Философский анекдот.
Умер Эйнштейн. Беседует он с Б-ом и вдруг просит:
— Господь, а покажи мне формулу мира. Я целую жизнь думал… Все равно я уже никому не расскажу, а мне будет интересно.
Б-г хлопает в ладоши, появляется огромная доска, и Господь начинает выписывать на ней огромную формулу. Эйнштейн:
— Ага… Вот это я знал… А вот это вывел… Насчёт этого догадывался… Слушай, а вот тут фигня у тебя…
Б-г задумчиво:
— Да я и сам уже это понял… Но без этого оно совсем не работает..
Історія, як я неодноразово вказував, зараз є буржуазною лженаукою та продажною дівкою імперіалізму.
В той же час, вона потребує застосування наукових методів.
Отже, якщо вчений бачить якусь послідовність, яка не може бути пояснена із наявних знань – це привід шукати нове пояснення (навіть якщо воно виглядає як антинаукове з діючих наукових позицій).
З об єктивної точки зору, шанси на виживання України в 1918-1919 рр були неспіставимо вище, ніж в наш час.
Керівництво – Скоропадський та Петлюра – цілком компетенті та некорумповані (звертаю увагу, навіть під час краху вони не поцупили величезних державних активів. Непрозорими є скажімо фінансові відносини Вінниченко та більшовиків – після краху в нього вистачило на будиночок біля Ніцци, але його вплив був незначний та короткочасний). Зараз, скажімо, чиновник, який краде з прибутків а не зі збитків – зазвичай недосяжна мрія.
Економіка – найкраща серед сусідів. Нагадую, Німеччина та Австро-Угорщина голодують, січові стрільці з подивом дивляться на зубожілих селян, яки чимось завжди незадоволені при величезній кількості харчів. А кількості харчів у Києві дивувались навіть німецьки генерали. З іншого боку Мордор, з продразвєрсткою, ЧК, голодомором, відсутньою економікою та іншими прєлєстями більшовиків.
При цьому німці, зрозумівши, що ніхто нічого платити по Берестейському миру не збирається, скупали харчі за живі гроші, конкуруючи при цьому з австрійцями. Їхні гроші це цілком гроші на той час (нагадую, радянськи вже рахували на вагу), і щонайменше промисловими товарами вони були цілком забезпечені. Тобто збут на сільгосппродукцію був у необмеженій кількості.
«Немцы, изголодавшиеся дома, висели толпами над витринами магазинов с съестными припасами, где выставлены были жареные поросята, гуси, утки, куры, сало, масло, сахар и разные сладости и где все это можно было приобрести без карточек и по сравнительно тогда еще весьма дешевым ценам. На базарах по утрам немцы особенно охотно покупали сало. Они с жадностью жевали огромные куски вкусного малороссийского сала: велика была, очевидно, потребность организма в жирах, от недостатка которых давно уже страдала вся Германия»
Українська валюта була забезпечена цукром і цілком пристойно виглядала на тодішньому ринку. ЇЇ підробляли навіть білі (прєіполнениє благародства снізошлі).
«Несмотря на давление со стороны центральных государств Европы украинской делегации удалось договориться об установлении довольно выгодного для Украины эквивалентного денежного соотношения. В соответствии с соглашением обменные курсы составляли: 1 австро-венгерская крона была равна 1 украинской гривне (то есть 0,5 крб.), а 0,665 немецкой марки — 1 украинской гривне. Осенью 1918 г. за 1 гривню давали уже 6 — 8 немецких марок.»
Не обговорюючи експортні квоти в ЄС, зауважу, що Мордор в 2014 просто лопався від грошей, та й зараз, хоч рядовим оркам пайку порізали, на потреби імперії грошей вистачає.
Польщі до падіння Скоропадського взагалі не існує, і справи там ідуть не найкраще – окрім цілком зрозумілих економічних проблем, війни з українцями, комуністичних заколотів та війни з мордором воювати доводиться ще й з німцями.
Навіть важко уявити, щоб було якби в той час Польща була богатою, успішною країною, куди українці їздять на заробітки.
Тепер про німців.
Ну зараз важко уявити навіть що Україну приймуть до НАТО (хіба що їм потрібно буде дуже багато гарматного м яса під час світової війни). А уявити що півмільйона німців з власною технікою за власний рахунок прийдуть замість нас воювати з Мордором – я вибачте не можу.
Україна – мирна країна з досить помірними проблемами, ЄДИНА країна без призовної армії посеред світової війни, на якій ті ж німці гинуть мільйонами (нагадую, в Мордорі армії гасають по території, вбиваючи та грабуючи в феєричних розмірах).
Зобов'язання УНР були цілком конкретні: за першу половину 1918 року поставити Німецькій імперії та Австро-Угорській імперії 60 млн пудів хліба, 2 750 тис. пудів м'яса (живою вагою), іншу сільськогосподарську продукцію і промислову сировину
УНР – це 40 мільйонів населення. 90% селян.
30 кілограмів хліба (півмешка) та кіло м яса з особи. Замість строкової служби навіть у мирний час.
Вибачте, зараз військовий збір з мінімальної зарплатні (який не замінює строкову службу) за півроку – 600 гривень, майже вшестеро більше.
При цьому існує професійна армія, яка цілком спроможна протистояти ВСІМ сусідам одночасно (нагадаю, це реально відбувалось у трикутнику смерті).
Більше того, скажімо, Антанту з Одеси вибили ніякі не більшовики – це була частина армії УНР під керівництвом отамана Григор єва, який перейшов до більшовиків після того, як Петлюра на вимогу Антанти віддав цей регіон білим.
(Про найпотужніший у регіоні український Чорноморський флот всі і так знають)
При цьому, зараз наш супротивник – ядерна держава з мільйонною армією, третім в світі військовим бюджетом та місцем в Раді безпеки ООН.
Тодішній Мордор не визнавав НІХТО. Статус – приблизно ІГІЛ. Армія – банди (співвідношення у Крутах – один до десяи-п ятнадцяти – абсолютно типове для того часу, вони інакше воювати не вміли. Орки брали не військовим мистецтвом, а пропагандою – навіщо перемагати частину, якщо її можна перетягнути на свій бік).
До речі, про пропаганду. Єдиний масовий засіб того часу – друкований, при здебільшого неписьменному населенні. Отже, агітатор ножками йде до ворога, і якщо він поганий агітатор – то жити йому доки не повісять.
Теперішній Мордор має телебачення як своє, так і українське. Соцмережи. Агентуру впливу.Інтернет ЗМІ та газети. Все це фінансується мільярдними в доларах бюджетами.
Проти цього – Мінстець. Кількадесят блогерів, у кожного – добре якщо 100000 підпищиків (одні й ті самі), які негайно пересрались між собою. Якась кількість журналістів, які ведуть інформаційну війну не зважаючи на господарів ЗМІ (які зазвичай ДУЖЕ не хочуть в неї влазити).
І от дещо незмінне.
Ну всі чули про білий та червоний терор. Про український не чули? Тому що його не було.
Більшовики та білі – в той час як на їх території українців розстрілюють та вішають – цілком легальні, мають представництво у владі, друковані ЗМІ та приватні військові організації.
При цьому білих той же Скоропадський фінансував відкрито, а більшовиків практично відкрито фінансують з Москви.
СБУ (закреслено) Державна варта прекрасно знає як про шпіонаж та заколоти Раковського, так і про заколот Петлюри, але не робить взагалі нічого.
Так от, про закономірності.
Тодішня Україна перестала існувати за кілька місяців.
Нинішня, слабка, корумпована, бідна, керована антіелітою, «країна 404», яка повинна була рухнути не те що в 2014 – взагалі не зрозуміло, як до нього дожила – існує вже 30 років.
Можливо, її існування можливо тільки в цьому форматі.
Коли держава сама по собі, посадовці самі по собі, суспільство саме по собі.
Самі все зробимо.
