткування.

Інформацію про всі об’єкти оподаткування платники мають можливість переглянути у приватній частині «Електронного кабінету».

Звертаємо увагу, що під час реєстрації (перереєстрації/анулювання реєстрації) реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), книг обліку розрахункових операцій та акцизних складів здійснюється звірка з даними Єдиного банку даних про об’єкти оподаткування.

Відсутність об’єкта оподаткування або наявність у ньому неповної або помилкової інформації (наприклад, не зазначено код за КОАТУУ місцезнаходження об’єкта) перешкоджає процедурі реєстрації РРО та акцизних складів в СЕАРП та СЕ.

Новостворений ФОП – «загальносистемник» декларацію про доходи вперше подає за квартал, в якому розпочата діяльність

Фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація про доходи) за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування.

Вперше зареєстровані ФОП в декларації про доходи також зазначають інформацію про майновий стан та доходи за станом на дату державної реєстрації підприємцем. Платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені п.п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), що настануть у звітному податковому році.

Норми встановлені п.п. 177.5. п. 177.1 ст. 177 ПКУ.

Декларація про доходи за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному кварталу, подається платниками ПДФО – ФОП протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації про доходи, з урахуванням сплаченого ним протягом року ПДФО на підставі документального підтвердження факту його сплати (п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).

Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації.

ФОП – роботодавець за осіб з інвалідністю сплачує ЄСВ у розмірі 8,41 %

З 01.01.2019 для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) встановлюється у розмірі 8,41 % бази нарахування ЄСВ для працюючих осіб з інвалідністю.

Норми визначені ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

Нагадуємо, що ЄСВ сплачується із суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт.

Отже, з 01.01.2019 норма щодо застосування роботодавцями ставки ЄСВ 8,41 % поширюється і на ФОП, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування.

Навчаєтесь в інтернатурі вищих медичних закладів, маєте право на отримання податкової знижки

Платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Норми визначені п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Статтею 28 Закону України від 01 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1556) встановлено типи вищих навчальних закладів.

Інтерн – особа, яка має ступінь магістра медичного або фармацевтичного спрямування і навчається з метою отримання кваліфікації лікаря або провізора певної спеціальності відповідно до переліку лікарських або провізорських спеціальностей інтернатури (ст. 61 Закону № 1556).

Згідно з Положенням про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III – IV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.09.1996 № 291 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 03.12.1996 за № 696/1721), спеціалізація (інтернатура) є обов’язковою формою післядипломної підготовки випускників всіх факультетів медичних і фармацевтичних вищих закладів освіти III – IV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів незалежно від підпорядкування та форм власності, після закінчення якої їм присвоюється кваліфікація лікаря (провізора) – спеціаліста певного фаху.

Отже, інтернатура (спеціалізація) є невід’ємною ланкою безперервного процесу підготовки у вищому медичному і фармацевтичному закладах освіти фахівців за напрямом професійного спрямування.

Враховуючи вищевикладене, суми коштів, сплачені платником податку на користь вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти для компенсації вартості навчання такого платника податку, іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення в інтернатурі, при додержанні всіх норм ст. 166 ПКУ, можуть прийматися у розрахунок податкової знижки такого платника податку за звітний рік.

За чотири місяці поточного року до органів ДФС у Дніпропетровській області надійшло 97 запитів на публічну інформацію

Протягом січня – квітня 2019 року до органів ДФС у Дніпропетровській області надійшло 97 письмових запитів на публічну інформацію, у порівнянні з аналогічним періодом 2018 року кількість запитів зросла на 34.

За наслідками розгляду запитів: задоволено – 51, надано роз’яснення – 44, надіслано за належністю – 1, запит на виконанні – 1.

З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДФС створено спеціальну електронну поштову скриньку [email protected], запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.

Крім того Головне управління ДФС, для забезпечення прозорості діяльності, здійснює оприлюднення публічної інформації у формі 6 наборів відкритих даних на «Єдиному державному веб-порталі відкритих даних» та суб-сайті «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області».

Електронне декларування за митними деклараціями на Дніпропетровській митниці ДФС

Кількість електронних митних декларацій (далі – ЕМД), оформлених на бланку єдиного адміністративного документу (у т.ч. у відсотковому відношенні до загальної кількості оформлених митних декларацій) складає у квітні 2019 року 13 045 шт. (100 %).

У порівнянні з аналогічним періодом минулого року (з 01.04.2018 по 30.04.2018) відсотковий показник кількості оформлених ЕМД збільшився на 1 % та складає 100 %.

Також у порівнянні з березнем 2019 року у квітні 2019 року відсотковий показник кількості оформлених ЕМД не змінився та складає 100%.

Затверджено новий Державний реєстр РРО

ДФС України наказом від 15.05.2019 № 392 затвердила новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі – Державний реєстр РРО).

Оновлений Державний реєстр РРО містить перелік РРО, дозволених до первинної реєстрації, а також первинна реєстрація яких заборонена, у кількості 179 моделей.

Окремо наводиться перелік РРО, виключених з Державного реєстру РРО у 2016 – 2018 роках, експлуатація яких не дозволяється. Таких РРО 7 (як і в попередньому переліку).

Слід зазначити, що водночас втратив чинність наказ ДФС України від 26.03.2019 № 247 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій».

Новий Державний реєстр РРО розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/320822.html

Яка відповідальність передбачена за несвоєчасну сплату ПДФО за наслідками поданої річної декларації про майновий стан і доходи

ДФС України на офіційному веб-порталі за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/378902.html нагадала, що фізична особа, яка не зареєстрована як фізична особа – підприємець, зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання (податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) та/або військовий збір), зазначеного в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

За несплату узгодженої суми грошового зобов’язання за наслідками поданої річної декларації про майновий стан і доходи, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

► при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу;

► при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відс. погашеної суми податкового боргу (п. 126.1 ст. 126 розділу ІІ ПКУ).

Крім того, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, нараховується пеня (п.п. 129.1.3 ст. 129 розділу ІІ ПКУ).

До уваги платників податку на прибуток!

ДФС України листом від 15.05.2019 № 15340/7/99-99-15-02-02-17 «Про надання методологічної допомоги» (далі – лист ДФС № 15340) повідомила наступне.

Міністерство фінансів України (далі – МФУ) як головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію єдиної державної податкової, митної політики, з метою правильності застосування норм податкового законодавства, висловило свою позицію у листі від 22.04.2019 № 11210-09-63/11170 «Щодо питання нарахування амортизації основних засобів» (далі – лист МФУ № 11210) стосовно нарахування амортизації основних засобів у податковому обліку у випадку, якщо такі основні засоби знаходяться на консервації, капітальному ремонті, модернізації, модифікації, добудові, дообладнанні, реконструкції.

Листи ДФС № 15340 та МФУ № 11210 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/73378.html

У виробників електричної енергії, які мають ліцензії, виникає обов’язок подання декларації акцизного податку

Згідно з Законом України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (далі – Закон № 2019) з 01 липня 2019 року набирають чинності статті 54, 55, 66 – 71 та 73 цього Закону, що впливає на визначення платників акцизного податку з електричної енергії.

Починаючи з 01 липня 2019 року, купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі (ст. 66 Закону № 2019).

Відповідно до п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками акцизного податку з електричної енергії є: особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини (п.п. 212.1.1 п. 212.1 ст. 212 ПКУ); особа – суб’єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України (п.п. 212.1.2 п. 212.1 ст. 212 ПКУ); оптовий постачальник електричної енергії (п.п. 212.1.12 п. 212.1 ст. 212 ПКУ); виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її поза оптовим ринком електричної енергії (п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 ПКУ).

Не є платниками акцизного податку особи, які здійснюють діяльність з виробництва електричної енергії за умови її продажу на оптовому ринку електричної енергії та/або з постачання електричної енергії, крім платників, зазначених у п.п. 212.1.12 п. 212.1 ст. 212 ПКУ.

Об’єктами оподаткування є операції з: реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (п.п. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 ПКУ); оптового постачання електричної енергії (п.п. 213.1.10 п. 213.1 ст. 213 ПКУ).

Базою оподаткування є вартість реалізованої електричної енергії без податку на додану вартість (п.п. 214.1.3 п. 214.1 ст. 214 ПКУ), виходячи з якої обчислюється сума податкового зобов’язання із врахуванням ставки у розмірі 3,2 % (п.п. 215.3.9 п. 215.3 ст. 215 ПКУ), а також дати виникнення податкових зобов’язань щодо постачання електроенергії – дата підписання акта прийому-передачі електроенергії (п. 216.10 ст. 216 ПКУ).

Не підлягають оподаткуванню операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (п.п. 213.2.8 п.213.2 ст. 213 ПКУ).

Відповідно до п. 49.2¹ ст. 49 ПКУ платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.

Отже, з 1 липня 2019 року у виробників електричної енергії виникає обов’язок подання декларації акцизного податку, у т.ч. при реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (операції не підлягають оподаткуванню), та сплати акцизного податку при реалізації електричної енергії, крім операцій, які не підлягають оподаткуванню.

Правильне заповнення платіжних документів на сплату єдиного внеску забезпечує відсутність боргу у платника

З 02 травня 2019 року змінились реквізити із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

З метою уникнення помилок та запобігання нарахування штрафних санкцій при сплаті платежів, необхідно дотримуватися вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами, яким затверджено Порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів (далі – Порядок № 666).

Відповідно до Порядку № 666 плата за кожним видом платежу та за кожним видом сплати має оформлятися окремим документом на переказ. У Порядку № 666 наведені приклади заповнення поля «Призначення платежу» у різних випадках. Особливу увагу при заповненні цього поля потрібно приділяти правильності визначення коду видів сплати.

У разі заповнення поля «Призначення платежу» з порушенням вимог, визначених у Порядку № 666, документ на переказ приймається до виконання. При цьому вважається, що платник податків сплачує грошове зобов’язання (код виду сплати 101).

У разі наявності у платника податків/платника єдиного внеску податкового боргу/недоїмки з єдиного внеску розрахунковий документ на переказ коштів приймається до виконання незалежно від напряму сплати, зазначеного у полі «Призначення платежу» розрахункового документа. При цьому зарахування коштів відбувається у порядку черговості, встановленому Податковим кодексом України, а такому виду сплати органами ДФС присвоюється код виду сплати 140.

Звертаємо увагу, що перелік кодів видів сплати (які вказуються у полі «Призначення платежу») розрахункового документа наведено у додатку до Порядку № 666.

Для уникнення боргу з єдиного внеску також рекомендуємо платникам провести звірку надходження коштів на нові рахунки для сплати єдиного внеску, які почали діяти з 02.05.2019.

До кошиків місцевих бюджетів Дніпропетровщини зібрано на 2,1 млрд гривень більше ніж торік

Доходи місцевих бюджетів Дніпропетровської області за січень – квітень 2019 року склали 9 млрд 437,7 млн грн, що на 2 млрд 145 млн грн більше аналогічного періоду 2018 року. Про це повідомила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

Більше половини надходжень у місцеві скарбниці Дніпропетровського регіону забезпечує податок на доходи фізичних осіб, його сума склала 5 млрд 223,3 млн грн, що перевищує минулорічні показники майже на 1 млрд 18,5 млн гривень.

Наступною за рівнем надходжень є плата за землю. Її власники та землекористувачі сплатили протягом 2019 року майже 1 млрд 601,1 млн грн, що на 402,1 млн грн більше аналогічного періоду минулого року.

Замикає трійку лідерів єдиний податок. Впродовж чотирьох місяців 2019 року спрощенці області сплатили 923,8 млн грн, що на 171,6 млн грн більше рівня 2018 року.

Набрали чинності зміни до ПКУ та МКУ!

22.05.2019 набрав чинності Закон України від 16 травня 2019 року № 2725-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про електронні довірчі послуги»» (далі –Закон № 2725).

Законом № 2725 врегульовано питання надання кваліфікованих довірчих послуг у сфері справляння податків та визначено відповідні повноваження контролюючих органів у цій сфері.

Зокрема, до Податкового кодексу України (ПКУ) введено поняття «кваліфікована електронна довірча послуга», «кваліфікований надавач електронних послуг», «кваліфікаційний електронний підпис чи печатка», «кваліфікована електронна позначка часу», «кваліфікований сертифікат відкритих ключів».

Також Законом № 2725 уточнено, що єдиною підставою для відмови: у проходженні електронної ідентифікації платника податків в електронному кабінеті є недійсність кваліфікованого електронного підпису такого платника податків, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа; у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки такого платника податків, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа, за умови, що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Крім того, Законом № 2725 визначено, що кваліфікований надавач електронних довірчих послуг центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, безоплатно надає платникам податків кваліфіковані електронні довірчі послуги.

Водночас, Законом № 2725 внесено зміни до Митного кодексу України (МКУ) та Закону України від 08 листопада 2018 року № 2612-VIII «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України», відповідно до яких на 90 днів продовжено термін, протягом якого можливо буде здійснити митне оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України, що ввезені на територію України у період з 01.01.2015 і перебувають у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту.

Закон № 2725 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 21.05.2019 № 93.

До уваги платників ПДВ!

ДФС України у зв’язку з численними запитами платників податків щодо порядку нарахування штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних, якими передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальникам, проінформувала про наступне.

Відповідно до п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних (далі – ПН/РК) у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для ПН/РК, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для ПН/РК, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для РК, складених постачальником товарів/

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація