Звісно, можна весь гнів направити у бік Інтерполу, і дещо це буде правильно, бо Інтерпол останні декілька років працює у міцному зв'язку із кремлем.
Можна, також, обурюватися діями сусідньої Польщі, бо, принаймні, вони могли попередити, а не заманювати в пастку.
Але в першу чергу ми маємо висунути свої претензії сьогоднішній українській владі, яка вже два місяці, як пресує наших ветеранів АТО, добровольців, волонтерів та активістів — словом тих, хто офіційно виступає проти зрадницької капітуляції, або представляють «загрозу» «мирним» планам ворожого кремля.
Про це ще у вересні попереджав відомий волонтер Мирослав Гай, який і сам зараз знаходиться під прицілом нашої нової напів-української влади. За його словами, влада буде діяти підступно, поодиноко знищуючи окремих ворогів кремля, які не відступатимуть від захисту країни.
Тож, не під стінами польського посольства зараз треба збиратися, а під стінами ганебної «Банкової».
.....
А в цей час наша напів-українська влада проводить чергове ганебне ВІДВЕДЕННЯ українських військових.
Це не обмовка — саме відведення (а не розведення), бо навіть наш генерал не впевнений, що з того боку відішло кубло противників.
Ніхто не бачив від них «білої» ракети — ані військові, ані журналісти, ані представники ОБСЄ.
Та і генерал, із його «сподіваюсь, що з того боку теж відійгли», виглядає дурнувато та неправдиво. Бо мабуть знає напевно, що з того боку ніхто не відійшов — принаймні стрілянина не припинилась.
Ось такі справи. Гіркі та гидкі. Не по-українські це все...
А тому, єднаймось, націє! Лише разом переможемо ворога!
Приєднуємося до #Рух_Опору_Капітуляції !!!
