Америка має підібрати дієві ліки для Північіної Кореї, котра знову запустила балістичні ракети: це ж просто свято якесь, бачити настільки перестрашених диктаторів, котрі прагнуть вбити весь світ аби залишилитисчя при владі... Світ стає живим і люди мають надію на те що демократія та свобода досягнуть свого апогею та всім дадуть можливість доторкнутися до води сміливості та мати мужність стати вільною людиною: ми всі зіткані зі свободи та талантів і ми маємо всі права на те аби стати істотами, котрі отримують задоволення від життя, літаючи по світу та маючи свій шанс обернути життя на карнавал...

Кім Чен Ин бажає всім дати можливість боятися та вмирати — та люди не будуть слухати про те як помирати: всі знають як помирати та мало хто знає як жити, і саме тому північні корейці будуть боротися проти своєї тиранії та виступати за свободу, котра може віддати багато чого цінного у вмілі руки... Світло прооникає усюди і воно може наздогнати автомобіль, котрий мчиться до прірви аби зупинти самогубцю, аби вмовити його не помирати: люди можуть боротися аби стати вільними та мати можливість жити зі своїми проблемами, долаючи кожен день всі ці павутини, котрі ласкають нас та пропонують стати їжею для богів.

Люди приходять до храму аби віддати належне своїй вірі у те що вони стануть богами та зможуть мати силу аби переборотии свій страх та своє его і саме тому люди мають всі шанси змінити світ аби всі могли насолодитьися цікавою грою богів, що стали підніматися із небес на Землю аби побачити це шоу, — людина в головній ролі і за нею ще купа солдат, котрі прагнуть також знайти своє місце у великій війні за виживання. І саме тому боги будуть давати людині розум аби люди не втратили свій шанс отримати щось нове та цінне у цій гонитві за грошима, — тепер лишень щастя може народити життя та може дати його вповній всім хто здатен переборювати мертву хватку матерії.

Тож для того аби здолати себе та мати надію на завтрашній день ми повинні перекресилити всі свої плани та перестати жити ілюзіями, — ми ніхто, нас немає, ми розчинился у океані подій та стали думати лишень про те як взлетіти над собою та стати силою, котра здатна перемогти ці стихії, що пливають нас водою аби ми лягли на стіл до Бога та стали його сніданком: люди це лишень їжа, котра розмножується та стає дивною енергією, що сама приходить до зла аби це зло перетворило нас у відпочинок для богів.

Ми можемо стати ще богами та мати життя аби дихати якісним повітрям та бути сильним щоби здолати опір маттриці та ми не можемо більше чекати, — все має статися уже дуже скоро і якщо ми повинні загинути від рук дияволів то так воно і має бути та ми повинні прмислухатися до цієї тишини, котра дає нам половину серця, лишень половину, бо ми можемо зрозуміти щось лишень страждаючи, і саме тому аби здобути ейфорію та щастя нам необхідно малювати картини, котрі потім стануть релаьністю...