«Павук в'язав собі в ночі,
без світла, білим візерунком.
Чи то жіночий комірець,
чи то для гнома плащ... Митець
про це нічого не казав.
Його стратегія безсмертна -
він власну сутність виплітав» (Емілі Дікінсон).
Для того, щоб відповісти на питання, яка є мета поступу, нам треба спочатку зрозуміти з чого почалася людська цивілізація і на чому взагалі базується культурний поступ? Почалося все з боротьби з природними явищами, які через свою незрозумілість лякали первісну людину. Це спричинило неспинно зростаюче відмежування людини від природи з одночасним розвитком релігійних культів. Останні так би мовити компенсували невігластво в тих чи інших питаннях і заспокоювали психіку. Жерці та царі використовували це на свою користь дуже довгий час (сучасна Росія навіть і досі не перестає користуватися цим інструментом впливу на свідомість).
З іншого боку умови, які створювала людина ховали в собі більшу спокусу ніж просто захист, як це ми спостерігаємо у тварин, вони демонстрували додаткові можливості. Релігія їх не могла дати, бо вона базувалася лише на мрії, в той час як наука стала розсовувати межі можливого і мрію робити реальністю. Людина стала прагнути при мінімумі зусиль отримувати максимальний результат, оскільки наука цей результат давала.
Те, до чого ми прийшли — інтернет, який дарує людині ефект фізичної присутності. Багатьом людям інтернет заміняє комунікацію із реальним світом. Людина віддалилася від реального (предметного) світу настільки, що безпосереднє спілкування та взаємодія навіть з собі подібними, стала вважатися зазіханням на особисте життя, вдиранням в сферу приватного. Отже, взаємодія з людьми поза інтернетом стала розцінюватися, як інтимний крок, який, звісно, в умовах захисту від небезпечної реальності, не є бажаним.
Від тіла, що знаходиться поруч людина стала втомлюватися більше, змінився навіть формат родини, члени якої тепер прагнуть все більшої незалежності від взаємної присутності.
Щодо сексуальної сфери, то, наприклад, секс по скайпу став і небезпечним і приємним водночас, бо знов не потребує віддачі зайвих зусиль на тіло партнера. Картинка в інтернеті здатна викликати необхідну гаму відчуттів, навіть таких, які неможливо помітити при безпосередньому контакті, оскільки останній забирає більше енергії.
Проте, при наявності замінювачів різного штибу, при розширенні комфорту приватного життя, людина стала гостріше відчувати власну самотність і відокремленість від світу, вона стала відчувати себе обдуреною тією культурною павутиною, до якої людство дійшло в неспинному поступі. І це ще не кінець.
Нас чекають капсули, нас чекає світ всеохопної матриці. Нас чекає повна відмова від власного тіла. Весь поступ спрямований лише на те, щоб остаточно визволити свідомість. І я не знаю добре це, чи погано. Я бачу лише те, що культура моделює смерть тіла, намагається намалювати смерть, аби побачити її обличчям в обличчя.
