site.ua
lirnyksashko
Сашко Лірник
топ-автор

Народи творяться і живуть міфами.

Не правдивими реаліями і історичними подіями. А міфами.
Зовсім не важливо що князь Володимир був багатожонцем і пияком, а, врешті решт, жорстоким тираном. Важливо що в міфології він залишився Хрестителем Русі і Красним Сонечком.
Ми знаємо не реалії а міф(казку) створену про нього і ретельно поширювану віками.
Зовсім не важливо було, що не існувало в природі ніяких двадцяти восьми панфіловців - зате був міф про їхній героїзм, який спеціально створювався для підняття бойового духу радянських солдат.
Не важливо що не існувало ніякої «колиски трьох братніх словянських народів», зате цей міф дав можливість створити велику імперію і керувати нею.
Отже важливий і надзвичайно геніальний у своїй простоті висновок - міф важливіший за правду.
Це давно знають всі політтехнологи і пропагандисти і створюють все нові і нові міфи-побрехеньки, які дають можливість «творцям міфів» керувати народами і історичними подіями.
Прямо на очах у нас ми можемо бачити творення новітньої міфології від російського телебачення про «українських фашистів і злобних правосєків», яких не існує в природі, зате які активно експлуатуються в інформаційному просторі держави-агресора. Саме ці міфи( казки) і створюють можливість і грунт для агресії.
Другий висновок з цього - міфи сильніші за правду.
Створення і довготривала експлуатація міфів, «заточених» на потребу влади змінювала саму історичну реальність, коли буквально за кілька років влада отримувала слухняну масу нацистів-агресорів із народу - творця, інтелігента, поета і ремісника в гітлерівській Германії, масу обмежених заляканих совків із цілої групи народів в СССР і масу нацистів-ксенофобів із успішного багатого народу 21 століття в сучасній Росії.
Люди просто починають сліпо вірити не в реалії а у вигадані міфи і відповідно реагують як собачки Павлова на штучні подразники у вигляді «унтерменшів», «капіталістів-імперіалістів», чи «хунту правосєкав-бандьоравцев».
Третій висновок - за допомогою міфів можна керувати народами.
Кожен народ твориться своїм власним національним міфом.
Міфом, який живе тисячоліттями і підтримується самим народом, живиться його легендами, казками, піснями, перемогами, поразками і , головне, уявою самого народу про себе.
Французським міфом стала Жанна Д' Арк і революції, Наполеон і Свобода.
Американським - визволення від рабства, демократія і Свобода.
Польським - Річ Посполита, повстання, об'єднання і Свобода.
Отже. В основі міфології кожного народу лежить Свобода.
І тільки у поневоленого народу немає свого власного міфу - ним керують міфи поневолювачів.
У них є все - етніка, цікаві звичаї, уламки історії, але немає головного - Свободи.
Не задумувались, чому у найголовнішій і короткій молитві християн серед найважливіших слів є такі – «Але визволи нас від лукавого»?
Лукавство - це обман. Це можливість не сказати правду, або, що найгірше, сказати частину правди і вкинути туди огидну брехню.
Тоді з людиною можна робити що завгодно. Можна навіть примусити убити брата, можна примусити зрадити і зненавидіти близьких. А назад вороття уже не буде, або вернутися буде занадто важко - через біль і жертви.
Це саме можна проробляти із цілими народами. Зараз це дуже легко – вплив є масовий.
А користається цим саме той лукавий, від якого просимо збавлення і визволення.
Чи не його плюгава хитра лисяча мордочка виглядає із-за спин одурманених людей, які готові вбивати родичів,бо вони названі ворогами у новітній міфології, що пишеться не народом а для народу?
У всі часи Україна була і називалася «Терра Козакорум» - країна козаків, країна воїнів.
Всі сусіди описували українців як гордих вільних освічених людей, які не корилися ворогам і нікому не служили, а були взірцем шляхетності і героїзму.
Український народ, як він не називався в різні часи, мав свій власний національний міф.
Україна була країною воїнів, вільних, чесних, шляхетних незалежних людей і Свободи.
Країною, в якій будь-який козак міг послати в дупу самого могутнього володаря світу -султана, бо «през шаблю маю право!», єдина країна в світі, в якій чоловіки могли мати прізвища по матері - Мотрич, Катеринчук, Мамчур, бо жінки мали рівні права з чоловіками і мали право спадщини, країною, в якій школи були в кожному селі і простий козак мав вищу освіту і знав по три-чотири мови, і в якій навіть діти мали шкіряні чоботи і ніколи не були кріпаками.
І раптом Країна козаків зникла.
Натомість появилася Малоросія.
Країна недолюдей.
Країна салоїдів, горілки, пузатих кумів, запроданців, хитрих і злодійкуватих холопів, боягузів, недоумків і забитих хуторян - селюків, які не здатні навіть сраку підтерти. Країна хахлів.
Насправді країна нікуди не зникла.І люди і родини залишилися ті ж самі. І звичаї і традиції теж.
Змінився національний міф.
Вірніше він був насильно змінений московськими окупантами.
Всі ці віки він активно експлуатувався і поширювався,тиражувався всередині і зовні імперії.
Нехай він не перемагав остаточно, але свою справу робив.
Всередині і зовні імперії.
Навіть коли імперія розвалилася - міф про українця-селюка, задрипанця, тупого салоїда - пияка - хохла продовжував використовуватися.
І плювати, що саме українці принесли освіту і університети в московщину, стали основою імперського війська і імперських перемог, основою для будівництва культури, технології і розвитку імперії.
Для московитів смерті подібно була зміна цього штучного міфу.
Цілі покоління українців виростали із знанням того,що вони - недолугі салоїди, селюки і забиті недоумки - п'яниці.
Цілі покоління росіян виростали із знанням того, що українці - недолугі салоїди, селюки і забиті недоумки - п'яниці . Коротше - люди другого сорту.
Саме тим пояснюються проблеми з українською мовою в українців, коли вони переходять на російську, щоб їх не асоціювали із селюками - недоумками.
І саме тим пояснюється відомий російський лозунг - бренд «Лучше бить ізнасілованной, чєм украінізірованной». Не хочеться росіянам, щоб їх асоціювали із селюками - недоумками навіть через використання української мови.
І це при тому, що очі їхні і факти говорять про протилежне. Досить порівняти українське село і російську дєрєвню. Як казав класик: "Які кричать: "Я гуру, я учітєль!!" А сам читать уміє по складам і голосно пердить в компанЇ дам!"(с) Ну та це так, до слова.
Українці у всі часи боролися проти цього міфу - повстання, війни, культурницький опір.
Але у всі часи імперія жорстоко придушувала український національний міф. Бо він є основною загрозою для існування імперії і зомбування народу.
Колись прочитав цікавий фантастичний роман «Паразити свідомості» - ідея в тому, що у кожної людини в мозку живуть такі собі інтелектуальні паразити, які живляться психологічною і мисленною енергією людини і притлумлюють її інтелект. Якщо вдається позбутися цих паразитів, то людина розкриває для себе всі свої можливості і може навіть літати і гори пересувати.
Так от - нав'язаний імперський міф про українців - то і є той самий паразит свідомості, який не дає розкритися народу і визволитися від вікового рабства.
Вихований у окупантській ідеології українець, веде своє життя у відповідності до цього міфу і в результаті працює і творить не для свого народу, а для духовних окупантів, являючись по суті кріпаком, якими і були московські селяни для імперії.
Тільки це робиться не за допомогою батогів і кайданів, а за допомогою духовних і ментальних ланцюгів-міфів.
Саме тому імперія так люто ненавидить українців, які звільнилися від впливу цих міфів.
Вже більше півстоліття немає УПА і Бандери, але московіти до цих пір їх ненавидять і бояться.Так само люто ненавидять і бояться сучасних українців, які позбулися цих «паразитів свідомості» на Майдані і через вільні вибори. Саме тому використовуються штампи про «бандєровцев» і «фашистов».
Але для нас головне те, що зараз на наших очах відбуваються тектонічні зсуви в історії і свідомості українського народу.
Народ позбувається чужинського міфу і визволяється від лукавого.
Україна народжується вдруге - через біль і жертву. В цьому є суть Божого одкровення.
«І тебе в огні, окраденую, збудять» - писав Пророк українського народу.
Вже ніхто у світі, навіть самі окупанти, не зможуть асоціювати українців із тупими салоїдами, пияками, злодіями і зрадниками-боягузами.

Українець - це молодий хлопець із дерев'яним щитом, який йде під кулі снайперів, захищаючи Свободу.

Це - дівчинка-медик, яка із простреленою шиєю, витягає бійців із вогню.

Це - дідусь пенсіонер, який тягне палаючу шину.

Це - національний гвардієць, який із закопаної гусеницями траншеї «посилає гостинець» в корму російського танка.

Це - льотчик, який поранений в палаючому літаку, відводить його від житлових будинків сепаратистів, щоб не впав на людей.

Це «кіборг», який найдовше у історії воєн захищає Донецький аеропорт від кацапської навали і перемелює натовпи нападників на фарш разом із їхніми танками і мінометами.

Це бабуся, яка на останні копійки купує бронежилет сину, щоб захистити його від російських куль - як мати в думі про Федора Безрідного продавала волів і купувала коня і шаблю, щоб син йшов захищати Україну.

Окрадена і розбуджена в огні народжується нова, вільна від окупантських міфів, Україна.
Україна із вільним, шляхетним, зплавленим із багатьох національностей гордим народом воїнів, народом вільних людей - Терра Козакорум.
Країна Козаків.
Не важливо якою мовою поки що розмовляють українці.
Зате вітаються вони тепер однаково -
Слава Україні!
Героям Слава!