В Києві відбулася акція на підтримку політв"язнів. Як запобігти репресіям? Лишень повастанням. Коли влада саджає до тюрем тих хто стали протестувати проти свавілля самої влади тоді виникає дуже кризова ситуація коли із такої країни виїжджають найбільш освітчені та моральні люди. Так сталося і з Україною - немає вже надії на те що ми станемо вільними, просто всі хочуть назбирати грошей та втекти до Америки, - а хто стане говорити правду аби життя не припинялося? Ми! Росія стала знищувати наш бойовий дух аби ми здалися ще навіть не вступивши у двобій зв власну свободу, а що можемо протиставити ми, українці, Москві? Лишень власну непохитність та власну правду. Ми ще можемо вижити у цій країні - ще є шанс стати вільними аби до нас прийшли інвестиції та технології. Та хто нас тягне на дно? Ми самі. Ми не можемо ще збагнути самого простого - це не ми стали торгувати світом, а світ став торгувати нами. Це не ми виграли битву у світу,, а світ став нами володіти бо ми не можемо знайти свого ключа до життя. Тож зараз Москва стала нас обманювати, а ми легкі на підйом стали просто інструментами самознищення світу - і хто зараз може ще стати для нас героєм що повстане проти влади брехні та репресій? Самі наші діти що хочуть будувати свою країну, бо вони її люблять та планують залишитися в ній жити. Іноземні загарбники стали обманювати нас дешевою закваскою задля того аби ми продали свою землю та стали служити іноземним силам зла та неправди - та ми все ще прагнемо зберегти свою країну задля майбутніх поколінь та прагнемо стати ще живими задля того аби серце світу билося та качало кров задля істоти праці. Та що ми можемо ще зрозуміти по той бік від життя? Лишень саму природу власного буття. Це спосіб вижити задля того аби служити своїм братам та сестрам що хочуть мати задля себе країну мрії котра зможе задля нас бути квітучою та золотою...

Зараз різні псевдоспасителі стануть нам говорити про те що нам треба тікати із України аби стати слугами чужих володарів - та ми все ще живемо на власній землі аби стати джерелом нового дня - дня коли наша душа зможе піднестися до неба та стати новим сонцем що може окропити кров"ю наших воїнів нашу землю зради та прислуговування супостату. Світ стає лишень домом для всіх хто прагне аби світ був комфортним та живим - і зараз ми маємо продемонструвати саму сильну витримку аби перемогти плутів що хочуть аби ми стали слугами ворога, вбивши самі себе. "Самі себе звоювали"... Хто це там стає на коліна перед ворогом аби стати жертвою влади зради? Самі українці що не хочуть більше жити та боротися. І ось вона стріла Бога стається для нас смертю перед сповіддю що може ще наблизити наші душі до світла та добра. Ми стали лишень зонами віділку від терміну придатності наших душ до життя та краплині крові повстанця що прагне зламати опір системи що прагне наблизити нас до тюрми та краху, - та немає ніяких мішеней повз нас, бо ми самі мішень. Світ стає мертвим без крові українця що прагне звабити себе аби стати власником своєї землі. Та не виходить - виходить лишень музика поразки що лине звідусіль - хто там прагне зламати духа опору нашого розуму? Лишень наші власні вороги та інсайдери що хочуть нас обікрасти та розділити. І що? А те що ми стали живими аби перемагати.

Хтось із нас став мати свого меча аби стати джерелом нової України - хтось із нас прагне бути частиною нової землі слави свободи. Так, це ми українці що хочуть аби наша слава стала задля нас сильною та міцною владою світла що прагне мати свої очі перед показниками сміливості та волі. Тож світ стає задля нас режимом таємної спецоперації котра проводиться самими європейцями аби зламати нашу силу та ми ідемо невпинно до великої Америки що прагне нас прийняти задля слави життя що перемогло смерть.

mihaylo.antonishin
Михайло Антонишин

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація

Рекомендації