Нарешті і до мене докотилася брудна хвиля «розборок» супер-пупер блогерів олешок,бідонових і решти шмонових.
Я так зрозумів із їхніх перепалок і взаємних звинувачень,що існує велика розгалуджена мережа уззкоязичних «блогерів» із сотнями фальшивих акаунтів,які ніхріна цікавого чи корисного не пишуть, зате дужже смердючі і заздрісні.
Ну і деякі отримують за своє «блогерство» копієчку.
Прямо «Троянди й виноград. Красиве і корисне» !
Як виявляється красиво і корисно бути блогером!
Інтересно хто оплачує їхню тяжку працю? Добре якщо все-таки Україна.)))
А тут раптом почався срач всередині їхньої «тусовки» — хто главніший і хто «блогеріший». Спусковим гачком виступила «рейтингова» для них зустріч із Порошенком.
Із розряду «хоч би дулю,хоч півдулі,аби лиш під самий ніс» і кого «гаспадін назначіл любімай женой»)))
Тобто боротьба за «внутрівідовой» рейтинг — хто крутіший і чия піпіська довша.)))
Понтів і амбіцій багато, а самі вони нікому не цікаві, а більшість і не відомі нікому,крім себе красівих.
От і штормить фейсбук навколо них.
А висновок такий- читайте українських дописувачів,поширюйте їх і підтримуйте.
«В своїй хаті своя правда і сила і воля!»
