З творчістю Валентина Бадрака знайомий уже кілька років — з тих пір, як прочитав його роман «Чистилище». Бажаючі без зусиль зможуть відшукати мою рецензію на цю книгу.
Тоді мене вразила глибина відвертості автора, і ступінь його проникнення в суть речей і явищ. Днями мені пощастило побувати на презентації його нового твору, в рамках клубу «Кіт Бегемот», в Національній парламентській бібліотеці України. У залі був аншлаг, благо аудиторія клубу славиться ентузіазмом і прихильністю.
Нова книга Валентина Бадрака, що вийшла у видавництві «Фоліо», називається «Обличчя цивілізації». Це великий 450-сторінковий фоліант, в якому зібрані ключові елементи стратегій знаменитих діячів, до слова дизайнером видання виступила дочка В. Бадрака — Валерія Чумак.
Побудована як своєрідний хронологічний календар з датами народження видатних особистостей, книга пропонує використовувати екстракти з їх живих уроків і життєвої філософії кожному бажаючому.
Як зазначає сам автор, там практично немає завойовників та вкрай мало вчених і першовідкривачів, але всі згадані постаті, перш за все, мислителі-філософи, які зробили колосальний вплив на уми людей та розвиток людства.
Взагалі, Валентин Бадрак дуже тонко відчуває сучасні тенденції, і настільки акцентована апеляція до досвіду минулого не випадкова. Адже помилки і трагедії, якщо не робити правильних висновків з історії, мають тенденцію повторюватись.
Особисто мені імпонує парадигма про те, що книга — найважливіший ключ до самопізнання і саморозвитку, і що саме книга в усі часи служила визначальним фактором для руху вперед і зв'язку поколінь. А на прикладах великих діячів історії, особистостей, які досягли небачених висот, що вплинули на цілі епохи, можна вивчати і аналізувати ті принципи і закономірності, на яких побудоване саме життя, і будувати краще майбутнє.
Інтерв'ю з Валентином Бадраком:
Як ми можемо використовувати їх досвід для власного розвитку? — задається питанням автор, і пропонує концепцію книги, як універсального джерела спресованої енергії, розкривши яке можна заряджатись імпульсом для розвитку власної геніальності.
«Ми всі від народження володіємо однаковими здібностями, можливостями — в кожному з нас закладена місія творця», — каже Валентин Бадрак. І додає, що саме знання, інформація, а ще — чужий, мотивуючий приклад, а не гроші і зв'язки, визначають наші устремління і можливості для самореалізації.
На прикладах знаменитостей Валентин показує, як саме відбувалася вирішальна трансформація особистості та що служило поштовхом, імпульсом, спонукаючи генія йти тим чи іншим шляхом.
Говорячи про значення книг в становленні людини, Валентин наголошує на важливості дотримання поетапного знайомства зі світом літератури, коли для кожного віку існують свої книги і свої образи. Іншими словами, не прочитавши дитячих книжок про Карлсона і Незнайку, потім в підлітковому віці — пригодницьких романів Фенімора Купера і Джека Лондона, дуже важко або зовсім неможливо буде потім сприймати дорослу класику, і особливо, складну філософську літературу.
У той же час, письменник віддає належне принципам циклічності ідей і думок, коли древні істини, великі відкриття і прозріння, обробляються і подаються для сучасників в новій, часто спрощеній і доступній для розуміння упаковці, готовій до вживання широкими масами читачів. Тенденція до спрощення йде далі, видаючи такі продукти, як трейлери та відео-книги.
«Притчі Річарда Баха беруть коріння в Ведах, а Ірвін Ялом звертається до суті філософії Шопенгауера. На прилавках є Лев Толстой в одній брошурі, Біблія в картинках — це не погано, так як дозволяє багатьом людям долучатися до великих ідей», — каже Валентин Бадрак.
У той же час, дана тенденція — це наслідок того, що світ, за концепцією Г. Почепцова, до кінця 20 століття перейшов від книжково-вербальної до візуальної культури, від заборонної системи до привабливої, коли для людини набагато більш звичним є так зване «кліпне» мислення, де все подано яскраво і розжовано.
Незважаючи на засилля нових технологій і тязі до спрощеної подачі інформації, книга, на думку письменника, ніколи не втратить свого стратегічного значення, своєї виняткової ролі у розвитку особистості. І кожен, хто захоче чогось більшого, ніж просто бути гвинтиком в системі, не зможе обійтись без книги.
«Ми повинні прагнути до зустрічей в своєму житті з новим, незвіданим, що пробудить в нас резерви і приховані ресурси. В основі всього лежить психологічна установка — шукати ідею, творити і реалізовувати її», — зазначає автор.
Рух до креативу по В. Бадраку складається з трьох етапів. Перший — це знайти ідею, другий — мати волю для її реалізації і третій — мати технологію цієї реалізації. Усе разом взяте дозволяє відкритись призначенню, і стати на шлях виконання своєї місії.
На зустрічі з читачами письменник згадав випадок з власного життя, коли, будучи офіцером повітряно-десантних військ в кінці епохи СРСР, він дивом не опинився зі своїм підрозділом у Вільнюсі, для придушення повстання литовців. В останній момент замість них послали Псковську дивізію, яка накоїла чимало лиха в Литві. Переживання цього моменту, потрясіння від усвідомлення того, що вони були лише гвинтиками в чужій стратегічній грі, призвело до зрушень у свідомості В. Бадрака, і відкрило йому шлях до самопізнання.
І хоча Валентин Бадрак очолює організацію «Центр дослідження армії, конверсії і роззброєння», виступає постійним експертом в ток-шоу, робочих групах, інших державних і приватних проектах, своїм справжнім покликанням він вважає саме творчість, написання книг, донесення до сучасників і нащадків найважливіших, необхідних ідей і меседжів, які з якихось причин опинилися затертими або загубленими в щоденній суєті.
Книга «Обличчя цивілізації» — приклад синтетичного аналізу при вивченні життя видатних особистостей, який покликаний активувати матрицю свідомості нинішніх українців, стимулювати їх для пошуків нових смислів та для розкриття власного потенціалу. Ця праця написана легким, живим стилем, підійде як юному поколінню, так і всім, хто вже шукає себе не одне десятиліття.
«Обличчя цивілізації» можна використовувати як мотивуючі тексти на кожен день, вибираючи главу, яка відповідає поточній календарній даті. І в кожному прикладі, кожному характерному епізоді з життя великої людини, можна почерпнути щось корисне, надихаюче на дії і звершення.
Леонід Хомяков
