Перший раз слово «бандерівка» я почула ще в дитинстві, коли влітку відпочивала в селі у бабусі.
Це було за радянських часів, при соціалістичному ладі, який в дусі комунізму вчив українських дітей не тільки забувати українську мову, але й ненавидіти все українське.

І саме цей російсько-комуністичний дух змушував нас, ще зовсім малих, зненавидіти одну із наших подружок, яка приїхала із західної України відпочивати до своїх родичів. З відпочинком в неї вийшло не зовсім… Бо зграя комуністично-вихованих українських дітей почала її цькувати лише за те, що в неї була чисто українська мова з красивим «західним» акцентом.
«Бандерівка» !! Саме так називали її всі місцеві дітлахи, які по суті не знали ані української, ані російської мови. Лише знайомий всім «суржик», бо так розмовляли їхні батьки – ті батьки, які комуністично-правильно виховували своїх дітей, розповідаючи їм казки про «страшних бандерівців», від котрих треба триматися подалі…

Вдруге я почула це «страшне» слово «бандерівка» вже в підлітковому віці, і вже не від дітей, а від дорослих. Від тітоньок-засідателів, які завжди окупують всі дворові лавочки, і які знають все про всіх.
В одному із будинків нашого двору мешкала сім'я, яка переїхала із Західної України – дуже чемні люди, в яких душа була хоч і не комуністична, проте щира та милосердна. Але проросійсько-комуністичним тітонькам їхня щирість була не до вподоби, бо ж сім'я та – «страшенні» бандерівці! І розмовляють ті бандерівці не на суржику! Точно – вороги!!
Звісно ж все це цькування супроводжується вже відомими мені казками про ті «жахіття», які відбувалися на «батьківщині всіх бандерівців – заході нашої країни.
„Тож, вони – оті «страшні бандерівці» — і нам тут влаштують жахіття, бо ж вороги!“ — чулося шипіння зразкових представниць радянсько-комуністичного середовища.

І що цікаво, чомусь ті тітки-засідателі місцевих лавок ні разу не цькували приїжджих із Москви та Пітеру. І не обурювалися отим огидним московсько-верескливим а-канієм, яке чулося ледь не на кожному кроці нашого мікрорайону — бо ж понаїхала орда за розподілом із столичних ВУЗів. І на відміну від наших „бандерівців“, їм тоді була у нас пошана і честь.
(До речі, багато хто з тих російських молодих спеціалістів зараз досі тут і проживають, і навіть дуже полюбили вже їхню Україну.)

Тут хочеться згадати і про російсько-комуністичні підручники, які були пронизані ненавистю до справжніх українських патріотів (Степан Бандера був лише одним із них). А також була ненависть до правди, яку радянська влада скривила до невпізнання, і яку і досі поширює в шкільних підручниках своїх сучасних шкіл. І ця ненависть до України та її героїв в радянські часи набула такої сили, що навченні пропагандою українці почали ненавидіти навіть самих себе... Бо найкращим може бути лише російське!
Нонсенс!

Саме через те, що кремль завжди ненавидів Україну, наш легендарний Провідник Степан Бандера був, є і буде для нього найбільшим та найпершим ворогом! Бо поки з нами буде пам'ять про його боротьбу з російсько-радянським окупантом, його незламну волю і велике прагнення набуття незалежності для нашої країни, доти ми непереможні! Бо він зразок для всіх незламних!
Бо найстрашніший ворог є той, хто може собою пожертвувати! Не в теплих кабінетах з купою охорони та вічно ситим пузом! Не серед свого оточення, та у своїй країні!
А посеред ворожого стану, яким була радянська влада для Бандери! Та у підпіллі! Та по буцегарнях і катуваннях! Та напроти сотень стволів, які кожен день були направлені у Провідника з боку росіян.
Так само почуваються і наші бійці в зоні АТО, які на відміну від товстопузих орденоносців, жертвують своїм життям, аби відстояти нашу незалежність.

Тож, не Порошенко із Коломойським є ворогами №1 для кремлівського вождя! Вони, звісно, гарні українські хлопці, і навіть щось зробили для держави. Але це лише тимчасові гарні хлопці…
Справжні вороги для путіна є наші справжні Герої – ті, хто жертвує своїм життям, комфортом, та здоров'ям. Це ті, хто залишаться в пам'яті всіх українців навіки. І це ті, для кого Україна ПОНАД УСЕ!
Так, це українські бійці! І наш легендарний Провідник Степан Бандера!
…………..
Отже, закликаю всіх моїх друзів які у ФБ, приходьте 1-го січня „під ялинку“ біля ОДА на смолоскипну ходу! (о 18-00) :)
Вшануємо пам'ять легендарного провідника, і пам'ять тих, хто з ним вже вічно…
А заразом насиплемо нашого шаленого українського перцю під хвости кремлівським ворожим вождям!
Вдаримо по їхніх ватних мізках нашим українським маршем патріотів! Бо інформаційна війна триває! І бої в ній набагато запекліші, аніж в зоні АТО! І жертв з боку України у війні цій набагато більше…
І наші невеличкі перемоги тут у тилу іноді можуть завдати ворогові набагато більше шкоди ніж вогнемети з „Буками“. Вороги це дуже добре розуміють, тому таке цікаве для них місто як Дніпро взяте ними під особливий приціл, в першу чергу – агітаційно-пропагандистський.
А ми зруйнуємо всі їхні плани! Не допоможе навіть укр-вата разом з ОППОблоком! Так, бандерівці? :)