Іноземна компанія отримала майнові права на нерухомість або на землю в Україні: порядок взяття на облік

Відповідно до п. 4.4 розділу IV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588), у разі отримання іноземною компанією або організацією чи дипломатичною місією майнових прав на нерухомість або землю в Україні, які підлягають оподаткуванню, якщо спосіб та цілі отримання цього майна не потребують створення такою компанією (організацією) відокремленого підрозділу або постійного представництва нерезидента в Україні, такий нерезидент за місцезнаходженням відповідного об’єкта подає до контролюючого органу для взяття на облік:

► заяву за формою № 1-ОПП (у розділі 9 заяви замість даних про керівника зазначаються дані про представника);

► копію витягу з торговельного, банківського або судового реєстру, виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою (крім дипломатичних місій);

► нотаріально засвідчену копію правовстановлювальних документів, якими підтверджується право власності на нерухомість або право власності чи користування земельною ділянкою, виданих та зареєстрованих на ім’я нерезидента уповноваженими органами України;

► копії документів (з пред’явленням оригіналів), якими підтверджуються повноваження представника платника податку та відомості, зазначені у заяві.

Слід зазначити, що у разі взяття на облік як платників податків і зборів у контролюючих органах юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), контролюючий орган за основним місцем обліку формує довідку про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до ЄДР, за формою № 34-ОПП (додаток 2 до Порядку № 1588). Така довідка надсилається платнику податків наступного робочого дня з дня взяття на облік. За згодою платника податків не пізніше наступного робочого дня після взяття його на облік така довідка може бути видана платнику податків чи уповноваженій особі платника податків у контролюючому органі (п. 3.10 розділу ІІІ Порядку № 1588).

Терміни, в які підлягають ввезенню на територію України товари, що імпортуються за бартерним договором

Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України від 23 грудня 1998 року № 351-ХІV «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» із змінами та доповненнями товари, що імпортуються за бартерним договором, підлягають ввезенню на митну територію України у строки, зазначені в такому договорі, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (дати оформлення митної декларації на експорт) товарів, що фактично експортовані за бартерним договором, а у разі експорту за бартерним договором робіт і послуг – з дати підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.

Датою ввезення товарів за бартерним договором на митну територію України вважається дата їх митного оформлення (дата оформлення митної декларації на імпорт), а у разі імпорту за бартерним договором робіт або послуг – дата підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.

Заборгованість фізичної особи, яка списана після закінчення терміну позовної давності, оподатковується військовим збором

Відповідно до пп. 1.1 п. 16? підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, зокрема фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (пп. 1.2 п. 16? підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Згідно з п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається, зокрема сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II ПКУ, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації (п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ (пп. 1.4 п. 16? підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Підпунктом 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 ПКУ передбачено, якщо згідно з нормами розділу IV ПКУ окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку на доходи фізичних осіб зобов’язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.

Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16? підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ (п.п. 1.3 п. 16? підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Отже, фізична особа, у разі отримання доходу у вигляді суми заборгованості, списаної після закінчення терміну позовної давності, з урахуванням пп. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, включає його до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, зазначає у річній податковій декларації та самостійно сплачує військовий збір за ставкою 1,5 відсотка.

Контролюючі органи мають право одночасно здійснювати декілька видів перевірок суб’єкта господарювання

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених ПКУ, а фактичні перевірки – ПКУ та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

ПКУ не передбачено обмежень, щодо одночасного проведення камеральних, документальних та фактичних перевірок суб’єкта господарювання.

Отже, контролюючі органи мають право одночасно здійснювати декілька видів перевірок суб’єкта господарювання, наприклад, планову виїзну та позапланову виїзну.

Зазначена інформація розміщена у категорії 136.07 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

За вісім місяців 2018 року платники Дніпропетровщини перерахували до бюджетів усіх рівнів та ЄСВ понад 70 млрд. грн.

З початку 2018 року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено у бюджети всіх рівнів (із врахуванням ДУ Офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) 62 млрд 276 млн грн, що на 13 млрд 896 млн грн (або на 28,7 %) перевищує показник відповідного періоду минулого року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні - серпні поточного року зібрано 8 млрд 743 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 1 млрд 578 млн грн (або на 22,0%). Про це проінформувала в. о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

До Державного бюджету впродовж 2018 року спрямовано 46 млрд 371 млн грн, що майже на 11 млрд 289 млн грн (або на 32,2 %) більше надходжень січня - серпня минулого року.

До місцевих бюджетів за відповідний період надійшло 15 млрд 904 млн грн. Це на 2 млрд 607 млн грн (або на 19,6 %) більше фактичних надходжень 2017 року.

Відбулася Щорічна експортна конференція у місті Дніпрі

Дніпропетровською торгово-промисловою палатою за фінансової підтримки Європейського Союзу у рамках ініціативи EU4Business, спільно з Європейським Банком Реконструкції та Розвитку днями проведена Щорічна експортна конференція у місті Дніпрі.

Захід мав на меті надати від провідних українських експертів практичну інформацію підприємствам малого та середнього бізнесу регіону, що експортують або планують експортувати до країн Європейського Союзу.

У конференції прийняли участь фахівці управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області Микита Шахновський та Сергій Костоглодов.

Микита Шахновський звернув увагу експортерів регіону та тих представників бізнесу, які тільки планують здійснення експортних операцій, на наявні часові обмеження, які існують у діючому валютному законодавстві, а саме на те, що на розрахунки у зовнішньоекономічній сфері відведено 180 днів. У випадку їх перевищення передбачено застосування фінансових санкцій у вигляді пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

«Жоден експортер не застрахований від обставин непереборної сили та несумлінності свого іноземного партнера. Підставою для ненарахування пені може слугувати:

- висновок про продовження строків розрахунків Міністерства економічного розвитку та торгівлі України;

- форс-мажорні обставини, підтверджені Торгово-промисловою палатою України, або іншою уповноваженою організацією (органом) країни розміщення сторони договору, або третьої країни, якщо це передбачено умовами договору;

- підтвердження здійснення претензійної роботи у зв’язку з невиконанням умов договору іноземним партнером», – зазначив керівник відділу перевірок фінансових операцій управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області Микита Шахновський.

Учасників конференції проінформовано, що з 2017 року законодавцем відмінено строки на розрахунки з експорту послуг (крім транспортних і страхових), прав інтелектуальної власності, авторських і суміжних прав.

Важливим питанням для платників податків є визначення строків завершення експортної операції. Увагу суб’єктів господарювання звернено на те, що завершенням експортної операції є зарахування коштів на поточні рахунки підприємства в іноземній та національних валютах після обов’язкового продажу.

Довірена особа платника має право отримати послуги ЕЦП при певних умовах

п. 1.2 Регламенту Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – Регламент) визначено, що представник – фізична особа, уповноважена заявником (фізичною особою або фізичною особою – підприємцем або юридичною особою, що отримує або має намір отримати послуги електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП)) на подання до відокремлених пунктів реєстрації Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – ВПР) реєстраційних документів заявника, вчинення необхідних реєстраційних та інших дій (скасування, блокування, поновлення посилених сертифікатів), генерації особистих ключів заявника тощо. Представництво здійснюється на підставі довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до п. 5.1 Регламенту за бажанням заявника, він може бути представлений довіреною особою (представником). В такому випадку заявник наділяє представника відповідними повноваженнями (подання до ВПР реєстраційних документів заявника, вчинення необхідних реєстраційних дій, генерація особистих ключів заявника тощо). Якщо реєстраційні документи заявника (реєстраційна картка тощо) підписані безпосередньо представником, в нотаріально посвідченій довіреності повинно бути додатково обумовлено наділення представника повноваженнями укладати від імені заявника договір про надання послуг ЕЦП.

З метою запобігання доступу сторонніх осіб до ключових даних підписувачів довірена особа (представник) разом з комплектом реєстраційних документів надає до ВПР конверти з розрахунку один конверт для одного носія особистого ключа підписувача.

Податок на нерухомість фізична особа – орендар не сплачує

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (далі – податок на нерухомість) відповідно до ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями є фізичні та юридичні особи – власники об’єктів житлової та нежитлової нерухомості.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Обчислення суми податку на нерухомість з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Про внесення змін у пошукову систему «ЗІР»

Інформаційно-довідковий департамент ДФС України у розділі «Необхідно знати» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (далі – «ЗІР») за посиланням http://zir.sfs.gov.ua/main/index/needtoknow проінформував про внесення змін до пошукової системи «ЗІР», зокрема до розділів «Запитання-відповіді з Бази знань», «Нормативні та інформаційні документи» та підрозділу «Письмові звернення» розділу «Єдиний реєстр ІПК, Електронний кабінет, письмові звернення».

Відтепер, скориставшись новою функціональною кнопкою «Нове у розділі», користувачі «ЗІР» мають можливість в один клік здійснити вибірку та ознайомитись із запитаннями-відповідями, документами, відповідями на письмові звернення або всіма одночасно (в залежності від обраного джерела пошуку), внесеними в «ЗІР» протягом останніх семи календарних днів.

Крім того, для додаткової деталізації пошуку необхідної інформації, пошукову систему «ЗІР» доповнено критерієм, який дозволяє розподіляти інформацію за типами платників (юридичні, фізичні, самозайняті особи або всі типи платників).

Докладно про використання пошукової системи «ЗІР» у розділі «Про ресурс» за посиланням http://zir.sfs.gov.ua/

До уваги платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування!

З 01 серпня 2018 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 15 травня 2018 року № 511 «Про внесення змін до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», яким затверджено нові форми звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ).

Враховуючи зазначене, звітність за новими формами буде подаватися платниками ЄСВ, починаючи з 01 вересня 2018 року, за звітні періоди – починаючи з серпня 2018 року.

Інформацію розміщено на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням

http://www.sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/349089.h...

У липні 2018 року органами ДФС у Дніпропетровській області платникам податків надано 31 147 адміністративних послуг

В органах ГУ ДФС у Дніпропетровській області на кінець липня поточного року створено та працюють 36 центрів обслуговування платників (далі – ЦОП).

Діяльність ЦОП у регіоні забезпечує 245 працівників структурних підрозділів. ЦОП надають платникам 30 видів адміністративних послуг.

У липні цього року у ЦОП області платники податків отримали 31 147 адміністративних послуг.

Нагадуємо, що у ЦОП ГУ ДФС у Дніпропетровській області платники можуть отримати крім адміністративних послуг ще й інформаційні та консультативні.

Нерезидент надає транспортно-експедиторські послуги на території України: порядок оподаткування ПДВ

Відповідно до ст. 208 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) при отриманні послуг на митній території України від нерезидента, їх отримувач повинен нарахувати ПДВ за основною ставкою на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ст. 190 ПКУ. Сума нарахованого ПДВ включається до складу податкових зобов’язань податкової декларації з ПДВ за відповідний звітний період.

При цьому, отримувач послуг – платник ПДВ у порядку, визначеному ст. 201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту в встановленому порядку. Якщо отримувач послуг не зареєстровано як платника ПДВ, то податкова накладна не виписується. Форма розрахунку податкових зобов’язань такого отримувача послуг затверджена у вигляді додатка до податкової декларації з ПДВ.

Звертаємо увагу, що Узагальнюючою податковою консультацією щодо порядку оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиторської діяльності, затвердженою наказом ДПС України від 06.07.2012 № 610, яка є чинною, визначено, що у випадку надання транспортно-експедиторських послуг, послуг перевезення чи інших допоміжних у транспортній діяльності послуг, нерезидентами України необхідно враховувати правила оподаткування, встановлені ст. 208 ПКУ.

Податкова декларація з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів подається і за періоди, коли відсутній об’єкт оподаткування

Відповідно до пп. 256.11.1 п. 256.11 ст. 256 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сума рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (далі – рентна плата) обчислюється суб’єктами лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, і зазначається у таких дозволах.

Рентна плата сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми рентної плати, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році, крім сум рентної плати, сплачених відповідно до підпунктів «а» і «б» пп. 256.11.6 п. 256.11 ст. 256 ПКУ (абзац другий п. 257.5 ст. 257 ПКУ).

Згідно з п. 256.11.6 п. 256.11 ст. 256 ПКУ лісокористувачі щокварталу складають податкову декларацію з рентної плати наростаючим підсумком з початку року, за винятком:

а) лісокористувачів, якими до отримання лісорубних та лісових квитків рентна плата вноситься в каси суб’єктів лісових відносин, які їх видають:

фізичних осіб, а також фізичних осіб – підприємців, яким видано лісорубні та лісові квитки;

лісокористувачів (крім фізичних осіб – підприємців, яким видано лісові квитки), у яких сума рентної плати в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року, в якому сплачується рентна плата;

б) лісокористувачів з іншої області, які сплачують рентну плату повністю до видачі їм спеціального дозволу за місцезнаходженням лісової ділянки, на якій здійснюється заготівля деревини.

Наявність об’єктів оподаткування або показників, що підлягають декларуванню, визначає обов’язок платника податків подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).

Таким чином, оскільки рентна плата сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми рентної плати, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році, то суб’єкт господарювання, зареєстрований платником рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, повинен подавати до контролюючого органу податкову декларацію з рентної плати до кінця звітного (податкового) року, у тому числі коли у деяких звітних (податкових) періодах звітного (податкового) року відсутній об’єкт оподаткування (не здійснювалася заготівля деревини).

До уваги «єдинників», реєстрація яких, як платників ПДВ, анульована!

Згідно з пп. 5 п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі анулювання реєстрації платника ПДВ у порядку, встановленому розділом V ПКУ, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відсотків (для платників єдиного податку третьої групи) або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником ПДВ.

Отже, платник єдиного податку третьої групи, який з початку року обрав ставку єдиного податку у розмірі 3-х відсотків, що передбачає сплату ПДВ, та якому протягом звітного кварталу було анульовано реєстрацію платника ПДВ, застосовує у такому звітному кварталі ставку єдиного податку у розмірі 3-х відсотків та не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу зобов’язаний подати заяву щодо переходу на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5-ти відсотків, що передбачає включення ПДВ до складу єдиного податку, або заяву щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування.

Оскільки нормами глави 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ не передбачено окремого терміну подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування після закінчення терміну, передбаченого пп. 5 п. 293.8 ст. 293 ПКУ, то платник єдиного податку третьої групи, якому анульовано реєстрацію платника ПДВ, всередині останнього місяця кварталу або в останні дні кварталу, буде перебувати на спрощеній системі оподаткування та застосовувати ставку єдиного податку у розмірі 3-х відсотків у кварталі, в якому анульовано реєстрацію платника ПДВ, та у наступному кварталі, в якому у визначені ПКУ строки, буде подано заяву щодо переходу на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5-ти відсотків або заяву щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування.

Податковий борг юридичної особи, яка ліквідується, у разі недостатності майна погашається за рахунок майна засновників

Відповідно до п. 97.3 ст. 97 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями у разі, якщо внаслідок ліквідації платника податків частина його грошових зобов’язань чи податкового боргу залишається непогашеною у зв’язку з недостатністю майна, така частина погашається за рахунок майна засновників або учасників такого підприємства, якщо вони несуть повну або додаткову відповідальність за зобов’язаннями платника податків згідно із законом, у межах повної або додаткової відповідальності, а в разі ліквідації філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу юридичної особи – за рахунок юридичної особи незалежно від того, чи є вона платником податку, стосовно якого виникло грошове зобов’язання або виник податковий борг такої філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу.

Про підсумки декларування податку на прибуток за І півріччя 2018 року

В інформаційному агентстві "Мост-Днепр" відбулась прес-конференція на тему: «Податок на прибуток» за участі заступника начальника управління податків і зборів з юридичних осіб – начальника відділу адміністрування податку на прибуток ГУ ДФС у Дніпропетровській області Віталія Мироненка.

Він проінформував, що 09 серпня поточного року пройшло декларування податку на прибуток за підсумками І півріччя 2018 року.

«Зазначу, що на поточний час до контролюючих органів області подано 2367 декларацій з податку на прибуток.

У порівнянні з відповідним періодом минулого року кількість квартальних платників збільшилась на 350 суб’єктів господарювання (за І півріччя 2017 року надано 2017 декларацій).

Сума позитивних нарахувань склала – 449,5 мільйонів гривень, що на 155,2 мільйони гривень більше, ніж за підсумками І півріччя 2017 року. Надходження податку за наслідками декларування в порівнянні з минулим роком збільшилися у 2 рази та склали 405 мільйонів гривень (у серпні 2017 року надходження склали – 194,6 мільйона гривень).

Від’ємні нарахування податку сформували 96 суб’єктів господарювання на загальну суму 7,0 мільйонів гривень.

Слід зазначити, що у порівнянні з відповідним періодом минулого року кількість збиткових підприємств та сума збитків зменшилась та складає 448 суб’єктів господарювання на загальну суму 25 мільярдів 529,4 мільйонів гривень (у І півріччі 2017 року 393 суб’єкти господарювання задекларували збитки у розмірі – 26 мільярдів 149,8 мільйона гривень). Основною причиною збиткової діяльності є віднесення на зменшення фінансового результату збитків минулих періодів, які склали за підсумками 2017 року 28 мільярдів 996,1 мільйонів гривень», - повідомив Віталій Мироненко.

Підводячи підсумки декларування податку на прибуток за І півріччя 2018 року Віталій Мироненко відмітив позитивну динаміку в декларуванні податку на прибуток та збільшенні обсягів надходжень цього податку. Зазначене є важливою складовою бюджетного процесу, оскільки на такий податок доводиться біля третини всіх платежів від підприємств області до загального фонду держбюджету.

Транспортний податок: особливості сплати

Відповідно до статті 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти.

Об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, які підпадають під оподаткування.

Ставка податку встановлюється у розмірі 25000 гривень на рік за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.

Базовий податковий період дорівнює календарному року.

Обчислення транспортного податку (далі – податок) фізичним особам здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника.

Податкові повідомлення-рішення (далі – ППР) про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового року.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, фахівець повідомила, що податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає ППР новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) ППР про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування.

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.

Контролюючий орган надсилає ППР новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п'яти років.

Фізичні особи – платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:

- об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

- розміру ставки та нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і вручає йому нове ППР. Попереднє ППР вважається скасованим.

Фізичні особи – нерезиденти у порядку, визначеному Податковим кодексом України, звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об'єктів оподаткування.

Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Транспортний податок сплачується фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення ППР.

Слід зазначити, що відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, у разі коли пошта не може вручити платнику податків ППР через відсутність платника за місцезнаходженням, відмову прийняти ППР, або з інших причин, ППР, вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

За сім місяців 2018 року надійшло понад 7,6 млрд грн єдиного внеску

Впродовж січня – липня поточного року органи фіскальної служби Дніпропетровщини забезпечили надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на загальну суму 7 млрд 642,7 млн гривень. Якщо порівняти цей показник з аналогічним періодом 2017 року, то у цьому році ЄСВ сплачено на 1 млрд. 362,0 млн грн більше. Про це повідомив начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Владислав Воінов.

При цьому, лише у липні 2018 року платники єдиного внеску регіону перерахували на рахунки Держказначейства 1 млрд 142,2 млн грн, що на 186,9 млн грн більше минулорічних липневих надходжень.

Нагадуємо, що єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.

Внесено зміни до Порядку підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором

Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ) постановою від 22 серпня 2018 року № 650 (далі – Постанова № 650) внесено зміни до постанови КМУ від 30 грудня 2015 року № 1161 «Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором» (далі – Постанова № 1161), згідно з якими врегульовано порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил, з метою застосування таким особам пільги з оподаткування військовим збором.

Зазначені зміни підготовлено на виконання положень Податкового кодексу України, згідно з якими тимчасово, на період здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення зазначених осіб на період їх безпосередньої участі в операції Об’єднаних сил.

Так, змінами, внесеними Постановою № 650, назву Постанови № 1161 після слів «антитерористичній операції» доповнено словами «та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС)».

Також змінами, внесеними Постановою № 650, абзац перший Постанови № 1161 замінено абзацами такого змісту:

«Установити, що підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь:

► в антитерористичній операції, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки про залучення таких осіб до проведення антитерористичної операції та наказів оперативного штабу з управління антитерористичною операцією про прибуття (вибуття) таких осіб до (із) складу сил і засобів, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції;

► у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів Генерального штабу Збройних Сил України про залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, витягів з наказів Командувача об’єднаних сил, командирів оперативно-тактичних угруповань про прибуття (вибуття) до (з) районів здійснення таких заходів.

У зв’язку з цим абзац другий вважається абзацом четвертим.

Абзац четвертий Постанови № 1161 після слів «антитерористичній операції» доповнено словами «та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС)».

Постанову № 650 розміщено на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-postanovi-kabinetu-ministriv-ukrayini-vid-30-grudnya-2015-r-1161

Пілотний проект ДФС України «Електронний чек» в дії

Звертаємо увагу платників, що пілотний проект електронної системи – «Електронний чек»(e-Receipt) запроваджений Державною фіскальною службою України.

Завдання новітньої моделі полягає у впровадженні альтернативного технологічного рішення для реєстрації розрахункових операцій у сфері торгівлі без застосування традиційних реєстраторів розрахункових операцій (касові апарати).

Слід зазначити, що програма «Електронний чек» має низку суттєвих переваг, зокрема:

систему можна встановит

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація