Тривало це очіквання одну годину десять хвилин після підтвердження про виклик. Останні півгодини за номером 102 мене переконували, що патруль уже на місці, але не може мене знайти. Я стояла біля поліції, яка теж дзвонила в міліцію і мені співчувала.

Врешті вони прибули. Показала міліціонеру свідка, який докладно розгледів жінок, що вкрали в мене гаманець. Свідок, продавець меду, почав описувати крадійок, але міліціонер Олександр перервав його та сказав: «Давайте сделаем короче. Я дам вам телефон, — незграбно відірвав цидулку та почав писати. — Вы мне позвоните, когда их увидите».

До нас підійшла продавчиня овочей, і розказала, що знає в обличчя дві пари, які займаються крадіжками на ринку «Оболонь». Вона допомагала міліції одну таку спіймати. «Милиция завела их за угол и на следуйщий день они опять были на базаре». Їй Олександр теж дав свій телефон, написаний на уривку паперу. Коментарів у мене немає, є знаки оклику, отакі !!!!!!!!! Бо всі ви зрозуміли, що захищає міліція зовсім не потерпілих.

У машині (яку за температурним режимом правильніше було б назвати духовкою) міліціант мене довго переконував (на своєму примітивному рівні, бо мені здалося, що закінчив він класів п'ять із двійками), щоб я написала їм заяву з метою інформування, а не заяву про крадіжку. Буцімто, я знаю, що в нас на ринку крадуть в людей гаманці та телефони. «Чтоб вас никуда не вызывали». «Ні, — сказала я, — покращувати статистику вам не буду. Можете визивати, я прийду». Що не знайдуть вони мої гроші та картки й так знаю, але не хочу жити в місті, де людей так просто обчищають.

«По какому адресу вы живете? Не храните деньги и золото в квартире. На районе восемь краж за сутки».

А коли я повідомила Олександрові, що заблокувала вкрадені банківські картки, він вигукнув : «Зачем вы это сделали? Так бы они пришли в банкомат, неправильно ввели код. Камера их снимет и все». Чи дурня клеїть, чи справді? Камера їх зафіксує навіть, якщо вони прийдуть із заблокованими картками. Так уже було в моєї знайомої.

За цілу годину спілкування він мене десь зо п'ять разів спитав значення деяких слів. Олександр або не розуміє української мови, або просто не розуміє людського мовлення, ну, або в усьому винна машина-духовка. Але це не найгірше, бо його напарник взагалі мовчав. Мовчання — золото, а слово видає суть людську.

Цей допис про те, які в нас професійні крадії, яка непрофесійна міліція. І про те, що поліція чемна, співчутлива (хоч до рани прикладай) і пристойно володіє поширеними в нас мовами, але поки не займається кримінальними справами. На жаль.

Фото: zakarpattya.net.ua