Бажання громадян до співпраці під час деклараційної кампанії зростає з кожним роком

Менше місяця залишилось до закінчення деклараційної кампанії 2019. Фахівці ГУ ДФС у Дніпропетровській області прагнуть створити для громадян максимально комфортні умови. Для цього проводиться масштабна інформаційно-роз’яснювальна робота серед населення, головною метою якої є підвищення якості обслуговування платників і забезпечення добровільного здійснення ними обов’язку щодо розрахунків з державою.

Нещодавно працівники ГУ ДФС провели агітаційну роботу з пересічними громадянами біля міського залізничного вокзалу. Мешканці міста уважно слухали та з зацікавленістю вивчали інформаційні матеріали, що роздавали працівники. Особисте спілкування має багато позитивних моментів, адже економічне зростання нашої держави залежить від інформованих та цілеспрямованих платників.

Проведення таких заходів сприяє вихованню добропорядних громадян у суспільстві європейського рівня.

Громадяни, які розміщують кошти на депозитних рахунках, декларацію про доходи не подають

Податковим агентом платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.

Податковим агентом у строки, визначені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума ПДФО, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, а саме – 18 %, із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці.

Доходи, зазначені у п.п. 170.4.1 п. 170.4. ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.

Норми визначені до п.п. 170.4.1 п. 170.4. ст. 170 ПКУ.

Оподаткування процентів та дисконтних доходів, нарахованих на користь фізичних осіб з будь-яких інших доходів, ніж ті, що зазначені у п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п.п. 170.4.3 п. 170.4. ст. 170 ПКУ).

Отже, громадяни, які розміщують кошти на депозитних рахунках не зобов’язані до 01 травня подавати щорічні декларації про майновий стан і доходи.

Оподаткування доходів, отриманих резидентом Кіпру від відчуження рухомого майна

ДФС України листом від 01.04.2019 № 10832/7/99-99-15-02-02-17 (далі – Лист ДФС № 10832) надала для використання у роботі роз’яснення Міністерства фінансів України з питання виплати протягом 2014 року резидентом України на користь нерезидентів, що зареєстровані у Республіці Кіпр, доходів за придбані корпоративні права, надіслане листом від 30.11.2018 № 11410-10-5/31366 (далі – Лист МФУ № 11410).

Листом МФУ № 11410 повідомлено, що оподаткування доходів нерезидентів визначено статтею 160 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (у редакції, що діяла на момент здійснення виплат доходів з джерелом їх походження з України).

Корпоративні права – права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (п.п. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до ст. 3 ПКУ, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

Конвенція між Урядом України і урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи (далі – Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 04 липня 2013 року і набрала чинності 07 серпня 2013 року. Згідно зі ст. 26 Конвенції її положення застосовуються в українсько-кіпрських податкових відносинах з 01 січня 2014 року.

Пунктом 2 статті 13 Конвенції встановлено, що доходи від відчуження рухомого майна, що формує частину майна постійного представництва, яке підприємство Договірної Держави має в іншій Договірній Державі, які включають такі доходи від відчуження такого постійного представництва (окремо чи в сукупності з цілим підприємством), можуть оподатковуватись у цій іншій Державі.

Відповідно до пункту 24 Коментарів до Модельної Конвенції Організації економічного співробітництва та розвитку (далі – Коментарі ОЕСР), на основі якої підписано Конвенцію між Україною та Республікою Кіпр, пункт 2 статті 13 Конвенції стосується рухомого майна, що є частиною комерційної власності постійного представництва підприємства. Термін «рухоме майно» означає майно, інше ніж нерухоме майно, яке розглядається у пункті 1. До нього відноситься також власність, виражена в правах, така як гудвіл, ліцензії, дозволи на викиди тощо. Доходи від відчуження таких активів можуть оподатковуватись у державі, в якій розташоване постійне представництво, що відповідає правилам для прибутку від підприємницької діяльності (стаття 7 Конвенції).

Згідно з пунктом 27.1 Коментарів ОЕСР майно буде утворювати частину комерційної власності постійного представництва, якщо «економічна» власність на майно виділяється такому постійному представництву відповідно до принципів, викладених у Звіті ОЕСР щодо віднесення прибутків до постійних представництв від 22.07.2010.

Отже, за наявності постійного представництва в Україні доходи від відчуження рухомого майна (у тому числі корпоративних прав), що формує частину майна такого постійного представництва, підлягають оподаткуванню в Україні.

Важливо для платників податків!

ДФС України проінформувала, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про перенесення робочих днів у 2019 році» від 10.01.2019 № 7-р у квітні поточного року вівторок 30 квітня перенесено на суботу 11 травня, тобто останній день сплати нарахованих податкових зобов’язань з податків і зборів припадає на вихідний день 30 квітня 2019 року.

Нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не передбачено перенесення термінів слати податків і зборів (п. 57.1 ст. 57 ПКУ), тому сплату нарахованих поточних податкових зобов’язань необхідно здійснити не пізніше 26 квітня 2019 року.

Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/374105.html

Затверджено Порядок нарахування та сплати єдиного внеску за непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника

Кабінет Міністрів України постановою від 06 березня 2019 року № 164 (далі – Постанова № 164) затвердив Порядок нарахування та сплати єдиного внеску за непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника (далі – Порядок).

Порядок затверджено відповідно до п. 5 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

Слід зазначити, що частиною другою статті 37 Закону України «Про дипломатичну службу» від 07 червня 2018 року № 2449-VIII (набрав чинності 19 грудня 2018 року) гарантовано, що час перебування за кордоном іншого з подружжя, який не працював під час перебування за кордоном за місцем довготермінового відрядження працівника дипломатичної служби, зараховується до страхового стажу.

Порядок дозволить забезпечити реалізацію передбачених законодавством України гарантій, зокрема, у частині зарахування до страхового стажу часу перебування за кордоном непрацюючому іншому з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за місцем довготермінового відрядження такого працівника.

Постанову № 164 опубліковано у офіційному виданні «Урядовий кур’єр» 19.03.2019 № 53 і вона набула чинності 19.03.2019.

До уваги користувачів РРО!

ДФС України наказом від 26.03.2019 № 247 затвердила новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр РРО).

Новий Реєстр РРО містить перелік РРО, дозволених до первинної реєстрації, а також первинна реєстрація яких заборонена, у кількості 179 моделей (раніше було 171).

Окремо наводиться Перелік РРО, виключених з Реєстру РРО у 2016 – 2018 роках, експлуатація яких не дозволяється. Загалом таких РРО 7.

Водночас втратив чинність наказ ДФС України від 04.01.2019 № 8.

Новий Реєстр РРО розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/320822.html

До уваги рієлтерів!

ДФС України повідомила, що суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери), зобов’язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2017 № 497, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 08.06.2017 за № 700/30568 (п.п. 170.1.6 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).

Податковий розрахунок за базовий звітний (податковий) період подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/374372.html

Дніпропетровщина: у І кварталі надходження податкових та митних платежів зросли більш як на чверть

Протягом трьох місяців 2019 року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено збір платежів до бюджетів усіх рівнів (із врахуванням Дніпропетровського управління офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) у сумі 28 млрд. 803 млн. грн., що перевищує надходження січня березня минулого року майже на 6 млрд. грн., або на 26,3 %. Про це повідомила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

Так, до державного бюджету протягом І кварталу поточного року спрямовано 21 млрд. 665,9 млн. грн. (у тому числі по Дніпропетровській митниці ДФС – 5 млрд. 530,3 млн. грн.), що на 4 млрд. 379 млн. грн. (або на 25,3 %) більше надходжень відповідного періоду 2018 року.

До місцевих бюджетів області від платників регіону надійшло 7 млрд. 138,1 млн. гривень. Це на 1 млрд. 618,4 млн. грн. (або на 29,3 %) більше фактичних надходжень трьох місяців 2018 року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні березні 2019 року в області зібрано 3 млрд. 643,4 млн. грн., що перевищує минулорічні показники на 651,7 млн. грн. (або на 21,8 %).

На вимогу контролюючого органу фізична особа зобов’язана надавати довідку про отримані доходи

Платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за встановленою формою.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій Декларації.

Норми визначені п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка зобов’язана подавати податкову Декларацію, відповідно до вимог ПКУ, або має право скористатися податковою знижкою, повинна на вимогу контролюючого органу надати разом із такою Декларацією довідку про отримані у звітному році доходи.

При цьому, п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника ПДФО відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого ПДФО.

Нагадуємо, що до завершення кампанії декларування 2019 року залишилось менше місяця. Останній строк подачі Декларації для платників, які зобов’язані задекларувати доходи за 2018 рік – 02.05.2019, для громадян, які мають право скористатися податковою знижкою за 2018 рік – по 31.12.2019 включно.

Застосування рішення органу місцевого самоврядування щодо нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки

Об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Норми визначені ст. 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Базою оподаткування земельним податком є, зокрема, нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІ «Податок на майно» ПКУ (п.п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПКУ).

Відповідно до п. 271.2 ст. 271 ПКУ рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Крім того, частиною п’ятою ст. 59 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 280) визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Слід зазначити, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території (частина перша ст. 73 Закону № 280).

Сплата екологічного податку, який справляється

за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти

Платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти.

Норми визначені п.п. 240.1.2 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з частинами другою – п’ятою ст. 42 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР із змінами і доповненнями водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.

Первинні водокористувачі – це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.

Вторинні водокористувачі (абоненти) – це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їхні системи на підставі договору про водопостачання (поставку води) та/або про водовідведення без отримання дозволу на спеціальне водокористування.

Вторинні водокористувачі здійснюють скидання стічних вод у водні об’єкти на підставі дозволів на спеціальне водокористування.

Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком, зокрема є обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти (п.п. 242.1.2 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).

Отже, екологічний податок за здійснення скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти сплачується до бюджету первинними водокористувачами, оскільки ними, на підставі дозволів на спеціальне водокористування здійснюються скиди у водні об’єкти стічних вод з умістом забруднюючих речовин.

При цьому, вторинний водокористувач є платником екологічного податку у разі якщо ним отримано дозвіл на спеціальне водокористування, на підставі якого здійснюється скидання стічних вод у водні об’єкти.

Допомога по тимчасовій непрацездатності та у зв’язку з вагітністю і пологами: нарахування ЄСВ

Відповідно до абзаців сьомого та десятого п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) є роботодавці (страхувальники) – підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства, зокрема особам, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами.

ЄСВ для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 % до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄСВ.

Згідно з абзацом другим п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 базою нарахування ЄСВ:

► для підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, військових частин, які використовують найману працю та виплачують допомогу по тимчасовій непрацездатності є сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця;

► для органів, які виплачують допомогу по тимчасовій непрацездатності та допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, є сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (більше п’яти днів) та сума допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.

Отже, роботодавці – підприємства, установи, організації, фізичні особи, військові частини та органи, які виплачують суму допомоги перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця; органи, які виплачують суму допомоги по тимчасовій непрацездатності більше п’яти днів та суму допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, нараховують ЄСВ на зазначені суми у розмірі 22 %.

Надіслати запит щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами можна через «Електронний кабінет»

ДФС України повідомила, що згідно з п. 42¹. 2 ст. 42¹ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) «Електронний кабінет» забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, законами з питань митної справи, в тому числі, шляхом, зокрема, проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням електронного підпису посадової особи контролюючого органу та печатки контролюючого органу.

Меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини «Електронного кабінету» дозволяє платнику створити та надіслати до відповідного органу ДФС запит щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДФС (далі – Запит) за формою «F/J1300203».

Верхня панель навігації у вікні «Заяви, запити для отримання інформації» дозволяє встановити відповідний період та обмежити перелік документів за типом «J(F)13 Запити та довідки». Зі списку документів обирається Запит (F/J1300203) натисканням лівої клавіші миші. У наступному вікні в полях «Регіон» та «Район» обирається відповідний територіальний орган ДФС (за замовчуванням встановлено орган ДФС за місцем основної реєстрації), та натискається кнопка «Створити».

Поля форми Запиту заповнюються системою автоматично, а саме:

● найменування; прізвище, ім’я, по батькові платника податків;

● податковий номер платника податку або серія та номер паспорта;

● дата відправлення Запиту до органів ДФС.

Автоматичне заповнення таких полів можна відмінити, знявши позначку «Авто розрахунок».

Зберегти створений Запит можна натиснувши кнопку «Зберегти». Збережений документ можна підписати та відправити до органу ДФС, натиснувши кнопки «Підписати» та «Відправити».

Робота у приватній частині «Електронного кабінету» здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (електронного кваліфікованого підпису), отриманого у будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів.

Вхід до «Електронного кабінету» здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua , а також через офіційний веб-портал ДФС.

Отже, платник податків має право надіслати Запит за формою «F/J1300203» через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини «Електронного кабінету».

Відповідь на Запит платнику податків надсилається через «Електронний кабінет» не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня його отримання у вигляді витягу з інформаційної системи органів ДФС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами за формою «F/J1400203» (далі – Витяг). Витяг формується за період, вибраний платником податків при створені Запиту, з урахуванням строків давності, станом на дату відправлення Запиту до органів ДФС.

Самостійно перевірити дані, за якими сформовано Витяг можна за допомогою меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини «Електронного кабінету».

Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/374398.html

У першому кварталі юристи ГУ ДФС у Дніпропетровській області підтвердили правові позиції у судових інстанціях на 164,4 млн. гривень

Станом на 1 квітня 2019 року на розгляді в адміністративних судах за участю органів ДФС Дніпропетровської області перебувало 7,1 тис. справ різних категорій на загальну суму 10,2 млрд. гривень.

З розглянутих судами у І кварталі поточного року 166 справ на суму 189,4 млн. грн. на користь органів ГУ ДФС Дніпропетровщини вирішено 109 справ на суму 164,4 млн. грн., що складає 86,8 % від суми розглянутих судами справ.

За статистикою найчисельнішими серед справ, а саме 105 на суму 59,8 млн. грн., є судові оскарження податкових рішень про визнання недійсним/нечинним податкових повідомлень-рішень. Наразі на користь податкового органу вирішено 70 із таких справ на суму 34,8 млн. гривень.

Придбали право на користування комп’ютерними програмами: визначення групи нематеріальних активів

Пунктом 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 (далі – П(С)БО 8) із змінами визначено поняття нематеріального активу: нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.

Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис – електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис.

Кваліфікований електронний підпис – удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Засіб електронного підпису чи печатки – апаратно-програмний або апаратний пристрій чи програмне забезпечення, які використовуються для створення та/або перевірки електронного підпису чи печатки.

У податковому обліку групи нематеріальних активів та строки дії права користування нематеріальними активами визначені у п.п. 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Зокрема, у податковому обліку до групи 5 нематеріальних активів відносяться авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (баз даних), фонограми, відеограми, передач (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті.

Отже, згідно з нормами ст. 138 ПКУ витрати платника податку на придбання права користування комп’ютерними програмами відносяться до групи 5 нематеріальних активів.

Відповідальність ФОП за несвоєчасно сплачений авансовий внесок єдиного податку

Несплата (неперерахування) фізичною особою – підприємцем, яка є платником єдиного податку відповідно до підпунктів 1 та 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної таким платником єдиного податку відповідно до ПКУ. Норми визначені п. 122.1 ст. 122 ПКУ.

Зменшити податкові зобов’язання на підставі РК, в якому допущено помилку у даті складання, не можливо

Згідно з п. 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1307) передбачено, що у першій частині порядкового номера податкової накладної (далі – ПН) зазначається цифровий номер, який відповідає послідовному номеру складеної платником ПДВ ПН протягом певного періоду.

При цьому порушення послідовності присвоєння номерів ПН протягом певного періоду (доби) не є порушенням порядку заповнення ПН. У разі, якщо платник ПДВ протягом однієї доби склав дві або більше ПН з однаковим номером, друга та наступні ПН з таким номером не можуть бути зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Відповідно до п. 21 Порядку № 1307 не допускається виправлення даних щодо дати складання ПН та її порядкового номера.

Порядок складання розрахунку коригування (далі – РК) та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для ПН, крім випадків, передбачених Порядком № 1307.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. При цьому платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

У випадку, якщо РК складений з помилкою у даті його складання, то такий РК не може відповідати первинним документам на підставі яких платник формує показники податкової звітності, і відповідно до такого РК не можливо ідентифікувати період здійснення операції.

Отже, враховуючи вищевикладене, постачальник (продавець) не може зменшити податкові зобов’язання на підставі РК зареєстрованого в ЄРПН, в якому допущено помилку у даті складання.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника Новокодацької ДПІ Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Тетяни Тесленко на тему: «Право громадян на звернення. Доступ до публічної інформації»

Питання 1. Добрий день. Якими законами та підзаконними актами врегульовано питання надання публічної інформації та в якому обсязі можливо отримати публічну інформацію?

Відповідь. Добрий день. У питаннях доступу до публічної інформації слід керуватись наступними нормативно-правовими актами:

1. Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI;

2. Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VІ;

3.Закон України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII;

4.Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації»;

5.Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної фіскальної служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації та Форми для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби» від 04.05.2018 № 468, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09.05.2018 за № 643/3209508.

Будь - яка інформація є публічною, за виключенням тієї, доступ до якої обмежено законодавством (приклад - персональні дані). Законодавство про публічну інформація не поширюється на інформаційні відносини між органами виконавчої влади.

Питання 2. Вітаю. Скажіть, будь ласка, яка відмінність запиту на публічну інформацію від інших запитів, звернень?

Відповідь. Добрий день. Згідно із Законом України від 13 січня 2011 року № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації», публічною є відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь - яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень.

Саме тому законодавець передбачив скорочені терміни для надання інформації – 5 робочих днів, а у випадках необхідності отримання відомостей , що стосуються захисту життя чи свободи особи, стану довкілля, аварій, катастроф, надзвичайних подій та небезпечних явищ – термін надання інформації скорочується до 48 годин.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію – це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Існує затверджена законодавством форма запиту (типова форма), але не є порушенням законодавства та підставою для відмови довільна форма запиту.

Запит на інформацію має містити:

1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;

2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків у ГУ ДФС створено спеціальну електронну поштову скриньку [email protected], з якої протягом кожного робочого дня приймаються запити на публічну інформацію працівниками ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Надати запит на публічну інформацію також можливо засобами програмного забезпечення «Електронний кабінет платника». У цьому випадку необхідною умовою є наявність у запитувача електронного цифрового підпису. Перевагою цього способу є те, що у зворотньому напряму запитувач отримує відомості про вхідний номер та дату запиту, має можливість отримати відповідь на електронну адресу.

Фіскальна служба активно співпрацює з громадськими платформами у Інтернет - мережі. Так, діє платформа «доступ до правди», за допомогою якої кожен бажаючий може надати запит на публічну інформацію та отримати відповідь, ознайомитись у відкритому доступі з його матеріалами, оцінити корисність даних, наявних у відповіді державного органу.

Питання 3. Добрий день. Що таке відкриті дані та яка їх користь?

Відповідь. Добрий день. Фіскальна служба приймає активну участь у реалізації принципів Міжнародної хартії відкритих даних. У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних», контролюючими органами оприлюднюються у мережі Інтернет 55 різновидів наборів даних, що мають статистичний, довідковий характер, або стосуються визначеної категорії платників податків.

Відкриті дані – це відомості, інформація, дані реєстрів, ведення яких здійснює фіскальна служба, що регулярно оприлюднюються та оновлюються. Ця інформація у переважній більшості складається з великих масивів даних, які доступні до автоматизованої обробки, використання у аналізі, створенні статистичної та аналітичної інформації.

Так, оприлюднюється інформація реєстру платників податку на додану вартість, відомості про надходження та нарахування податків і зборів(узагальнені), інформація про кількість та результати проведених планових/позапланових перевірок, відомості про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, реєстри виданих, тимчасово припинених, анульованих ліцензій (роздріб/опт) та інші дані.

Безпосередньо ГУ ДФС здійснює оприлюднення публічної інформації у формі 7 наборів відкритих даних, ознайомитись із змістом яких можливо на «Єдиному державному web - порталі відкритих даних» (Інтернет - адреса data.gov.ua) та за посилання спеціалізованого банеру "Відкриті дані" суб - сайту «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області».

IІI Всеукраїнський Інтелектуальний конкурс «Податківець майбутнього»

Університет державної фіскальної служби України ініціює проведення IІI Всеукраїнського Інтелектуального конкурсу «Податківець майбутнього» як одного із незалежних складових Всеукраїнського конкурсу «Податківець майбутнього». До участі запрошуються учні 9-11 класів усіх регіонів України.

І тур. Регіональний, що проходитиме у двох форматах (на вибір).

Дистанційний, з використанням платформи Moodle (19 квітня -11 травня 2019 року).

Стаціонарний (11 травня 2019 року) на базі відокремлених структурних підрозділів Університету (у м. Вінниці, Житомирі, Кам'янець-Подільському, Львові).

ІІ тур. Фінал (17 травня 2019 року) на базі Університету державної фіскальної служби України.

Конкурс проводиться з метою пошуку, підтримки талановитих учнів, роз’яснення ролі та значення Державної фіскальної с

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація