(така собі невеличка замальовка сьогоднішнього передвиборчого Дніпра)

Спочатку нагадаю про те, що меру Дніпра доручили забезпечити максимальну кількість голосів на підтримку існуючого Гаранта у майбутніх президентських виборах, аби той використав сумнозвісний адмін.ресурс та інші засоби агітації «за совєтскую власть».
Тож, агітувати мер почав захоплено, дещо нахабно, дуже завзято та навіть з великим відтінком одержимості.
А відтак вже встиг наробити багато хибних кроків, які не тільки не призвели до підняття рейтингу Петра Олексійовича, а ще й понизили його до рівня відвертого невдахи, який даремно сподівається на «манну небесну» від того, хто навіть сам собі не може дати поради.

Ми пам'ятаємо і про відверте маніпулювання мера Президентом щодо назви нашої області. Не забули ми і його запрошення «на килим» своїх підлеглих – начальників департаментів та всіх КП – для проведення «правильної політінформації» середь своїх підрозділів. Ми також зараз спостерігаємо вже й зовсім нахабний мерський «прийом» — відвертий підкуп виборців безпосередньо у приміщенні міськради, який було названо «матеріальною допомогою».
Тут можна додати ще десяток «шляхетних» справ нашого мера, але всі його потуги ведуть лише до поховання рейтингу Гаранта та забивання останнього цвяха в кришку президентських амбіцій у нашому місті – бо городяни вже Філатову не вірять.

Саме так! Бо за щоб Філатов тут не брався, все призводить до міських руїн та ганебної розрухи не тільки оточуючого нас середовища, а й наших надій, а заразом і надій Петра Порошенка, погляд якого у бік Дніпра стає все більш похмурим). Адже зрозуміло, якщо немає поваги та довіри до агітатора, то постраждає від цього саме той, за кого цей горе-агітатор агітує.
Як не дивно, але Борис Альбертович це зрозумів), перекинувся у повітрі в черговий раз), та й ну ж бо себе любимого хвалити «по всіх швах», «нагадуючи» мешканцям міста про те, який він тут «великий будівельник», «дизайнер» та ще й «благодійник» Дніпра!) Така собі «мати Тереза» з місцевим оскалом…

Отже, сьогодні, у новостворених листівках, нагадуючих радянські «Похвальні грамоти», висловлюється (цитую) «офіційна подяка від мешканців Дніпра міському голові, Філатову Борису Альбертовичу та його команді, за розвиток міста. За останні 3-4 роки команда мера, завдяки децентралізації, виконали багато значущих проектів для міста, зокрема програма „Бюджет участі“, реконструкції парків, фасадів будівель, приведення до впорядкування МАФів, транспортні зміни, соціальна підтримка…»
Там ще далі щось є...) Але якщо коротко, то це всім відома «Подяка товаришу Сталіну за наше щасливе дитинство»)
Отакий собі передвиборчий «радянський» пиріг з російською начинкою. Бо лише в сусідній країні можуть існувати володарі-царі, які завжди все роблять «правильно», і яким треба вклонятися! Постійно!
Отже і в Дніпрі «раптом» нагадали слухняному народу про «отця усіх дніпрян»)

І якщо раніше, аби комусь виписали схожого «Похвального листа», треба було зробити щось корисне, то зараз у Дніпрі можна просто виписати отаку собі «Фількіну грамоту» якій-небудь посадовій особі, навіть якщо ця особа зруйнувала і те, що було побудовоно до неї...
Зрозуміло, піариться та вихваляється мер не «своїми руками» – для цього в нього є цілий штат кишенькових міських «активістів», які за бюджетні (наші!) кошти розповсюджують дивакувату казочку про «благодійника»-мера. Нагадує відому п'єсу Котляревського «Москаль-Чарівник»)

Якщо коротко, то у цій п'єсі йдеться про солдата (моск@ля) на підпитку, який несподівано увійшовши до господарів, не тільки «розрулив» пікантну ситуацію – майже сімейну драму, але при цьому і сам не лишився без зиску, випивши всю горілку, що була у цих господарів, та ще й начаклував собі дармових харчів)
Не знаю, чи вийде щось «чарівне» у нашого місцевого «моск@ля»), але щось його «чари» почали давати збій та тхнути смаленим… — причому не тільки для наших городян, але і для того, перед ким він дуже завзято вистрибує із своїх «іноземних» штанів)

Тож не дарма існує прислів'я – «Примусь дурня Богу молитися, він і лоба розіб'є»)
Засмучує лише одне – лоба він розбиває не собі, а нам – його «улюбленим» городянам. А заразом і Гаранту, якому завдяки невдалим «чарам» нашого мера більше ніколи не стати Президентом України ;)
Але останнє якраз втішає) Тож, продовжуйте «чарувати», Борисе Альбертовичу! «моск@ль» Вам у допомогу!