Правобережне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує:

Акцизний податок: декларування податкових зобов’язань у 2019 році

ДФС України з метою належного декларування податкових зобов’язань з акцизного податку та у зв’язку з прийняттям Законів України від 08 листопада 2018 року № 2611-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» і від 23 листопада 2018 року № 2628 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628) листом від 20.02.2019 № 5580/7/99-99-15-03-03-17 (далі – Лист № 5580) повідомила про:

► декларування суб’єктами господарювання операцій з бензинами авіаційними або паливом для реактивних двигунів;

► декларування податкових зобов’язань з пального за повною ставкою акцизного податку;

► декларування податкових зобов’язань при нецільовому використанні пального;

► оподаткування суб’єктами господарювання операцій з транспортними засобами.

Крім того, у Листі № 5580 звернули увагу на те, що змінами, внесеними Законом № 2628 до п.п. 215.3.1 п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), для цілей оподаткування змінено групування вин та інших зброджених напоїв і для кожної групи встановлені ставки акцизного податку.

Відповідно до п. 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2628 зазначені зміни до ПКУ набирають чинності з 01 березня 2019 року.

При цьому порядок нарахування акцизного податку з алкогольних напоїв не змінено.

З Листом № 5580, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України, можливо ознайомитись за посиланням http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/73182.html

Набрали чинності Зміни, внесені до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.2019 № 37 (далі – Постанова № 37) внесено Зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (із змінами) (далі – Положення № 148), а саме:

► п.п. 2 п. 3 розділу I Положення № 148 викладено в такій редакції:

«2) відокремлені підрозділи – філії, представництва, відділення, що наділяються частиною майна господарських організацій, здійснюючи щодо цього майна право оперативного використання чи інше речове право, передбачене законодавством України, та інші структурні підрозділи (стаціонарні або пересувні), де реалізуються товари, надаються послуги та здійснюються розрахункові операції;».

►У розділі II Положення № 148:

1) п. 8 доповнено двома новими підпунктами такого змісту:

«4) виплат, пов’язаних з оплатою праці;

5) використання готівкових коштів з фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій, створеного на виконання частини третьої ст. 24 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України».

2) У новій редакції викладено п. 11:

«Готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.

Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (КОРО – у разі її використання).

Оприбуткуванням готівки в касах суб'єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

Оприбуткування та облік фізичними особами-підприємцями отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат (або книгах обліку доходів) у порядку, визначеному Податковим кодексом України».

► Крім того, врегульовано питання щодо оприбуткування готівки та внесення її до банку, а саме підпункти 1та 3 п. 29 розділу III Положення № 148 викладено у такій редакції:

«1) квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, підписана відповідальними особами банку та засвідчена відбитком печатки банку (за потреби);»;

3) третій примірник «Копія супровідної відомості до сумки з готівкою», засвідчений підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача;».

► У розділі IV Положення № 148:

1) у п. 39 речення перше абзацу п’ятого викладено у такій редакції: «Аркуші касової книги нумеруються та прошнуровуються, опечатуються відбитком печатки, за наявності її в установі/на підприємстві.»;

2) після п. 45 розділ доповнено новим пунктом 45¹такого змісту:

«45¹. Керівник установи/підприємства визначає відповідним внутрішнім розпорядчим актом перелік посад та кількість посадових осіб, уповноважених підписувати касові документи, зазначені у розділах III та IV цього Положення, задля забезпечення оптимального процесу документообігу та контролю.».

► У розділі V Положення № 148:

1) в абзаці третьому п. 49 слова «Установа/підприємство» замінено словами «Установа/небанківська фінансова установа/підприємство»;

2) у п. 50 речення друге абзацу першого викладено у такій редакції:

«У розрахунку враховується строк здавання установою, підприємством, небанківською фінансовою установою готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений договором банківського рахунку та не враховується готівка, унесена через платіжні пристрої, що належать небанківським фінансовим установам»;

Після абзацу першого доповнено пункт новим абзацом другим такого змісту:

«Небанківські фінансові установи, які отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків, та, крім операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, здійснюють видачу переказів готівкою, установлюють ліміт каси з урахуванням особливостей їх діяльності та режиму роботи таких установ в сумі, необхідній для забезпечення своєчасного та в повному обсязі виконання зобов’язань з виплати сум переказів за першою вимогою отримувача.».

У зв’язку з цим абзаци другий, третій вважаються відповідно абзацами третім, четвертим».

Нагадуємо, що Постанова № 37 набрала чинності 15.02.2019.

Отже, суб’єктам господарювання необхідно враховувати вищезазначені зміни при проведенні касових операцій.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Владислава Воінова на тему: «Право громадян на отримання податкової знижки»

Питання 1. Добрий день. Скажіть, будь ласка, чи можна до складу податкової знижки включити витрати, понесені фізичною особою на лікування протягом 2018 року?

Відповідь. Добрий день. Оскільки станом на 01 січня 2019 року Закон «Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування» чинності не набрав, податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення, за наслідками 2018 року платникам не надається.

Питання 2. Вітаю. В мене питання: чи може фізична особа включити до податкової знижки за звітний рік суму страхових платежів, сплачених за договором довгострокового страхування одним платіжним документом за місяці поточного та майбутнього років?

Відповідь. Добрий день. Відповідно до вимог податкового законодавства платник податку може включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного 2018 року фактично здійснені ним протягом минулого року витрати на сплату страхових платежів за договорами довгострокового страхування як такого платника податку так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

а) при страхуванні платника податку у 2018 році – 2470 грн. (у розрахунку на місяць);

б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї у 2018 році – 2470 грн. х 50 відс. = 1235 грн. (у розрахунку на місяць).

Оскільки до податкової знижки за звітний календарний рік дозволено включати суми витрат, понесених платником податку за договорами довгострокового страхування протягом звітного податкового року, то при включенні до податкової знижки за звітний рік слід враховувати суму витрат (частину) у розрахунку за кожний повний або неповний місяць страхування протягом якого діяв договір страхування з урахуванням встановлених обмежень.

Питання 3. Добрий день. Будьте ласкаві, дайте відповідь на питання: чи може чоловік скористатись правом щодо включення до податкової знижки оплати допоміжних репродуктивних технологій, якщо дружина не працює?

Відповідь. Відповідно до вимог Цивільного кодексу України повнолітня жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством.

Згідно податкового законодавства до переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки, включається сума витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік.

Отже, платник податку чоловічої статі має право на отримання податкової знижки щодо витрат, понесених на оплату допоміжних репродуктивних технологій, наданих дружині платника податків, але сплачених таким платником (чоловіком).

В «Електронному кабінеті» можливо подати запит про надання витягу

з реєстру центрів сервісного обслуговування РРО

ДФС України повідомила, що в межах виконання заходів зі створення Реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр ЦСО), що передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року № 601 «Про затвердження Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій», запроваджено новий електронний сервіс, який надає можливість виробникам реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та центрам сервісного обслуговування РРО (далі – ЦСО) подати запит про надання витягу з Реєстру ЦСО (далі – запит) та отримати витяг з Реєстру ЦСО (далі – витяг) в електронному форматі.

Форми запиту та витягу затверджуються наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження порядків ведення реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій та реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій» (далі – наказ), проект якого оприлюднений на офіційному веб-сайті Мінфіну за адресою: www.minfin.gov.ua/news/view/proekty-rehuliatornykh-aktiv-dlia-obhovorennia-2019?category=aspekti-roboti&subcategory=reguljatorna-aktivnist.

Подати запит можна через приватну частину (особистий кабінет) «Електронного кабінету» з використанням електронного цифрового підпису
будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів.

Для цього виробнику РРО чи ЦСО в приватній частині «Електронного кабінету» в меню «Введення звітності» необхідно обрати форму «Запит про надання витягу з реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 2-РЦСО» (J1317201), заповнити її, підписати та надіслати.

Реєстраційні дані суб’єкта господарювання, який направляє запит, заповнюються автоматично.

Підтвердженням подання запиту до ДФС є отримання першої квитанції в електронному вигляді, в якій зафіксовані дата та час подання запиту.

Витяг з реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 3-РЦСО (J1417201) можна переглянути у вкладці «Вхідні/вихідні документи».

Заповнення та подання запиту здійснюється в тестовому режимі, який триватиме до моменту набрання чинності наказом.

Про початок функціонування реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій буде повідомлено додатково.

Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/369279.html

Порядок обчислення ЄСВ за звітний квартал ФОП на загальній системі оподаткування

П. 2 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) на загальній системі оподаткування базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

ЄСВ встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної бази нарахування ЄСВ (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).

ФОП на загальній системі оподаткування зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Нагадуємо, що п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ, згідно з яким чистим оподатковуваним доходом є різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.

Фізична особа – орендодавець та фізична особа – орендар не є суб’єктами господарювання: нарахування та сплата ПДФО до бюджету

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Відповідно до п.п. 170.1.5 п.170.1 ст.170 ПКУ якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) ПДФО до бюджету, є платник ПДФО –орендодавець.

При цьому:

а) такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує ПДФО до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року ПДФО та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації;

б) у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості нотаріус зобов’язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника ПДФО – орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.

Комплект фінансової звітності до декларації з податку на прибуток підприємств

ДФС України повідомила, що відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ платниками податку на прибуток є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств та її невід’ємною частиною.

Загальні вимоги щодо подання фінансової звітності, настанови щодо її структури та мінімальні вимоги щодо її змісту встановлено Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 1 «Подання фінансової звітності» (далі – МСБО 1).

Згідно з пунктом 10 МСБО 1 повний комплект фінансової звітності повинен містити такі складові:

- звіт про фінансовий стан на кінець періоду;

- звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід за період;

- звіт про зміни у власному капіталі за період;

- звіт про рух грошових коштів за період;

- примітки, які містять стислий виклад суттєвих облікових політик та інші пояснення;

- порівняльну інформацію стосовно попереднього періоду;

- звіт про фінансовий стан на початок найбільш раннього порівняльного попереднього періоду, коли суб’єкт господарювання застосовує облікову політику ретроспективно або здійснює ретроспективний перерахунок статей своєї фінансової звітності, або коли він перекласифікує статті своєї фінансової звітності.

Звіт про управління, консолідований звіт про управління, звіт про платежі на користь держави та консолідований звіт про платежі на користь держави, не є складовими фінансової звітності і, відповідно, обов’язку подання таких звітів до контролюючих органів разом з податковою декларацією з податку на прибуток підприємств законодавством не визначено.

Більше інформації, щодо складових фінансової звітності, в листі ДФС від 19.02.2019 № 5491/7/99-99-15-02-01-17, який розміщено за посиланням:

http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-pributok-pidpri/listi-dps/369111.html

Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/369405.html

Єдине вікно подання електронної звітності з 20.02.2019 оновлено

Вийшло доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.27.4.0 станом на 20.02.2019

Перелік змін та доповнень (версія 1.27.4.0) (станом на 20.02.2019):

Додано нові версії документів:

На виконання наказу Міністерства фінансів України від 29 вересня 2017 року № 822 «Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків»:

F1314501 – Повідомлення про склад та мету збору персональних даних у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, права та обов’язки фізичної особи – платника податків;

F1314601 – Облікова картка фізичної особи – платника податків (для подання в електронному вигляді). Форма № 1ДР;

F1314701 – Заява про внесення змін до державного реєстру фізичних осіб – платників податків (для заповнення в електронному вигляді). Форма № 5ДР;

F1414601 – Повідомлення про результати обробки Облікової картки фізичної особи – платника податків – форма № 1ДР (при поданні в електронному вигляді);

F1414701 – Повідомлення про результати обробки Заяви про внесення змін до державного реєстру фізичних осіб – платників податків – форма № 5ДР (при поданні в електронному вигляді).

З метою забезпечення формування та подання форми податкової декларації з рентної плати з додатками, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17 серпня 2015 року № 719, із змінами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 21 серпня 2018 року № 707:

F/J 0800106 – Податкова декларація з рентної плати (квартальна)

F/J 0810106 – Додаток 1. Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин

F/J 0810306 – Додаток 3. Розрахунок з рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин

F/J 0810506 – Додаток 5. Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води

F/J 0810606 – Додаток 6. Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту

F/J 0810706 – Додаток 7. Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики

F/J 0810806 – Додаток 8. Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування

F/J 0810906 – Додаток 9. Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (крім рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування)

F/J 0800205 – Податкова декларація з рентної плати (місячна)

F/J 0820205 – Додаток 2¹. Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини

F/J 0820405 – Додаток 4¹. Розрахунок з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України

F/J 0821005 – Додаток 10¹. Розрахунок з з рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами

F/J 0821105 – Додаток 11¹. Розрахунок з рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України додано нові версії документів:

S0403510 – Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції № 1П-НПП (річна);

S0700611 – Звіт про ціни на електроенергію, яка постачається споживачам. № 1-ціни (електроенергія) (піврічна);

S1101013 – Лісогосподарська діяльність за 20__ рік. № 3-лг (річна);

S1100210 – Ведення мисливського господарства за 20__ рік № 2-тп (мисливство) (річна);

S2600314 – Звіт про діяльність колективного засобу розміщування № 1-КЗР (річна).

Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Дохід отримано у вигляді призу у негрошовій формі: при визначенні бази оподаткування ПДФО застосовується підвищуючий коефіцієнт

До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів (п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Умови оподаткування виграшів та призів зазначено п. 170.6 ст. 170 ПКУ.

Податковим агентом – оператором лотереї у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума ПДФО, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 %), із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею (п.п. 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ).

Оподаткування доходів у вигляді виграшів та призів, інших, ніж виграш (приз) у лотерею, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 %) (п.п. 170.6.3 п. 170.6 ст. 170 ПКУ).

При цьому, під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт (п.164.5 ст.164 ПКУ).

Заява про включення/виключення до/із реєстру екземплярів РРО в «Електронному кабінеті»

ДФС України повідомила, що у рамках здійснення заходів щодо запровадження спрощеної процедури реєстрації реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), а саме – на підставі однієї заяви за спрощеною формою та без додатків, ДФС відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року № 601 «Про затвердження Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій» створює реєстр екземплярів реєстраторів розрахункових операцій (далі – реєстр).

Реєстр міститиме відомості про екземпляри РРО, моделі (модифікації) яких включені до Державного реєстру РРО, які поставлені для введення в обіг або експлуатуються та строк служби яких не сплив.

Включення кожного екземпляра РРО до реєстру/виключення з реєстру здійснюється на підставі заяви про включення/виключення до/із реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій або внесення змін (далі – заява), що подається виробником РРО.

Форма заяви затверджується наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження порядків ведення реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій та реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій» (далі – наказ), проект якого оприлюднений на офіційному веб-сайті Мінфіну за адресою: https://www.minfin.gov.ua/news/view/proekty-rehuliatornykh-aktiv-dlia-obhovorennia-2019?category=aspekti-roboti&subcategory=reguljatorna-aktivnist.

Для суб’єктів господарювання – виробників РРО запроваджено новий електронний сервіс, який надає їм можливість заповнити та подати заяву в електронній формі.

Подати заяву можна через приватну частину (особистий кабінет) «Електронного кабінету» з використанням електронного цифрового підпису будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів.

Для цього виробнику РРО в приватній частині «Електронного кабінету» в меню «Введення звітності» необхідно обрати форму «Заява про включення/виключення до/із реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій або внесення змін за ф. № 1-ЕРРО» (J1317001), заповнити її, підписати та надіслати.

Реєстраційні дані суб’єкта господарювання заповнюються автоматично, дані щодо найменування моделі (модифікації) РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення та сфери застосування РРО обираються із електронних довідників, що сформовані на підставі даних Державного реєстру РРО.

Підтвердженням подання заяви до ДФС є отримання першої квитанції в електронному вигляді, в якій зафіксовані дата та час подання заяви.

Інформація про результати розгляду заяви надсилається суб’єкту господарювання – виробнику РРО в електронному вигляді у другій квитанції.

Відправлену заяву можна переглянути у вкладці «Вхідні/вихідні документи».

Увага! Заповнення та подання заяви здійснюється в тестовому режимі, який триватиме до моменту набрання чинності наказом. Про початок функціонування реєстру та його наповнення відомостями про екземпляри РРО на підставі поданих виробниками РРО заяв буде повідомлено додатково.

Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/368728.html

Внутрішньо переміщені особи мають право скористатися податковою знижкою щодо оренди житла

Законом України від 06 вересня 2018 року № 2530-VIII «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму «єдиного вікна» та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, до переліку витрат, які включаються до податкової знижки.

Так, п. 166.3 ст. 166 ПКУ доповнено п.п. 166.3.9, згідно з яким до податкової знижки включається сума коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла, фактично сплачених платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), який має статус внутрішньо переміщеної особи.

Платник ПДФО має право скористатися зазначеною вище податковою знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім'ї першого та другого ступенів споріднення:

► не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;

► не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.

Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року.

Відповідно до ст. 4 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» із змінами та доповненнями факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі – Довідка).

Слід зауважити, що такі особи зобов’язані інформувати контролюючі органи про зміну даних, зокрема щодо адреси реєстрації місця проживання відповідно до паспортного документа та адреси фактичного місця проживання/перебування відповідно до інформації, зазначеної у Довідці, шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР.

Отже, платник ПДФО – внутрішньо переміщена особа для отримання податкової знижки за орендоване житло подає декларацію про майновий стан і доходи до контролюючого органу, до якого подано вищезазначені документи та в якому перебуває на обліку (п. 49.1 ст. 49 ПКУ).

Нагадуємо, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

За працівників, які працюють нелегально, до роботодавця застосовуються штрафи

Роботодавець до початку роботи найманого робітника зобов’язаний повідомити органи ДФС про прийняття працівника на роботу.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення) складають при укладанні безстрокового трудового договору, строкового трудового договору (на визначений строк, установлений за погодженням сторін; на час виконання певної роботи, з сезонними або тимчасовими працівниками), контракту.

Порядок повідомлення про прийняття працівника на роботу Державній фіскальній службі та її територіальним органам визначено постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою – підприємцем до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

● засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

● на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

● на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Інформація, що міститься у Повідомленні, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

Слід зазначити, що Повідомлення у разі заключення цивільно-правового договору не складається, тому що при цьому не укладається трудовий договір та, відповідно, відсутні трудові відносини.

Водночас, за фактичний допуск одного працівника до роботи без трудового договору, оформлення його не на повну ставку у разі фактичного виконання роботи цілий день або за виплату заробітної плати у «конверті» згідно з ст. 265 Кодексу законів про працю від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями працедавці у 2019 році сплатять тридцятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, а саме 125 190 гривень.

Крім того, ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення України від 07 грудня 1984 року № 8073-X із змінами та доповненнями передбачено адміністративну відповідальність на керівника підприємства від 8 500 грн до 17 000 грн за фактичний допуск працівника без трудового договору.

Радіочастотний ресурс України: ставки та коефіцієнти до ставок з рентної плати

Ставки рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (далі – рентна плата) встановлені за 1 МГц смуги радіочастот на місяць у розрізі видів радіозв’язку та діапазонів радіочастот (п. 254.4 ст. 254 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

При цьому для ширини смуги радіочастот до 30 МГц (15 х 2) у кожному регіоні окремо, що належить окремому платнику рентної плати – користувачу радіочастотного ресурсу, застосовується понижувальний коефіцієнт 0,75 за такими видами радіозв’язку, як:

● радіозв’язок у системі передавання даних з використанням шумоподібних сигналів, у діапазонах 1427 – 2400 МГц, 2400 – 2483,5 МГц та 5150 – 5850 МГц;

● стільниковий радіозв’язок, у діапазонах 300 – 791 МГц, 821 – 832 МГц, 862 – 880 МГц, 915 – 925 МГц, 960 – 1710 МГц, 1785 – 1805 МГц, 1880 – 1920 МГц, 1980 – 2110 МГц та 2170 – 2200 МГц;

● радіозв’язок у багатоканальних розподільчих системах для передавання та ретрансляції телевізійного зображення, передавання звуку, цифрової інформації, в діапазонах 2 – 7 ГГц та 10 – 42,5 ГГц (примітка 1 до п. 254.4 ст. 254 ПКУ).

Примітками 2-8 до п. 254.4 ст. 254 ПКУ передбачені понижувальний коефіцієнт 0,75 та підвищувальні коефіцієнти 1,2 та 1,4 до ставок рентної плати для стільникового радіозв’язку в залежності від діапазону радіочастот.

Слід зазначити, що передбачені примітками 1-8 до п. 254.4 ст. 254 ПКУ підвищувальні та понижува

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація