Жити по-новому це мабуть наш довічний девіз, з нього починається кожен понеділок, ним закінчується кожен рік і з ним ми йдемо на кожні нові вибори. І так, явибачаюсь перед тими, хто хоче чути лишень про зелю і пороха, вам буде не цікаво, бо тут не буде про РПЦ, Медведчука, Вакарчука та інших ваших улюблених героїв від яких трохи нудить іноді...

Жити по-новому, це коли ти як і раніше сачкував на роботі, але зарплата збільшилася, це коли ти весь вечір з друзями пив алкоголь у себе у дворі, а на ранок спритний двірник усе вичистив, що ти аж очі розплющив від такої несподіванки. Жити по-новому, це коли ти узяв кредит у «Готівочці», а менеджер зателефонувала з рання і сказала, що тепер усе по-новому і олігархи за тебе усе сплатили і лишень просили забрати у відділенні ящик холодного пива. Жити по-новому — це коли ти на мерседеси обганяєш голову обладміністрації, який на велику ледь вистригає на відкриття чергової сесії в облраді. А ще жити по-новому — це 100 злотих у твою кишеню тільки за те, що ти балакаєш тією самою мовою що княгиня Ольга балакала.

Вибачаюсь, я дещо відволікся від теми. Отже Івано-Франківськ теж долучається до нового і це дійсно приємно. Завдяки кредитній програмі ЄБРР на сьогоднішній день Франківськ отримав і новесенькі тролейбуси білоруського виробництва і новесенькі автобуси Луцького автозаводу і турецького виробника. Звичайно новий рухомий склад потребує і нових підходів в економіці комунального підприємства КП «Електроавтотранс». Так, кондуктори тепер залишились у минулому що, доречи, в сучасних умовах взагалі дуже чудово. Але ж як тепер сплачувати за проїзд? Може платити просто водію квіток свідомому українцю все одно не дуже потрібен, тож пасажир проїде, а водій покладе копійку в кишеню хіба це не по нашому? Кому погано?

В минулому році керівництво КП «Електроавтотранс» запропонувало диференційований підхід до сплати за проїзд, а саме: 6 гривень, якщо сплачувати готівкою водієві, 5 гривень, якщо сплачувати банківською карткою у валідаторі і 4 гривні, якщо сплачувати спеціальною магнітною картою «Галка розумна картка». Таку «галку» можна придбати в точках продажу поповнити, скажімо, через вебдодаток і вуаля — щасливої дороги! А що ж то за звір такий валідатор і чи потрібні спеціальні курси у Київо-Могилянській академії аби його опанувати? Я навмисно зробив фото де простий невеличкий апарат до якого прикладають картку і після відповідного звукового сигналу який свідчить про сплату або про відхилення займають зручне місце або ж йдуть до водія і сплачують 6 гривень.

Справедливості заради хочу наголосити, що валідатор відхиляє сплату лишень з однієї простої причини — відсутності грошей на картці. Чудова річ чи ж не так? Але до чого тут зайці і жити по-новому спитає мене вже трохи знервований читач? А до того, що валідатор немає рук, аби вплинути на того хто сунув йому порожню картку і почувши відомий неприємний звук як ні в чому не бувало усівся зручно та й поїхав по своїх справах, а спогади про нав'язливих кондукторів залишив у минулому. Так сьогодні, мабуть, подумала вже не молода пані бальзаківського віку як то кажуть, коли валідатор не прийняв її картку, яку вона порожньою носить із собою мабуть не перший раз. Схоже валідатор і його спеціальна ціна стосуються дійсно свідомих людей. І мова не про тих хто знає що відповідати на вітання «Слава Україні!», а про тих хто хоче аби місто ставало зручнішим та комфортнішим, а підприємство розвивалось, вчасно сплачувало позичені кошти та сплачувало більш-менш гідну зарплату працівникам комунального транспорту. Валідатор для тих, хто не потребує контролера, бо його совість і є його особистим контолером. Хочете боротьби с корупцією, тоді переходьте на безготівкові розрахунки, адже світ навколо нас або розбудовується або руйнується нами самими...