ПІДСНІ́ЖНИК, а, чол. Білий пролісок. Хтось приніс букет підсніжників і поставив у вазочку на довгому столі (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 264); У проміннях сонця ніжних Край веселого струмка Білий, росяний підсніжник Раптом блиснув з-під листка... (Валентин Бичко, Сійся.., 1959, 127).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 504.