site.ua
lirnyksashko
Сашко Лірник
топ-автор

Всі бачили совєцьке пропагандистське кіно?

Ні?

Ну хто не бачив,тому я коротко розкажу про всі совєцькі пропагандистські фільми одразу.

Звичайно ,були виключення із совкової агіткіношки ,які погоди не роблять.Тому я про них потім розкажу.У розділі про "Пропалу грамоту" і "Соляріс".

А так все просто.

Сценарій- "совєцкоє значіт луччєє, запад-гнілой, Россія-родіна слонов, дєдиваєвалі в грязі і бєз патронов, русскіє спасают мір своєй Духовносттю."

Діючі особи:

Герой - Русскій(кацап) із пралєтарской сєм*ї,

Помошнік Героя,він же Комісар - Русскій із родини гнилої інтєлігенції,який порвав із позорним минулим( іноді Єврей, але не так шоб дуже).

(варіант) Помошнік Героя- "чмо нєрусскоє",яке мріє стати Русскім.

Любімая Героя- Вєлікоросска із рязанской дєрєвні,або Хохлушка,яка порвала із хахляццкім минулим.

Народ - ушльопки у валянках або шароварах,які не знають без Героя як підтерти задницю .

Врагі - проклятиє буржуї, праклятиє нємци, праклятая гнила інтєлігєнция,пралятиє націоналісти всіх національностей.

Друззя - нємци,гнила інтєлігєнция,всє нацональності,які мріють стати Русскіми через Духовність.

Предатель - Хахол із своїм геканням, шоканням і хахляцкой фамілієй.

Драматургія:

Война за Русскую Духовність . Явна і неявна. Із стрільбою і без. В сім*ї і на заводі. Русскіє несуть світу доброє,вєчноє і слєзу рєбйонка.

Фінал:

Русскіє перемагають. Друззя стають Русскіми, Всі стають Русскіми через Духовность. Врагі після покарання тоже стають Русскіми.

Прєдатєля -Хохла забиває сапкою Любімая Героя. Хохол горить в Пеклі.

Висновок- бути Хохлом погано. Бути Русскім харашо і нєізбєжно. Русская Духовность-це луччєє шо є у світі. Хто не буде Русскім - той Прєдатєль і горітиме у Пеклі.

Появився другий відтінок патріотизму- ніби і український за назвою,але Русскій за Духовністю.

От коротко і дуже стисло.

А зараз цей сценарій із приблизно такими ж посилками відтворюється в різних опусах,фільмах і передачах.

Знову погані Прєдатєлі-Хахли, Герої- Русскіє (які захищають Хахлов в окопах і на Майданах) і народ,який в шароварах не знає як підтерти задницю.

І все це явно і неявно,замасковане тріскотнею і красивими словами,з веселим гумором і високим пафосом.І ніби не про це,і ніби про патріотизм.

Але ,після вживання цього продукту,лишається гіркий присмак антиукраїнської пропаганди.

Виделочки знайшлися,але осад залишився.

Такий собі третій відтінок патріотизму.