Триває кампанія декларування доходів громадян, отриманих у 2018 році

Станом на 1 березня поточного року до Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області вже подали декларації про майновий стан і доходи, отримані у 2018 році, 366 громадян Новокодацького, Чечелівського та Центрального районів. Загальна сума задекларованих громадянами доходів становить 59971,83 тис. гривень.

З поданих декларацій 5 громадян задекларували дохід понад 1 млн.грн. сума задекларованого доходу склала 17927,90 тис.грн. До сплати податку на доходи фізичних осіб на суму 129,85 тис.грн. та військового збору на суму 12,24 тис.грн., 120 громадян задекларували податкову знижку на суму 251,82 тис. гривень.

Фахівцями управління в Центрах обслуговування платників податків створено максимально сприятливі умови для оформлення та подання звітності. Також спеціалісти надають консультації і допомогу в заповненні податкової декларації про майновий стан і доходи. Нагадуємо, що громадяни, які зобов’язані подати декларацію, повинні це зробити до 1 травня поточного року.

Дохід у вигляді виграшу у лотерею: особливості оподаткування податком на доходи фізичних осіб

До загального місячного (річного) оподатковуваного податком на доходи фізичних осіб доходу платника податку включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів.

Податковим агентом під час нарахування (виплати, надання) на користь платника податку доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора, призів та виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному спорті, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).

Податковим агентом – оператором лотереї у строки, визначені для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою 18 %, із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.

Такі податкові агенти – оператори лотереї у податковому розрахунку за формою №1-ДФ (під ознакою доходу «111»), відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну суму утриманого з них податку на доходи фізичних осіб.

При цьому, у податковому розрахунку за формою №1-ДФ не зазначається інформація про суми окремого виграшу, суми нарахованого на нього податку, а також відомості про фізичну особу – платника податку, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу).

Під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати платника податку у зв’язку з отриманням такого доходу.

Зазначена норма визначена п.п164.2.8 ст.164, п.п170.6.1, п.п.170.6.2 ст.170 Податкового кодексу України.

Для отримання податкової соціальної пільги робітник має подати заяву роботодавцю

Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги. Тобто, податкова соціальна пільга – це можливість платника зменшити нараховану суму місячної заробітної плати на розмір такої пільги.

Пільга складає 50 відс. місячного розміру прожиткового мінімуму для дієздатних осіб, встановленого на 1 січня звітного податкового року. У 2019 році це – 960 грн 50 коп (50 відс. від 1921 грн прожиткового мінімуму для дієздатних осіб станом на 1 січня 2019 року).

Право на таку пільгу має кожна працююча людина, яка отримує заробітну плату та є платником податку на доходи фізичних осіб.

При цьому мають виконуватися певні умови: податкова соціальна пільга застосовується до нарахованої місячної заробітної плати, якщо її розмір не перевищує суму, яка дорівнює місячному прожитковому мінімуму, який діє на 1 січня звітного року для дієздатної особи, помноженої на 1,4 та округленої до 10 гривень. У 2019 році сума обмеження складає 2 тис. 690 гривень; пільга застосовується лише до заробітної плати та не стосується інших доходів. Тобто, підприємці не можуть претендувати на податкову пільгу. Також вона не стосується сум, отриманих від проведення незалежної професійної діяльності (нотаріуси, адвокати тощо); пільга починає застосовуватися роботодавцем з дня отримання від платника заяви і документів, які підтверджують право на її використання; пільга не застосовується, якщо працівник, окрім заробітної плати, отримує виплати з бюджету у вигляді стипендії, грошового або майнового забезпечення учня, студента, аспіранта тощо; податкова пільга надається тільки за одним місцем роботи.

Деяким категоріям платників податкова соціальна пільга надається у більшому розмірі, ніж звичайно. Це – батьки неповнолітніх дітей, студенти, аспіранти, ординатори, ад’юнкти, чорнобильці І та ІІ категорій, інваліди І та ІІ груп, а також ветерани війни, зокрема, учасники бойових дій.

Щодо окремих питань трансфертного ціноутворення

ДФС України з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств та забезпечення податкового контролю з питання трансфертного ціноутворення листом від 28.02.2019 № 6668/7/99-99-15-02-01-17 «Щодо окремих питань трансфертного ціноутворення» (далі – Лист № 6668) повідомила наступне.

З 01 січня 2019 року набрав чинності Закон України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628). Основними змінами Закону № 2628 стосовно трансфертного ціноутворення є такі:

Нові критерії визначення контрольованої операції

Підпунктом «ґ» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено визнання контрольованими операціями також внутрішньогосподарські розрахунки між нерезидентом та його постійним представництвом.

Підпунктом 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ уточнено визначення осіб, які є сторонами контрольованої операції в ланцюзі господарських (експортних та імпортних) операцій, а саме контрольованими можуть бути операції між платником податків та нерезидентом (які відповідають вимогам п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ), а не тільки пов’язаною особою нерезидентом.

Принцип превалювання сутності над формою

Новими абзацом п.п. 39.2.2.4 та новими підпунктами 39.2.2.10, 39.2.2.11 п.п. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 ПКУ закріплено принцип превалювання сутності над формою, а саме, комерційні та/або фінансові характеристики контрольованої операції для цілей трансфертного ціноутворення визначаються згідно з фактичними діями сторін операцій та фактичними умовами її проведення навіть у разі відсутності документального оформлення такої операції.

Уточнення щодо складових аналізу зіставності

Новим п.п. 39.2.2.9 п.п. у 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 ПКУ передбачено можливість під час визначення зіставних умов операцій враховувати характеристики активів, використаних у контрольованих операціях.

Крім того, п.п. 39.3.2.7 п.п. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 ПКУ доповнено новим абзацом, яким закріплено вимогу обирати сторону для дослідження тільки за наявності найбільш повної та документально підтвердженої інформації про фінансові показники контрольованих операцій.

Обґрунтування рівня зіставності

При наданні платником податків документації з трансфертного ціноутворення на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, новим абзацом п.п. «и» п.п. 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 ПКУ передбачено необхідність обґрунтування використання під час визначення діапазону рентабельності інформації за декілька податкових періодів (років) та розрахунок середньозваженого значення показника рентабельності.

Зміни при проведенні перевірок

Нові норми передбачають таке:

► п.п. 39.5.2.7 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ доповнено абзацом, відповідно до якого термін проведення перевірки платника податків з питань дотримання принципу «витягнутої руки» переривається у разі розгляду судом позовів платника податків щодо призначення, проведення або предмету такої перевірки, до завершення судових процедур;

► у разі ненадання документів після отримання запиту про надання документів новою редакцією п.п. 39.5.2.13 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ контролюючому органу надано можливість проведення зустрічної звірки платників податків, що були задіяні в ланцюзі постачання товарів (робіт, послуг, інших об’єктів цивільних прав), які є предметом контрольованої операції;

► відповідно до п.п. «в» п.п. 39.5.2.13 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ контролюючому органу надано право надсилати запити компетентним органам іноземних держав щодо предмета та обставин здійснення контрольованої операції та/або щодо господарської діяльності та фінансової звітності нерезидента – сторони контрольованої операції;

► п.п. «г» п.п. 39.5.2.13 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ передбачено можливість проведення зустрічі з платником податків (уповноваженими ним особами) для обговорення методології визначення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки», застосованої контролюючим органом під час перевірки.

Лист № 6668 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/73267.html

Повідомлення про укладання договору про технічне обслуговування та ремонт РРО в «Електронному кабінеті»

У рамках здійснення заходів щодо запровадження спрощеної процедури реєстрації реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), а саме – на підставі однієї заяви за спрощеною формою та без додатків, запровадження електронного обміну документами між учасниками відносин у сфері застосування РРО, що передбачено наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» зі змінами (далі – наказ), ДФС створено можливість для подання Центрами сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій (далі – ЦСО) повідомлення про укладання договору про технічне обслуговування та ремонт реєстратора розрахункових операцій (далі – повідомлення).

Таке повідомлення подається ЦСО до контролюючого органу у разі укладання, розірвання, припинення або внесення змін до договору про технічне обслуговування та ремонт РРО, укладеного між ЦСО та користувачем РРО.

Форма повідомлення затверджена наказом.

Для ЦСО запроваджено новий електронний сервіс, який надає їм можливість заповнити та подати повідомлення в електронній формі.

Подати повідомлення можна через приватну частину (особистий кабінет) «Електронного кабінету» з використанням електронного цифрового підпису будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів.

Для цього ЦСО в приватній частині «Електронного кабінету» в меню «Введення звітності» необхідно обрати форму «Повідомлення про укладання договору про технічне обслуговування та ремонт реєстратора розрахункових операцій» (J1316301), заповнити її, підписати та надіслати.

Реєстраційні дані суб’єкта господарювання, що подає повідомлення, заповнюються автоматично, дані щодо найменування моделі (модифікації) РРО версії програмного забезпечення обираються із електронних довідників, що сформовані на підставі даних Державного реєстру РРО.

Підтвердженням подання повідомлення до ДФС є отримання першої квитанції в електронному вигляді, в якій зафіксовані дата та час подання повідомлення.

Інформація про результати розгляду повідомлення надсилається ЦСО в електронному вигляді у другій квитанції.

Вищезазначене повідомлення розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/369598.html

Фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, припиняє таку діяльність: термін подачі декларації

Фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення такої незалежної діяльності, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного державного органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та/або поданих до контролюючого органу за основним місцем обліку: заяви за формою № 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за формою № 6-ОПП (абзац перший п.п. 2 п. 11.18 розділу ХI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588)).

Внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення незалежної професійної діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування санкцій за їх невиконання (п.п. 4 п. 11.18 розділу ХI Порядку № 1588).

Пунктом 178.4 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).

Платники ПДФО подають податкову декларацію до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Чинним законодавством не передбачено особливих термінів подання податкової декларації фізичними особами стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення незалежної професійної діяльності.

Враховуючи викладене, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, у разі її припинення, подає податкову декларацію за результатами звітного року до 01 травня року, що настає за звітним.

Працівник надав копію довідки про встановлення групи інвалідності

не з першого робочого дня місяця: нарахування ЄСВ

Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) для платників, зазначених у ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), встановлюється у розмірі 22 % бази нарахування ЄСВ (ст. 8 Закону № 2464 ).

Пунктом 9 розділу ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 449), для платників, визначених підпунктами 1, 2 п. 1 розділу II Інструкції № 449, якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати для кожної застрахованої особи, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та встановленої ставки ЄСВ за умови перебування у трудових відносинах (несення військової служби) повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.

Вимоги щодо нарахування ЄСВ на заробітну плату (дохід), що не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, не застосовуються до заробітної плати (доходу) працівника – особи з інвалідністю, який працює на підприємстві, в установі або організації, де застосовується ставка 8,41 відсотка.

Згідно з абзацом другим п. 8 розділу ІІІ Інструкції № 449 нарахування юридичною особою – роботодавцем ЄСВ у розмірі 8,41 % здійснюється з дати встановлення групи інвалідності, але не раніше одержання завіреної копії довідки до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії (далі – МСЕК), та закінчується датою припинення інвалідності.

Отже, якщо працівник надав копію довідки МСЕК про встановлення групи інвалідності не з першого робочого дня місяця, то вимога щодо нарахування ЄСВ виходячи із розміру мінімальної заробітної плати не застосовується.

Юридична особа – роботодавець нараховує ЄСВ на фактично нарахований дохід:

● до дати одержання копії довідки МСЕК – у розмірі 22 %;

● з дати одержання копії довідки МСЕК – у розмірі 8,41 %.

Здаєте квартиру в оренду – задекларуйте свій дохід

ДФС України нагадала, якщо фізична особа – орендар нерухомого майна не є суб’єктом господарювання, то відповідальним за нарахування та сплату (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) до бюджету є орендодавець.

При цьому такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету у строки, встановлені для квартального звітного (податкового) періоду. А саме: протягом 40 календарних днів після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу. Сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.

Крім того, у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості, нотаріус зобов’язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника податку – орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. За порушення порядку чи строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.

Нагадуємо, що особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів визначені ст. 170 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб) Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.

Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/370048...

Перегляд та вивантаження даних Реєстру платників податку на додану вартість в «Електронному кабінеті»

ДФС доопрацьовано меню «Реєстри» «Електронного кабінету» у частині вивантаження даних Реєстру платників податку на додану вартість у повному обсязі.

Скористатися он-лайн сервісом користувачі можуть у режимі Дані реєстру платників ПДВ меню Реєстри відкритої частини «Електронного кабінету».

Користувачі відкритої частини «Електронного кабінету», крім доступу до даних Реєстру платників ПДВ, мають можливість отримати повний перелік платників ПДВ з урахуванням інформації про анулювання реєстрації платників ПДВ шляхом їх вивантаження.

Також розроблено програмний інтерфейс (АРІ) для автоматизованого вивантаження повного переліку платників ПДВ, доступний за посиланням: https://cabinet.sfs.gov.ua/ws/api/public/registers/export/pdv .

Електронний файл повного переліку платників ПДВ з урахуванням інформації про анулювання реєстрації платників ПДВ містить назви полів відповідно до наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних на Єдиному держаному веб-порталі відкритих даних та містить:

● найменування або прізвище, ім’я та по батькові;

● індивідуальний податковий номер платника ПДВ (ІПН);

● дату реєстрації платником ПДВ;

● дату реєстрації суб’єктом спеціального режиму оподаткування;

● дату анулювання реєстрації; причину анулювання реєстрації;

● підставу анулювання реєстрації; перелік кодів видів діяльності сільськогосподарського підприємства як суб’єкта спеціального режиму оподаткування;

● дату виключення з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування;

● дату, з якої сільськогосподарське підприємство вважається платником ПДВ на загальних підставах.

Зазначений електронний сервіс працює у тестовому режимі.

Повідомлення розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/369735.html

Особливості адміністрування у 2019 році рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів

ДФС України листом від 14.02.2019 № 4907/7/99-99-12-03-04-17 «Особливості адміністрування у 2019 році рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів» (далі – Лист № 4907) надала рекомендації щодо особливостей адміністрування у 2019 році рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (далі – Рентна плата).

Так, відповідно до абзацу другого п. 257.5 ст. 257 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) лісокористувачі щокварталу складають податкову декларацію з Рентної плати та сплачують рівними частинами від суми Рентної плати, зазначеної в отриманих лісорубних квитках (спеціальних дозволах), виданих у відповідному календарному році, протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання податкової декларації, крім сум, сплачених згідно з підпунктами «а» і «б» п.п. 256.11.6 п. 256.11 ст. 256 ПКУ, а саме:

а) лісокористувачами, якими до отримання лісорубних та лісових квитків Рентна плата вноситься в каси суб’єктів лісових відносин, які їх видають:

► фізичними особами, а також фізичними особами – підприємцями, яким видано лісорубні та лісові квитки;

► лісокористувачами (крім фізичних осіб, фізичних осіб – підприємців, яким видано лісові квитки), у яких сума Рентної плати в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року, в якому сплачується Рентна плата;

б) лісокористувачами з іншої області, які сплачують Рентну плату повністю до видачі їм спеціального дозволу за місцезнаходженням лісової ділянки, на якій здійснюється заготівля деревини.

Платники Рентної плати перераховують суми Рентної плати на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному Бюджетним кодексом України, із змінами, внесеними Законом України від 22 листопада 2018 року № 2621-VIIІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», а саме:

- 37 відсотків Рентної плати – до загального фонду державного бюджету;

- 37 відсотків Рентної плати – до загального фонду місцевих бюджетів;

- 26 відсотків Рентної плати – до спеціального фонду державного бюджету.

Платники Рентної плати обчислюють суму Рентної плати наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1051/27496 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2016 № 927 із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2017 № 545).

Забезпечення ефективного контролю доходів місцевих бюджетів (37 відс.) від Рентної плати (при заготівлі деревини в порядку рубок головного користування) може бути здійснене складанням платниками такої Рентної плати окремих додатків до податкової декларації з Рентної плати, в яких податкові зобов’язання самостійно «розподілені» платниками між бюджетами адміністративно-територіальних одиниць, які повністю або частково розташовані в межах території лісової ділянки.

Починаючи з податкових зобов’язань Рентної плати за ІV квартал 2018 року, ідентифікуючою ознакою кожного окремого додатка до декларації є зазначений у рядку 4 «Код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ за місцезнаходженням лісової ділянки» додатка 8 до Податкової декларації з рентної плати код одиниці адміністративно-територіальних устрою (міст обласного значення, районний, ОТГ).

Лист № 4907 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonoda...

До уваги платників ПДВ!

Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування ПДВ здійснюються з рахунків, відкритих платникам ПДВ у системі електронного адміністрування ПДВ, крім випадку, передбаченого абзацом другим п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (ст. 200¹.2 ст. 200¹ ПКУ).

Механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням електронних рахунків визначено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 569).

Зокрема, п. 20 Порядку № 569 передбачено, що у разі подання платником ПДВ уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з ПДВ за попередні звітні (податкові) періоди, які передбачають збільшення податкових зобов’язань з ПДВ, що підлягають перерахуванню до бюджету, для перерахування таких зобов’язань до бюджету ДФС не пізніше наступного робочого дня подання таких уточнюючих розрахунків надсилає Державній казначейській службі України (далі – Казначейство) реєстр платників ПДВ, в якому зазначаються, зокрема суми ПДВ, що підлягають перерахуванню до бюджету.

На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми ПДВ до бюджету.

При цьому, п. 25 Порядку № 569 передбачено, що сплата податкових зобов’язань, визначених контролюючим органом відповідно до підпунктів 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, та сплата передбачених ПКУ штрафних санкцій і пені здійснюються платником ПДВ з поточного рахунка до відповідного бюджету.

У разі подання уточнюючих розрахунків до податкової звітності з ПДВ, які передбачають збільшення податкових зобов’язань з ПДВ, платники ПДВ повинні необхідну суму, що підлягає перерахуванню до бюджету, сплатити на електронний рахунок.

При цьому, сума штрафних санкцій та пені у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ, податкові зобов’язання, визначені контролюючим органом відповідно до підпунктів 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, а також нарахована контролюючим органом штрафна санкція та пеня сплачуються до бюджету з поточного рахунка.

Проведення профілактичних заходів щодо недопущення корупційних дій

у Дніпропетровській митниці ДФС

Сектором з питань запобігання та виявлення корупції Дніпропетровської митниці ДФС за січень – лютий 2019 року проведено 14 нарад в рамках професійного навчання щодо недопущення корупційних дій та порушень законодавства України у сфері службової діяльності: 5 нарад проведено з керівниками структурних підрозділів та їх підлеглими в адміністративній будівлі Дніпропетровської митниці ДФС (далі – Митниця) та 9 нарад на митних постах Митниці.

З метою підвищення обізнаності про права та обов’язки суб’єктів декларування під час нарад сектором з питань запобігання та виявлення корупції Дніпропетровської митниці ДФС акцентовано увагу посадових осіб Митниці на порядок і своєчасність декларування та повноти подачі інформації, під час заповнення та подачі декларацій про майно, доходи, витрати, і зобов’язання фінансового характеру за 2018 рік.

Також, посадовим особам Митниці постійно надаються індивідуальні роз’яснення стосовно антикорупційного законодавства, зокрема з питань дотримання вимог ст. 45 та ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції»; недопущення виникнення конфлікту інтересів та вжиття заходів щодо його врегулювання; етичної поведінки посадових осіб Митниці; наявності корупційних ризиків у роботі та заходів щодо усунення (мінімізації) корупційних ризиків; недопущення отримання пропозиції, вимагання неправомірної вигоди; відповідальність за корупційні правопорушення; вимоги щодо безумовного дотримання норм і правил поведінки та особистої безпеки під час виїзду та перебування на тимчасового окупованій території АР Крим та м. Севастополя, у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своє повноваження та які розташовані на лінії зіткнення зони проведення антитерористичної операції у межах Донецької та Луганської областей.

ТОП-результати митного оформлення авто з іноземною реєстрацією

за час дії пільгового періоду

ДФС України повідомила про ТОП-результати митного оформлення авто з іноземною реєстрацією за час дії пільгового періоду.

Топ-п’ятірка митниць, якими оформлено найбільшу кількість транспортних засобів громадян у пільговий період (25.11.2018 – 22.02.2019):

Волинська митниця – понад 33 тис. шт.;

Київська міська митниця – понад 30 тис. шт.;

Львівська митниця – майже 20 тис. шт.;

Одеська митниця – понад 17 тис. шт.;

Закарпатська митниця – майже 16 тис. шт.

Топ-п’ятірка митних постів митниць, якими оформлено найбільшу кількість транспортних засобів громадян у пільговий період:

МП «Луцьк» Волинської митниці – понад 19 тис. шт.;

МП «Західний» Львівської митниці – майже 19 тис. шт.;

МП «Столичний» Київської міської митниці – майже 14 тис. шт.;

ВМО № 1 Чернівецької митниці – понад 12 тис. шт.;

МП «Спеціалізований» Одеської митниці – понад 10 тис. шт.

Топ-п’ятірка дорогих авто з іноземною реєстрацією, що розмитнені у пільговий період:

- легковий автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель AMG G 63 2018 року випуску. Митна вартість – 171,2 тис. дол. США. Сума всіх сплачених при митному оформленні податків та платежів – понад 1,5 млн грн;

- легковий автомобіль марки PORSCHE, модель 971 2017 року випуску. Митна вартість – 148,5 тис. дол. США. Сума всіх сплачених при митному оформленні податків та платежів – майже 1,3 млн грн;

- легковий автомобіль марки AUDI, модель R8 2017 року випуску. Митна вартість – 137,7 тис. дол. США. Сума всіх сплачених при митному оформленні податків та платежів – майже 1,2 млн грн;

- легковий автомобіль марки BENTLEY, модель MULSANNE 2010 року випуску. Митна вартість – 108 тис. дол. США. Сума всіх сплачених при митному оформленні податків та платежів – понад 1млн грн;

- легковий автомобіль марки BENTLEY, модель FLYING SPUR W12 2014 року випуску. Митна вартість – 96,6 тис. грн.. США. Сума всіх сплачених при митному оформленні податків та платежів – понад 879 тис. грн..

Топ-п’ятірка недорогих авто з іноземною реєстрацією, що розмитнені у пільговий період:

- легковий автомобіль марки AUDI, модель A4 1996 року випуску. Митна вартість – 6,5 тис. грн. Сума всіх сплачених при митному оформленні податків та платежів – 42,2 тис. грн;

- легковий автомобіль марки VW, модель PASSAT 1998 року випуску. Митна вартість – 7,4 тис. грн. Сума всіх сплачених при митному оформленні податків та платежів – 28 тис. грн;

- легковий автомобіль марки BMW, модель 320D 1998 року випуску. Митна вартість – 8,9 тис. грн. Сума всіх сплачених при митному оформленні податків та платежів – 43,9 тис. грн;

- легковий автомобіль марки марка OPEL, модель VECTRA 2001 року випуску. Митна вартість – 8,9 тис. грн. Сума всіх сплачених при митному оформленні податків та платежів – 22,3 тис. грн;

- легковий автомобіль марки DAEWOO, модель LANOS 2000 року випуску. Митна вартість – 9,2 тис. грн. Сума всіх сплачених при митному оформленні податків та платежів – 49,4 тис. грн.

Нагадаємо, що за час дії пільгового періоду із застосування пониженої ставки акцизного податку для розмитнення транспортних засобів (25.11.2018 – 22.02.2019) митницями ДФС загалом оформлено понад 218 тис. транспортних засобів. Сплачено понад 13,6 млрд грн платежів.

Із них майже 140 тис. – авто з іноземною реєстрацією, які були ввезені на митну територію України з 1 січня 2015 року до набрання чинності нових правил ввезення таких автомобілів та перебували у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту. За їх оформлення сплачено майже 8,7 млрд гривень.

Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/370265.html

Виплати за лікарняним листом: умови застосування ПСП

Платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) (п.п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу (далі – ПКУ)).

Згідно із п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ заробітна плата – основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику ПДФО у зв’язку з відносинами трудового найму.

З урахуванням того, що сума виплат у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності (лікарняні) розглядається як заробітна плата платника ПДФО, то у разі її не перевищення граничного розміру загального місячного оподаткованого доходу від одного працедавця у вигляді заробітної плати, який передбачений нормами п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, найманий працівник має право на ПСП.

Законом не передбачено призупинення дії ліцензії у періоді внесення змін до такої ліцензії

Статтями 2 та 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) встановлено, що виробництво, імпорт, експорт, оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій.

У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом трьох робочих днів (якщо ліцензія на виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів – протягом семи робочих днів) видає суб’єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін (статті 3 та 15 Закону № 481).

Законом не передбачено призупинення дії ліцензії чи її анулювання у періоді внесення змін до такої ліцензії.

З урахуванням викладеного, у разі переоформлення ліцензії на виробництво, імпорт, експорт, оптову, роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, що пов’язане зі зміною відомостей, зазначених у ліцензії, суб’єкт господарювання може здійснювати діяльність на підставі копії раніше виданої ліцензії до отримання ліцензії на новому бланку з урахуванням змін.

Зазначена норма не поширюється на переоформлення ліцензії, пов’язане з реорганізацією суб’єкта господарювання.

Завершується перехідний період переведення підприємств на обслуговування через «Єдиний рахунок»

ДФС України повідомила, що наближається термін завершення перехідного етапу переведення підприємств на обслуговування через «Єдиний рахунок» ДФС.

З 18 березня 2019 року підприємства зможуть перераховувати кошти авансових платежів виключно на «Єдиний рахунок». Рахунки митниць ДФС для поповнення авансових платежів підприємствами будуть заблоковано!

З 18 березня до 16 квітня 2019 року зали

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація