Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області припинено діяльність підпільного цеху по реалізації алкоголю

В Дніпропетровській області зупинено масову реалізацію алкоголю, незаконно виготовленого в підпільному цеху із етилового спирту.

Підпільний цех розміщувався в гаражному боксі на території одного з обслуговуючих кооперативів міста. Виготовлення фальсифікату здійснювалось шляхом змішування етилового спирту з водою. При цьому, для покращення «якості» та збільшення «асортименту» товарів використовувались харчові смако-ароматичні барвники з ароматизаторами.

Отриманий таким чином товар розливали у пластикову тару різних об'ємів (5, 6 та 10 літрів) та продавали через низку спеціалізованих сайтів у мережі Інтернет та месенджери, а також через підконтрольну роздрібну мережу продовольчих магазинів міста.

За результатами обшуків, проведених у підпільному цеху з незаконного обігу вилучено 1 тис. 750 літрів спирту, розлитого у пластикові бочки, 2 тис. 550 літрів фальсифікованого алкоголю, розлитого у пластикові пляшки, загальною вартістю майже 1,2 млн грн, а також порожню пластикову тару.

За результатами обшуків, проведених в місцях збуту фальсифікату із незаконного обігу вилучено та арештовано підакцизних ТМЦ на загальну суму майже 4,2 млн грн, у т.ч. більше 2 тис. літрів фальсифікованих алкогольних напоїв та 106 тисяч 539 пачок тютюнових виробів вартістю понад 3,7 млн гривень. Вилучені підакцизні товари передані на відповідальне зберігання.

В ході слідства встановлено групу осіб, які організували виробництво та збут фальсифікованого алкоголю.

Дніпропетровщина: надходження військового збору зросли більш як на чверть

Протягом 2018 року платники Дніпропетровщини спрямували на підтримку української армії 1 млрд 718,2 млн грн військового збору. Це перевищує фактичні показники 2017 року на 25,8%, або на 352,6 млн гривень.

Загалом, з серпня 2014 року, відколи було запроваджено військовий збір, мешканці Дніпропетровщини відрахували на обороноздатність країни майже 5,7 млрд грн: у 2014 році – 265,0 млн грн, у 2015 році ця сума складала 1 млрд 96,0 млн грн, у 2016 році – 1 млрд 254,6 млн грн, у 2017 році – 1 млрд 365,7 млн грн, у минулому році — 1 млрд 718,2 млн гривень.

Нагадаємо, що ставка для обчислення військового збору складає 1,5% від об'єкта оподаткування. Платниками збору є фізичні особи-резиденти, які отримують доходи, як в Україні, так і за її межами, фізичні особи — нерезиденти, які отримують доходи в Україні, а також податкові агенти.

Оформлено рекордну кількість автомобілів з єврономерами

ДФС України повідомила, що враховуючи спливаючий термін пільгового періоду застосування ставки акцизного податку для митного оформлення автомобілів з іноземною реєстрацією, громадяни почали активніше оформлювати свої автівки. Так, протягом 22 січня було здійснено митне оформлення 2,7 тис. автомобілів з єврономерами. За них власники сплатили 170,5 млн грн платежів.

Загалом з 25 листопада 2018 року по 22 січня 2019 року (включно) було оформлено майже 44 тис. автомобілів з єврономерами. Це автівки, які були ввезені на митну територію України з 01 січня 2015 року до набрання чинності нових правил ввезення таких автомобілів та перебувають у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту. За ці транспортні засоби було сплачено майже 2,8 млрд гривень.

Із загальної кількості розмитнених авто 36,7 тис. – це ті, які перебували на митній території України з порушенням вимог Митного кодексу України. За них власники добровільно сплатили 312 млн грн (8 500 за кожне авто). Це звільнило їх від адміністративної відповідальності за недотримання вимог митних режимів при ввезенні транспортного засобу з іноземною реєстрацією, строки та умови ввезення якого не дотримані.

Нагадаємо, що 22 лютого 2019 року спливає термін пільгового періоду застосування ставки акцизного податку (коефіцієнт 0,5) для митного оформлення автомобілів з іноземною реєстрацією. Після цього часу власники таких автівок будуть сплачувати акцизний податок за повною ставкою. Наразі це передбачено чинним законодавством. Тому звертаємо увагу всіх власників автомобілів з іноземною реєстрацією: не чекайте останніх днів, а вчасно оформлюйте свої транспортні засоби.

Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС Укрїни за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/365186.html

Умови, за яких юридичні особи можуть бути внесені

до Реєстру неприбуткових установ та організацій

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру встановлює Кабінет Міністрів України (п. п. 133.4.5 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ)).

Так, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру відбувається згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» із змінами.

Відповідно до п. п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств (далі – податок) є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

► утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

► установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб. Для цілей абзацу другого п. п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п. п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ;

► установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення абзацу третього п п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків;

►внесена контролюючим органом до Реєстру.

Положення абзаців третього і четвертого п. п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ щодо вимог наявності установчих документів не поширюються на бюджетні установи.

Підпунктом 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ встановлено, що доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.

ЄСВ: визначення дня сплати

Частиною 10 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначено, що днем сплати ЄСВ вважається:

1) у разі перерахування сум ЄСВ з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів – день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів;

2) у разі сплати ЄСВ готівкою – день прийняття до виконання банком або іншою установою – членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;

3) у разі сплати ЄСВ в іноземній валюті – день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати ЄСВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄСВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону № 2464).

Сеанс телефонного зв'язку «гаряча лінія» начальника відділу управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Андрія Первого «Контроль за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів»

Питання 1. Вітаю. Підкажіть будь ласка, чи може суб'єкт господарювання здійснювати реалізацію алкогольних напоїв у магазині на розлив, для споживання на місці?

Відповідь. Добрий день. Відповідно до ст. 153 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (із змінами та доповненнями) — продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, суб'єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів.

Питання 2. Добрий день. У мене таке питання: чи може суб'єкт господарювання, який знаходиться на спрощеній системі оподаткування, здійснювати реалізацію алкогольних напоїв?

Відповідь. Добрий день. Відповідно до абз. 3 п. п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України — не можуть бути платниками єдиного податку першої — третьої груп суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи — підприємці), які здійснюють: виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).

Питання 3. Чи дійсно для реалізації пального суб'єктам господарювання необхідно отримувати ліцензію?

Відповідь. Відповідно до Закону України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» що з 01.07.2019 виробництво, оптова та роздрібна торгівля, зберігання пального може здійснюватись суб'єктами господарювання за наявності відповідної ліцензії.

Питання 4. Хочу запитати. Що відноситься до пального?

Відповідь. Відповідно до п. п. 14.1.141 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України — пальне — нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у п. п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України.

Питання митного оформлення автомобілів з іноземною реєстрацією

Днями в інформаційному агентстві «МОСТ-Днепр» відбулася пресс — конференція заступника начальника Дніпропетровської митниці ДФС Ігора Диби з питань митного оформлення автомобілів з іноземною реєстрацією.

Так, 25 листопада 2018 року набули чинності Закони України про внесення змін до Податкового та Митного кодексів України, якими передбачено умови легалізації автомобілів з іноземною реєстрацією, завезених з порушенням митного і податкового законодавства та встановлено нові умови ввезення транспортних засобів.

Передбачено перехідний період 180 діб для тих громадян, які ввезли автомобіль з 1 січня 2015 року до набрання чинності цим законом. Протягом цього часу громадяни мають можливість оформити свої транспортні засоби, які були ввезені на територію України протягом вказаного періоду і перебувають у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту.

Базові ставки податку залежать від типу двигуна і об'єму його циліндрів, а саме:

- для бензинових автомобілів з об'ємом циліндрів двигуна до 3 000 см3 включно базова ставка акцизного податку становить 50 євро за одиницю; понад 3 000 см3 – 100 євро за одиницю;

- для дизельних автомобілів з об'ємом циліндрів двигуна до 3 500 см3 включно – 75 євро за одиницю та понад 3 500 см3 – 150 євро за одиницю.

Обчислення розміру ставки акцизного податку для кожного легкового транспортного засобу здійснюватиметься шляхом застосування до базових ставок акцизного податку коефіцієнтів – двигуна та віку.

Розпочинаючи доповідь, Ігор Диба зазначив: «Загалом, з 25 листопада 2018 року по 22 січня 2019 року (включно) було оформлено майже 44 тис. автомобілів з єврономерами. Це автівки, які були ввезені на митну територію України з 1 січня 2015 року до набрання чинності нових правил ввезення таких автомобілів та перебувають у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту. За ці транспортні засоби було сплачено майже 2,8 млрд гривень. За такий самий період у Дніпропетровській митниці ДФС оформлено близько 2000 транспортних засобів.»

З урахуванням норм Податкового кодексу України, протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності законом, ставки акцизного податку для автомобілів (крім електромобілів та гібридних легкових транспортних засобів) визначаються із застосуванням коефіцієнту 0,5.

Слід враховувати, що з 20.12.2018 набув чинності Тимчасовий порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення транспортних засобів, ввезених громадянами в період з 1 січня 2015 року до 25 листопада 2018 року для їх вільного обігу на території України, згідно якого зазначене оформлення буде здійснюватися з такими особливостями:

- застосування виключно електронної митної декларації для декларування транспортних засобів;

- визначено документи, які необхідно подавати митницям (зокрема, рахунок або інший документ, що підтверджує вартість транспортного засобу, реєстраційний документ на ТЗ, виданий реєстраційним органом країни реєстрації, та документ, що підтверджує право власності на транспортний засіб або право розпоряджатися та декларувати автомобіль для вільного обігу на митній території України);

- з метою зменшення часу фізичного перебування автомобілів у зонах митного контролю митниць та зменшення фінансових витрат громадян на оплату послуг стоянки встановлено, що доставлення автівки в зону митного контролю здійснюється декларантом після подання електронної митної декларації та отримання від митниці повідомлення із зазначенням дати та часу пред'явлення ТЗ;

- скасовано необхідність оформлення митницями Посвідчення про реєстрацію транспортного засобу;

- розроблено Алгоритм дій митниці та декларанта під час перевірки заявленої фактурної вартості оцінюваного транспортного засобу. Для підтвердження заявленої фактурної вартості можуть подаватися, зокрема, такі документи: договір купівлі-продажу або документ, який його замінює, рахунок-фактура (інвойс), банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного ТЗ, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) продавця транспортного засобу.

«На визначення вартості автомобіля з іноземною реєстрацією, впливають його технічні характеристики та рік випуску. Одним із джерел зовнішньої інформації, якими користується митниця, є інтернет-ресурс Schwackenet. Ці джерела використовуються для отримання цінової інформації, де продавався цей транспортний засіб, в якій країні, за якою ціною. Така інформація вивчається для того, щоб прийняти об'єктивне рішення щодо оподаткування автомобіля. Вартість має бути об'єктивною і відповідати тій, яка була фактично сплачена за автомобіль. Водночас завдання митних органів — не допустити випадків заниження вартості»,- акцентував Ігор Диба.

До того ж, звернуто увагу на те що у разі недотримання строків та умов митних режимів тимчасового ввезення та транзиту така передбачені штрафи у розмірі від 170 грн до 17 тис гривень. Така норма діє до 24 травня 2019 року. Після цього періоду починають діяти нові розміри штрафів – від 170 грн до 170 тис грн та конфіскація транспортного засобу.

Наприкінці виступу заступник начальника Дніпропетровської митниці ДФС Ігор Диба відмітив таке, щоб зняти напругу щодо ситуації із митним оформленням транспортних засобів, на рівні центрального апарату ДФС створена моніторингова група, яка відслідковує всі процеси щодо виконання митних формальностей посадовими особами митниць. На митницях ДФС працюють «гарячі» телефонні лінії, звернувшись на які, громадяни можуть отримати консультації щодо митного оформлення транспортних засобів на іноземній реєстрації.

У Дніпропетровській митниці ДФС встановлений графік роботи посадових осіб, які здійснюватимуть митне оформлення зазначених автомобілів з 09 год. 00 хв. до 21 год. 00 хв. у вихідні і святкові дні. Працює телефон «гарячої лінії» — (0562) 31-14-90.

Декларування доходів: в дію введено нові коди бюджетної класифікації ПДФО та військового збору

Обов'язок платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) щодо подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) у випадках, передбачених розділом ІV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено п. 179.1 ст. 179 ПКУ.

Разом з тим, відповідно до п. 179.2 ст. 179 ПКУ обов'язок платника ПДФО щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо такий платник ПДФО отримував доходи:

► від податкових агентів, які згідно з цим розділом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

► виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених цим розділом;

► від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу;

► у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

Отже, з метою належного ведення обліку ПДФО та військового збору, ДФС України наказом від 27.12.2018 № 873 «Про затвердження внесення змін до наказу ДФС від 10.04.2015 № 267» введено вдію нові коди бюджетної класифікації:

11010501 – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов'язковому декларуванню»;

11011001 – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».

Таким чином, якщо фізична особа зобов'язана подати Декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов'язання, то у таком у випадку платник ПДФО сплачує:

● ПДФО по коду платежу 11010500 – «податок на доходи фізичних оіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;

● військовий збір по коду платежу 11011001 – «військовий збір що сплачується за результатами декларування».

У разі, якщо фізична особа, яка відповідно до розділу ІV ПКУ зобов'язана сплатити ПДФО, але звільнена від подання річної декларації, при нотаріальному посвідченні договорів та/або при видачі свідоцтв про право на спадщину тощо, сплачує:

● ПДФО по коду платежу 11010501 – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов'язковому декларуванню»;

● військовий збір по коду платежу 11011000 – «військовий збір».

До уваги платників: при сплаті податків і зборів необхідно правильно заповнювати документи на переказ

Порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України 24.07.2015 № 666, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419 із змінами.

Так, при сплаті (стягненні) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійсненні бюджетного відшкодування податку на додану вартість, поверненні помилково або надміру зарахованих коштів поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином: — поле № 1: друкується службовий код (знак) "*" (ознака платежу); поле № 2: друкується розділовий знак ";" ; друкується код виду сплати (формат ссс – тризначне число); поле № 3: друкується розділовий знак ";" ; друкується один з нижченаведених реквізитів: 1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8); 2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта); 3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр); поле № 4: друкується розділовий знак ";" ; друкується роз'яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною поля «Призначення платежу» електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання символу ";" не допускається.

У разі сплати платежу до бюджету в іноземній валюті обов'язково вказується код класифікації доходів бюджету.

У разі здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі – ПДВ), повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету за висновками територіальних органів ДФС України (далі – територіальні органи ДФС), поля № 5 та № 6 заповнюються таким чином: поле № 5: друкується розділовий знак ";" ; друкується дата висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету (формат – ДД.ММ.РРРР). Платником податків поле № 5 не заповнюється; поле № 6: друкується розділовий знак ";"; друкується номер висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Платником податків поле № 6 не заповнюється; поле № 7: друкується розділовий знак ";".

Резервне поле. Заповнюється платниками податків та/або органами Державної казначейської служби України (територіальними органами ДФС) у разі здійснення розрахунків згідно з окремими рішеннями Кабінету Міністрів України тощо. Зазвичай не заповнюється.

У разі погашення податкових векселів (податкових розписок) коштами при заповненні розрахункового документа в резервному полі необхідно проставляти номер векселя.

При заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками.

Отже, при заповненні документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, щоб уникнути помилок, платникам необхідно враховувати вимоги Порядку.

Новації 2019 року у справлянні рентної плати і екологічного податку

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628) були внесені до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) зміни, зокрема, щодо ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Так, з 01.01.2019 не оподатковують рентною платою урановмісні корисні копалини, видобуті на стадії геологічного вивчення на підставі спеціальних дозволів, отриманих після 1 січня 2018 року (новий п. п. 252.4.9 п. 252.4 ст. 252 ПКУ).

Крім того, зросли ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Це стосується видобутку нафти з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 м, – підвищення ставки з 29 % до 31 %, з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 м, – з 14 % до 16 %.

При цьому рентну плату за видобуток конденсату зменшено: для покладів на глибині до 5000 м – з 45 % до 31 %, а з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 м, – з 21 % до 16 %.

Також протягом усього 2019 року до ставки рентної плати за користування надрами для видобування залізної руди застосовується коефіцієнт 1,1 (п. 252.20 ст. 252 ПКУ).

З 2019 року застосовується новий порядок справляння та розподілу сум доходів від екологічного податку (далі – податок), зокрема в частині викидів двоокису вуглецю в атмосферне повітря (далі – Викиди двоокису вуглецю).

Також розділ VІІІ ПКУ змінено Законом № 2628 як у частині визначення платників, які справляють екологічний податок за Викиди двоокису вуглецю, так і ставок Податку.

З 01 січня 2019 року ставку Податку за викиди двоокису вуглецю стаціонарними джерелами з 0,41 грн/тонну підвищено до 10 грн/тонну, тобто збільшено у 24,4 раза.

Нагауємо, що платники Податку перераховують суми Податку, що справляється за викиди, крім Викидів двоокису вуглецю, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному Бюджетним кодексом України:

► 45 відсотків Податку – до загального фонду Державного бюджету України (крім Податку, що справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення, який зараховується до загального фонду державного бюджету у повному обсязі; Податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад встановлений особливими умовами ліцензії строк, який зараховується до спеціального фонду державного бюджету у повному обсязі);

►55 відсотків – до спеціального фонду місцевих бюджетів (крім Податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів), у тому числі:

- до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, – 25 відсотків;

- обласних бюджетів – 30 відсотків;

- бюджетів міст, м. Києва – 55 відсотків.

Податок, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад встановлений особливими умовами ліцензії строк, зараховується до спеціального фонду державного бюджету у повному обсязі.

ФОП – «спрощенці» сплачують ЄСВ не менше мінімального страхового внеску незалежно від фінансового стану

01.01.2019 набрав чинності Закон України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон № 2629).

Відповідно до п. 4 частини 1 ст. 1 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» максимальна величина бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) – це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює 15 розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується ЄСВ.

Мінімальний страховий внесок – це сума ЄСВ, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір ЄСВ, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 частини 1 ст. 1 Закону № 2464-VI).

ЄСВ, зокрема, для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку, встановлюється у розмірі 22 % до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄСВ (частина 5 ст. 8 Закону № 2464).

З урахуванням того, що ст. 8 Закону № 2629у 2019 році встановлена мінімальна заробітна плата у місячному розмірі 4 173,00 грн, то:

- мінімальний страховий внесок у 2019 році складає 918,06 грн за місяць (4 173,00 грн х 22 %);

- максимальна величина бази нарахування ЄСВ у 2019 році складає 707 595,00 грн за місяць (4 173,00 грн х 15), тобто максимальний розмір ЄСВ – 155 670,90 грн (707 595,00 грн х 22 %).

Для платників єдиного податку ЄСВ нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).

Нагадаємо, що згідно з Законом № 2464 ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП) відповідно до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами (далі – Порядок) подається Додаток 5 до Звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – Звіт).

За звітний період 2018 року Додаток 5 до Звіту подається ФОП до 09 лютого 2019 року.

Слід зазначити, якщо останній день строку подання Звіту припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем подання Звіту вважається перший після нього робочий день (п. 14 розділу II Порядку № 435).

Не пізніше 19 числа місяця, що настає за звітним кварталом, кожен ФОП зобов'язаний сплачувати суму ЄСВ не менше мінімального страхового внеску на місяць (абзац третій частини 8 ст. 9 Закону № 2464).

З 01.01.2019 ФОП нараховують ЄСВ за ставкою 8,41 % для осіб з інвалідністю, які є найманими особами такої ФОП.

Не сплачують за себе ЄСВ ФОП (незалежно від системи оподаткування), які належать до осіб з інвалідністю, отримують пенсію за віком або досягли віку, визначеного ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Зазначене звільнення не поширюється на осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, оцінювачів, аудиторів тощо).

Відбулася робоча нарада щодо легалізації заробітної плати та підвищення її рівня

Днями у приміщенні Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у рамках заходів, спрямованих на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення, які затверджені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 649-р, відбулася робоча нарада з питань наповнення бюджету Пенсійного фонду України на 2019 рік.

На нараді були присутні: заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська, заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна, начальник ГУ ПФУ в Дніпропетровській області Юрій Козак, заступник начальника ГУ ПФУ в Дніпропетровській області Олена Щирба, начальник управління з питань праці ГУ Держпраці у Дніпропетровській області Андрій Толстогузов, перший заступник начальника ГУ Держпраці у Дніпропетровській області Ігор Осадчий та заступник начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби – начальник управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Андрій П'ятницький.

В рамках виконання поставлених завдань, все більше набуває актуальності спільна робота ДФС та органів виконавчої служби по стягненню заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок).

Так, станом на 01.01.2019 заборгованість зі сплати єдиного внеску по Дніпропетровській області перевищила 800 млн гривень.

За результатами проведеної звірки з територіальними підрозділами державної виконавчої служби області встановлено, що на кінець 2018 року на примусовому виконанні перебувало більш, ніж 9000 виконавчих проваджень на загальну суму близько 200 млн гривень.

В ході зустрічі також обговорювалися питання легалізації заробітної плати, надходження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на 2019 рік та залучення додаткових резервів для наповнення бюджету соц. фондів.

Іриною Сікіріною підкреслені результати вжитих заходів, спрямованих на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року №649-р ГУ ДФС сумісно з Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області.

В ході проведення роботи ГУ ДФС щодо детінізації відносин у сфері зайнятості населення протягом 4 кварталу 2018 року роботодавцями було подано Повідомлень про прийняття працівників на роботу по 98 тисячам 135 найманим працівникам, спостерігається тенденція постійного зростання кількості застрахованих осіб, яким нараховані виплати та кількість фізичних осіб – підприємців.

Результатом проведеної роботи є збільшення надходжень сум єдиного внеску на 80 млн гривень.

Також, Іриною Сікіріною перед учасниками засідання порушено питання щодо наявності заборгованості зі сплати єдиного внеску станом на 01.01.2019 року в сумі 819,9 млн грн, в тому числі 520,4 млн грн по фізичних особах – підприємцях. Наголошено про необхідність активізації спільної роботи усіх структур спрямованої на вжиття законодавчо передбачених заходів щодо погашення існуючої заборгованості.

У 2019 році буде продовжено плідну співпрацю з органами виконавчої служби, що в свою чергу, призведе до недопущення подальшого зростання заборгованості, збільшенню надходжень платежів, у т.ч. за рахунок стягнення заборгованості підрозділами державної виконавчої служби — зазначила Вікторія Каліногорська.

У 2018 році місцеві громади Дніпропетровської області отримали майже 24,2 млрд гривень

Протягом минулого року до місцевих скарбниць Дніпропетровщини надійшло 24 млрд 194 млн грн податків та зборів. Порівняно з 2017 роком це на 3 млрд 664 млн грн, або на 17,8 %, більше.

Серед найвагоміших податків до місцевих бюджетів рег