Найбільша чарівність громадських організацій — у тому, що вони неприбуткові. Так, тому й податком їх незрозуміло як обкласти, і контролювати дуже важко. Я дуже вірю в капіталізм і вважаю, що за найкращі речі треба багато платити. Але я також вірю в те, що є в нашій людині потяг робити чудові речі, які взагалі не вимірюються і не повністю, неадекватно, або взагалі не оплачуються грошима.
Ну ось наприклад — хтось же їхав в 14-му на фронт автобусом, щоб ми зараз могли писати щось в фейсбуці. А хтось і досі тримає фронт на своїх плечах, допомагаючи армії, затикаючи дірки, збираючи гроші, щоб купити найбільш необхідне, те, чого Миронюк ніколи не купить. Хтось не дає спиляти дерева, які дають нам можливість дихати, і забудувати Протасів Яр нікому не потрібними коробками. Хтось виходить на мітинги і захищає активістів, хтось пише ззовні на адміністрації президента правду про те, що сидить всередині. Про когось з них ми тепер знаємо, про когось — ні, але неодмінно дізнаємося потім.
Але усіх їх поєднує, поза іншим, одна проста думка — так не має бути. Росія не повинна захоплювати нашу землю і вбивати наших громадян. Вона повинна так отримати по зубах, будь-якими засобами, проти них все підходить, щоб великі і маленькі російські путіни лякалися навіть дивитися в наш бік. Бо ми такі, що нічого не забудемо і не пробачимо — ні зараз, ні потім. Знаєте щось про те, як єврейський народ послідовно знаходив і знаходить своїх катів, незважаючи на гроші, юрисдикції та кордони? Тож начувайтеся.
Клоун не має бути президентом, московський агент та зрадник — його радником, боягуз — головнокомандувачем, нікчема — прем'єр-міністром, невіглас — міністром економіки, недоук — міністром освіти, кар'єрист без медичного досвіду — міністром охорони здоров'я. Банківський злодій не має всіми ними керувати, злодію давно пора до тюрми, але посадити його має звісно що не кишенькова генпрокурорка.
Земля, вкрадена у народа ще більшовиками, не має бути досі вкраденою. Її потрібно просто повернути, люди повинні мати змогу продати її та купити. Не за спеціальним законом, що його вигадано клоунами для злодіїв, а вільно. При цьому ми не маємо зважати на якусь промосковську зрадницю, яка й досі отримує зиск зі вкраденого. Поліція не має боротися з легальним обігом персональної зброї, наркотиків, порнографії та азартними іграми — вона повинна ловити злочинців. «Мєнт-не людина» не повинна очолювати міністерство внутрішніх справ. Як взагалі нелюдь може очолювати міністерство?
Ми надто довго на все це дивимось, настільки довго, що почали забувати, що так просто не має бути. А вищенаведена система, вона ж вочевидь, дуже нестабільна, один досить чутливий поштовх з будь-якого боку — і все посиплеться. І от тоді ті, хто першими штовхне, або першими почне приводити все до ладу, отримають увесь зиск, і славу, і владу, і оплески.
Прямо тут і зараз, мій любий українцю — звісно ж тобі не все одно, що буде завтра. Є багато чого, що тобі подобається, але є й таке, що не подобається взагалі? Може десь у нас ганьба і зрада, може якийсь чиновник не на своєму місці? А чи є таке, що не подобається тобі найбільше? Не тримай в собі, кажуть, це дуже шкідливо.
Найбільш не подобається клоун, зрадник або нелюдь? Найбільше бісить медицинська система? Дістали шахраї гомеопати або антівакцинатори? Або засилля низькопробної російської навкруги? Ось вона — твоя квота. Бери її собі, володій, ти тепер займаєшся цим питанням. Застосуй всі моральні і законні засоби, щоб це змінити. Якщо буде дуже треба — зберемося разом і поміняємо і закон теж, ми таке можемо, всі бачили.
Коли закінчиш — весь зиск твій, і слава, і оплески. А найбільше — то відчуття, що ти це зміг, ти зробив, ти взагалі на це здатний і можеш ще раз. Воно залишиться з тобою за найтемніших часів, воно зігріє тоді, коли усі інші вогні згаснуть.
Якщо ти дійсно цього хочеш — не вигадуй собі виправдань, чому це неможливо. Берись за справу, не сподівайся бодай в чомусь на клоунів, що зараз при владі. Вони взагалі мало на що спроможні, тому як прийшли, так, за нашої невеличкої допомоги, і підуть. І якщо хтось забув, я нагадаю, що у нашій країні (не завжди в державі, але завжди — в країні), джерело влади — це народ. Пий з джерела, набувай сил. Ми, народ, наділяємо тебе повноваженнями виправити твою квоту.
А як же ж бути, якщо ти зустрів однодумців, а хоч би й в фейсбуці, і хтось каже — агов, не чіпай того клоуна, він — моя квота? Вочевидь, народ у нас могутній, а відомих негідників або негараздів хоч багато, але все ж полічити можна. Якщо багато народу візьметься, квоти колись на всіх і не вистачить. То й не барися, слава, оплески та увесь зиск, що докладається, не безкінечний, успіх любить рішучих. Спочатку, звісно, треба буде об'єднувати свої квоти, щоб їх подолати, бо негаразди зараз великі, а негідники мають великі ресурси (то ж наші, курва, ресурси). І от тут дуже згодиться така чарівна штука, як громадська організація. Спочатку нехай буде навіть віртуальна, в чаті або фейсбуці, потім — квартальна, потім — більша. А далі як піде.
Поборемо!
