Агонь-ґіврей..

2023. March,24

Скажи мені чому не можу
Продати те, чого нема?…

Ваксєр-блогер Олєсія Хно вже рік в перманентному пошуку. Шукає крутого руzкого. Ходить по плошаді льватолстоґо взад-вперед і шукає, шукає. Але такого настоящого – з іскромьотним чувством юмора шоб був… пушкіна щоб читав… ну і гей – куди ж без цього в її середовищі.
Одного якогось знайшла, але і ростом не вийшов, і на Рембо ні разу не схожий. З одного боку ніби й руzкуговорящій ґіврєй, і на сторінці в себе намікає, що герой і всьо такоє, а з другого на коміка пєтросяна дуже схожий. Після місячних гастролів по Біробіджану. Цікаво – а в гомосексуалістів місячні бувають? Як в них там з менархе в репродуктивній системі – всьо пучком?
Як би той її герой мав виглядати? Ой – та нічого аж такого насправді. То мав би бути руzкуговорящій ґіврєй. А ще – гомосексуаліст і, щоб вакцинований, панятно. Тричі – просто вакцинований і двічі – бустерно. Раз від ковідло-19, а раз від діареї. На Петра щоб був схожий? Нє – не треба. За Петра, то вона за гроші топить.
Тобто ходить бідна дівчина по тій площаді і шукає собі. Тобто шукає те, чого нема. Чому так? Бо не там шукає. Коло мавзолєю їх тре шукати. Але ніхто їй  невеселій того не скаже…
Смішні ті совкові дівчата  в самом дєлє..

Ні – користь від неї звичайно ж була. Своїми описами про ті пошуки вона добила «професію»  блогера за дєньгі. Ще не добила? Фігня лишилася. На зміну блогер-Альонушці вже винайшли нового лідєра мнєній. Зустрічайте, безплатноблогер – Штучний Інтілєкт…
В принципі, пох на неї – головне, що посполиті втішаться, як діти маленькі. Елєктромобіль маска вже долетів до олімпійського мішкі і там десь разом спочили на пару в кукурудзі. На гіперлупі накаталися – аж срааки їм болять. На Марс переселятися вже передумали на жаль.. Всьо їм – старьйо, ацтой і пропаганда. А штучний інтелект – це тема. То вам на фаїна ранєвская і решта совкових внєзапно поумнєвшіх актьоров. То вам навіть не Олєсія Хно, то вам авторитетний авторитет в квадраті. З його допомогою можна навіть ще раз спробувати біткоїн припхати. А чо нє?..
Хоча теж, я вам скажу – то ще, як повернути. На питання про бізнес той штучний каже – Бізнес, наприклад, по-англійськи: створив продукт – продав. Бізнес по-руzку: вкрав цистерну спирту – продав, гроші пропив. Бізнес" по-ґіврейськи: – продав те, чого нема. І всі лохи – ґа-ґа-ґа, як класно..
Тобто з тим інтелектом не так все просто. Хоча ні.. насправді все просто – it depend on – в чиїх руках кнопка ON від того штучного опініен лідера..
Штучний Інтелект може сам книжки писати за три секунди штука? Охоче вірю. Читати їх теж він буде? Ще Олєсія Хно? Тут не вірю – вона ніяк сєрєбряний вєк руzкой поезії дочитати не може. Хіба може десь колись там в далекому минулому. Це коли маск задекларує, що в міліметрі від того щоб створити машину часу. Тоді, коло мавзолєю, на скамєюшкє й почитає під півасік…
***

About a hundred years ago..
Кремльовський кабінєт. В ньому двоє – сталін і дзєржінскій. Оба слєгонца ахуєвші. На столі між ними чай в гранованих стаканах. Обидва підсипали ціаністого калію один одному, але ні один, ні другий не п'є. Тайожний тупік…
За вікном кабінєта – так звана расєя. В коридорі перед кабінєтом сидять товаріщ бонч-бруєвіч і проффєсор. Обидва старанно тримають заклопотаний вираз на обличчях.
Нєкто сталін сосе втухшу "Герцоговіну Флор", нєкто дхєржінскій барабанить пальцями по столі.
– Слушай, там этот помер…
– Ленин, штоле? От баклан, внатуре.
– Надоть похоронить или как?
– Та кому он нахуй нужен..
– А я тебе как каторжанин каторжанину – надоть закопать.
– Ну то закопай – как вы там своих хороните?
– Стоя. Но он только наполовину наш.
– Ну то закопайте вниз головой.
– Давай из него лучше чучело набьём?
– Похуй. Давай чучело. Эй бонч-бруевич иди сюда.
Входить товаріщ бонч-бруєвіч.
– Бонч-бруевич, а што ты делал, когда на заводе Михельсона стреляли в товарища Ленина?
– Репу садил на заднем крыльце.
– Уродилася?
– Засохла.
– Руки у тебя из срааки выросли. Тут надо из товарища Ленина мавзолей сделать. Сделаешь хуйово – репу начиcтим.
– Сделаю хорошо. Вон даже проффесора приволок…
– Маладэц бонч–бруевич – будешь агонь-ґиврей. А не сделаешь, – то, где Ежов живёт знаешь? 

Проффєсор стояв над не першої свіжості трупаком на підлозі і не мав жодної уяви що з ним робити далі. Щоб його трахала охрана кремля і лічно товарішчь Єжов йому не заходило, навіть враховуючи те, що був пасивним гомосексуалістом. За спиною проффесора стояв Патап Сємьйоновіч Кацман – орнітолог зоологічного музею на красной прєснє.
– Патапыч, надо чтоб был как живой.
– Я не умею, товарищ Бонч–Бруевич.
– Что значит не умею? Чучело бобра вон сделал.
– У бобра вон шерсть – было чем опилки прикрывать, а этот лысый весь… Бубен с него могу, а чучело проблематично мальоха… Разве попробовать на лучок натянуть… ну или на патыку каку-нибудь…
***

Посполитий, можеш собі уявити, щоб француз не знав французької? А руzкуговорящего албанця теж не можеш? Тобто, якщо ґіврей не знає ґіврейської мови, а на ґібрейський альфавіт дивиться як товаріщ бонч-бруевіч на товаріща єжова, то він виходить і не ґіврей зовсім? Цікаво, що скаже той, що штучний? Каже – руzкіє і руzкоговорящіє "ґівреї" так між собою переплелися, що вони вже сто років як один народ – совкодрочери. Доєднаються китайці то стануть мао-чучхісти. А їсти будуть виключно чучхеллу…
О гонить штучний – нє?

А в патапа всьо пучком – єслі вова нє подтяніт єсть андрюша со значком…
***

Серебряный век российской поэзии. Поэма – "Лиловые птицы":

Лиловые птицы лиловые крылья
Изранили нежно об крышу турбины.
Подумав о вечном, взлетели над бездной
Им тихо навстречу ползли хунвейбины.
Стелился туман, огибая уступы
Лилового здания в огненной пене,
На крыше которого бился в припадке
Рукой об железо неуступчивый ленин.
Ползли хунвейбины, снег сыпал уныло,
Ревели ослы, засыпала промзона.
Лиловые птицы свернули всей стаей
В сырой переулок табачник–кобзона.
Абрам породил с перепугу Абрама,
А Саре родить – ну ни разу не вышло.
Сиял коминтерн арахамией вправо
И камек зельоны, похожий на дышло.
Горел мавзолей, проститутки визжали,
На кокс бенедиктова села игриво.
Метель пробивая, лиловые птицы
Искали ненастья – а шо им внатуре… 

Хрипел розенбаум, а птицы летели
Лиловые птицы летели в Коломну…

Ну тепер ти пойняв шо то таке поезія? Най тепер той штучний так напише.

&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&

Майк Новосад. "M&M, або Хроніки Семи Перпендикулярних Ліній..”Видавництво "EuropeLiberal.." 2020.

Придбати можна на офіційному сайті видавництва..

В інтернет магазині"КнигарняЄ"

Не подобається електронна комерція? Можна в звичних книгарнях:

Київ:
вул. Толстого,1
вул. Лисенка,3
вул. Спаська,5
(“Книгарня Є")
Львів:
проспект Шевченка, 8 (Книгарня НТШ)
проспект Свободи, 7
пл. Міцкевича, 1 (готель "Жорж")
проспект Шевченка, 8
вул.Стрийська,30 ТРЦ "King Cross Leopolis"
(“Книгарня Є")
вул. Федорова, 4 (“Книгарня на Федорова")
вул. Володимира Великого, 34. Центр української книги.
пл. Ринок, 3 "Книгарня #1

Apple Books

Rakuten Kobo

Smashwords