Оце сьогодні дивлюсь я трансляцію першого дня нового скликання Верховної Ради України.

Все швидко приймають, такі гарні, так все правильно і чітко. І прем'єр новий – нічого так, і навіть де-не-де звучали слова «анексія Криму Росією». Але деколи лунають слова президента «продовжуйте», «працюйте». А спочатку взагалі класно сказав, що може через рік їх розпустити (про законне право можемо забути).

І тут у мене виникає цілком резонне запитання до нардепів – слуг та до їхніх виборців: а ви в курсі, що ви зробили, чи не зовсім?

Це ж наш місцевий Муссоліні прийшов. Маленький, дотепний, всім подобається. Не шукайте аналогій цілковитих – звісно, ви їх не знайдете. Але от покомандувати президент в парламентсько-президентській республіці (ніби-то демократичній) Верховною Радою права не має.

Ось так просто є, для цього і документ відповідний написали – Конституція України.

Ні, розумієте, якщо Слуга народу (тобто наші з вами слуги) дійсно зроблять певну шокову терапію, якщо вони дійсно зроблять мир в України (але на українських умовах), якщо ми будемо розвиватися і дійсно буде ВВП 7% — то я тільки буду дякувати і просити далі залишитися. Бо це буде правильно і класно. І в мене є певний оптимізм, але з дуже великою обережністю і страхом.

Бо не просто так залишили Авакова і не просто так терміново знімають недоторканість.

Не просто так підтакують Зеленському, роблячи з нього Наполеончика.

Давайте будемо чесними, ок? Чого насправді українці чекали всі роки Незалежности? Демократії, свободи слова? Ні, усі чекали твердої руки – бо набрид бардак і розгардіяш. Частина навіть казала «от би нам Лукашенка або навіть Путіна». Ну правда, не заперечуйте.

Маємо вже, дочекались. Причому все правильно – демократично вибраного.

Тому – якщо раптом (дуже несподівано), не відразу, а десь роки через два когось з вас, зовсім випадково візьмуть під ручки і відведуть до місць «не столь отдаленных», ви не переживайте.

Все йде по плану. Ви «зробили їх», потім ви «зробите» нас, а потім «зроблять» вас.

Але, звісно, це шок від нової влади. Насправді буде все ок.

Або ні.