site.ua
топ-автор

Твір написано 11 років тому, але дійові особі здебільшого ті самі, та й мізансцена не дуже змінилася.
Ще раз нагадую читачам, щоб вони прибрали своїх дітей від наших блакитних екранів.


Дійові особи

ЛЮК СКАЙВОКЕР – джедай-інтернаціоналіст, недоучка, бездар, нероба і видатний політичний діяч

ЙОДА – старий мудрий жид, жертва політичних репресій

ОБІ-ВАН КЕНОБІ – привид-джедай

ПРИНЦЕСА ЛЕЯ – ефектна довговолоса блядь, що вміє їздити на верблюдах та стріляти з бластера, депутат, лідер нації

C3PO – наполірований робот, що знає 10 000 мов, але жодною нічого путнього сказати не може. Має змінні руки для брудних справ. Лідер нації.

ДАРТ ВЕЙДЕР – одоробло в чорному плащі та з чорною каструлею на голові. В серці має пламенний мотор, а в жопі паяльник – наслідок невдалих розборок з металургійними боссами. Лідер нації.

АНАКІН – те саме, що і ДАРТ ВЕЙДЕР, але закордонні піар-радники твердять, що таке ім’я підвищує рейтінг за рахунок голосів домогосподарок.

ХАН СОЛО – контрабандист, захисник нацменшин, депутат, лідер нації.

ЧУБАКА – ручний пітекантроп Хана Соло, помічник-референт депутата

ОХРІМ та ПИЛИП – евоки

R2D2 – новітня розробка ЦРУ, помічник-референт депутата

ПАЛПАТІН – високоенергетичний лідер супредержави, у п’єсі не з’являється

РЕЖИСЕР

ОПЕРАТОР

…а також евоки, клони, журналісти та знімальна група.

Дія відбувається на Ендорі – мирній планеті, через яку весь час товчуться туди-сюди ворогуючі армії.

ДІЯ ПЕРША

(Галявина серед густих лісових хащів. На галявині стоїть мала охайненька хатинка, за хатинкою видно город. На подвір’ї, огородженому жердинами, ЛЮК СКАЙВОКЕР руба дрова джедайським мечем)

ЛЮК От нехуйовая джедайская наука! Як говорив колись товариш Енгельс: чим ти активніше мечем пиздячиш дрова, тим швидше кількість перетворюється в якість. О, нев’їбенная та охуєнна Сила. Тобі також немало слів було присвячено тим жидом старим. Підтвердження його словам живе понині. Вже скільки років, як подохли всі джедаї – а Сила все живе. Їз парт’ячейок, з пєрвічок, з’їздів, пьянок комсомольских вона училась панувати в нашім світі. І що ми бачимо наразі? Вже заїбались всі, а Сила тая все рулить уперед країну нашу.

(Заходить ЙОДА. Довго спостерігає за працею Люка, спершись на вузлуватий дручок.)

ЙОДА Не остопиздило дрова рубати чи тобі? Бабло рублять усі, а дрова рубаєш ти. Йолоп єси.

ЛЮК Діду, не заябуйте.

(Йода мовчить. Потім зачинає знов)

ЙОДА Великий виріс, а розуму не набрався ти. Чому кандидатуру на вибори не висуваєш свою?

ЛЮК А нахуя воно мені здалося?

ЙОДА Дається депутатам плитка газова безкоштовно. І квартира в столиці велика. Балотуйся.

ЛЮК Еге, знайшов дурня. Ото виберуть мене, а потім почнуть журналісти доябуватись: “А як ви з Леєю їбались: в сраку чи ні?”. Збоченці довбані. Ні, я вже краще тут посиджу.

ЙОДА (сумно зітхає і непевно промовляє) Журналістів не треба боятись – сила джедайська з тобою.

ЛЮК (хекаючи, розрубає дровеняку) Ото падаванам пиздіти будеш. Краще одразу скажи, даси крейсер, чи не даси?

ЙОДА (кривить губи) Крейсер не дам тобі. Крейсер – для обраних то. Винищувач дам. Спортивний. З новим гіпердвигуном.

ЛЮК Засунь його Палпатіну в сраку.

ЙОДА Не можна з Палпатіном так. Високоенергетичний він. Охорону добре має. Депутатом бути потрібно тобі.

ЛЮК Ото нахуя вам це треба? Інших нема, чи що?

ЙОДА Ти потрібен. Імперсько-республіканської спільноти символ як. Татко – імперець, мамка – монархиня, сестра – депутат. Об’єднавча фігура є ти.

ЛЮК От в’їбу тобі зараз дровенякою поміж роги, щоб не приябувався.

ЙОДА (з прихованою гордістю) Не роги – вуха то є. (мовчить) То підеш?

ЛЮК (вперто) Не піду.

ЙОДА Подумай ще ти. Пізніше відповіси. І з нами кола джедайського сила, пам’ятай. (іде)

ЛЮК От же ж вередливе чмо. Годуєш його, гівно прибираєш – а воно ще й випендрюється. Звик у свої доісторичні часи людьми гратися – тепер ніяк до тями не повернеться. Вже ж і джедаїв всіх замочили, і крейсери перетворили на прогулянкові яхти – а йому все одне на умі. І з ким його мати Мічурин зхрещував: чи не з жабою?

(З-за сцени чутно звук космічного корабля, що здійснює посадку. На сцені з’являється ХАН СОЛО, вдягнутий у шикарний блискучо-чорний костюм, фетрову шляпу та старі радянські кеди. За ним йде ЧУБАКА – пітекантроп, геть порослий густим рудим волосом. На шиї у Чубаки теліпається крутий галстук з позначкою Armani. Крім нього на Чубаці нічого немає.)

ХАН СОЛО От ти гдє! Кстаті, класний меч, гдє отвхатіл?

ЛЮК (сердито) Сам скліпав. З арматурини.

ХАН СОЛО Так ти у нас Самоделкін! Надо будет тібя на фірму взять. Га-га-га! (смачно регоче)

(За сценою чутно скрип гальмучих машин і гомін журналістів)

ХАН СОЛО От, блядь, достали. (командним голосом) Чубака – преса!

(Чубака видає жахливе ревіння і кидається за куліси. Звідти чутно хруст зламаної апаратури та зойки)

ХАН СОЛО А ще говорять, блядь, що від чурок нікакой пользи. Га-га-га!

ЛЮК Чого приперся?

ХАН СОЛО Я тут бачив, ти с Йодой щось перетирав?

ЛЮК Ну, було. Зовсім старий хрєн головою поїхав. Як звик на своїх партійних… тьфу, джедайских собраніях язиком дрочити, так тепер хуй допреш, чого йому треба. Щось патякав собі, щоб я висував свою кандидатуру на вибори.

ХАН СОЛО О! Так ти уже в курсах. Значить так, менє тут одна жаба с Набу подогнала пальоні трансформатори для лазерів, а другой довбойоб із імперського стройбата їх хоче спихнути на очередную стройку вєка. Я уже всьо замутив, но надо продавіть ето дєло через Сєнат, шоб еті падли, вродє Дарта Вейдера, їх не накрили. Робиш справу – маєш процент.

ЛЮК Ти що, їбанувся?

ХАН СОЛО Ну, два.

ЛЮК Генетично, бля, модифікованої коноплі обкурився, чи що? Кажу тобі – не буду я балотуватися!

ХАН СОЛО Хулі?

ЛЮК Нахуя воно мені треба? Я цього діла не знаю.

ХАН СОЛО От только не говори, що не вмієш пиздіти про любов до демократії.

ЛЮК А інше?

ХАН СОЛО Што, блядь, інше? (до себе) От с Джаббою Хаттом, світлої памяті, таких проблем не було. Усьо как по гладкому. І якого хуя ми його замочили? (до Люка) Шо тобі іщо не нравітся?

ЛЮК А для чого хоч ті трансформатори?

ХАН СОЛО Да так, для пустяка. “Звєзда Смерті” зветься. Бабкі виділяють – звєрскіє.

ЛЮК Ото вже лайна у тебе в голові. Ти хоч думаєш, що це за штуковіна?

ХАН СОЛО А хулі? Там такіє всі бабки рублять.

ЛЮК А як та “Звєзда” пиздоне по нас?

ХАН СОЛО Га-га-га! Ну ти совсєм як дитьонок. Не знаєш, как еті діла в імперії роблять? Всьо уже схвачено. Там уже бабла на десять такіх звьозд потрачено, а вони й одну достроїть не можуть. Та і в тій вмєсто дєталей – бумажкі про виполнєніє плана. Когда з неї вистрілить подумають і на кнопку нажмуть, то ета “Звєзда” навіть чихнуть не зможеть. Ето, конечно, єслі саму кнопку до сіх пор ніхто не спиздив. (задумується) А ето мисль…

(на сцені з’являється R2D2 – новітня розробка ЦРУ, чудо ворожої техніки, що зовні скидається на зменшену копію Пулковської обсерваторії. На боку у нього лейба “Нова пропозиція від McDonalds”)

R2D2 (пищить)

ХАН СОЛО А тєбє какого хуя?

R2D2 (блимає і знову пищить)

ХАН СОЛО Га-га-га! От дурацкая штуковіна, даже по-рускі не понімає. Понатикали кнопок – а нахуя?

R2D2 (наполегливо пищить)

ХАН СОЛО Ну ладно, блядь, убєділ. Попіздували. (до Люка) А ти подумай над прєдложєнієм.

( і R2D2 уходять)


ЛЮК Вот, бля, заїбав. Сам проштовхуй, що тобі там надо.

(Заходить Чубака, весь обмотаний відеострічками. Вигляд у нього нещасний)

ЛЮК Затиранив собацюру. Йди-но сюди, нещастя. (чухає Чубаку за вухом. Той блаженно муркотить.)

(На сцені з’являється ОБІ-ВАН КЕНОБІ – джедай-привид. Він вдягнутий у стару солдатську шинель зі споротими нашивками, стоптані чоботі та фуражку-конфедератку. За плечем у Обі-Вана висить ґверт, з нього на землю повільно крапає масло.)

ОБІ-ВАН (грізно) Знов з москалями цілуєшся!

(Чубака гарчить і кидається на Обі-Вана, кілька разів намагається вдарити його, але всі удари проходять скрізь тіло того. Чубака лякається і тікає.)

ОБІ-ВАН Дурний, як всі москалі.

ЛЮК Який же він москаль, вчителю?

ОБІ-ВАН Мені видніше. Я їх надивився за життя.

ЛЮК То вам здалося. Справжнього москаля тепер не знайдеш.

ОБІ-ВАН Москалі повсюди. І не сперечайся. Краще скажи, хто це тут переді мною був, бо мені з крийки не все видно було.

ЛЮК Був Хан Соло, давній поц знайомий…

ОБІ-ВАН Кацап?

ЛЮК (зітхає)

ОБІ-ВАН Ну продовжуй.

ЛЮК А до того був Йода…

ОБІ-ВАН (до себе) Знов цей старий жид випередив мене. От же ж має клепку, як когось обдурити. Скільки добрих хлопців через нього погинуло, скільки падаванів молодих – а він живе і не пердить.

ЛЮК Чого ви там бурмочете?

ОБІ-ВАН Нічого. Наступного разу, як прийде, відпиздь його, щоб знав. Щоб пам’ятав про славу Обі-Вана.

ЛЮК А його за що?

ОБІ-ВАН А не твоя к хрінам справа. Тобі сказали пиздити – виконуй. А про що брехав той Йода?

ЛЮК Намовляв мене, щоб я балотувався.

ОБІ-ВАН А це що за хєрня?

ЛЮК Ну, типа, в депутати.

ОБІ-ВАН А це вже слушна думка. Депутатам стріляти можна в москалів безперешкодно.

ЛЮК Ви показилися усі, чи що?! Да нахуя воно мені потрібне – ето щастя!

ОБІ-ВАН От молоде й дурне. Ще й голос повишає на старих джедаїв. Ми гинули за вас, коли вас не було. Ми баб їбали, щоб ви народились, по крийках й за кордоном. А ви тепер не слухаєтесь батьків! Іди балатуватся, чи як воно там…

ЛЮК Я вам, блядь, державною мовою кажу, що балатуватися не буду. І від’їбіться від мене.

ОБІ-ВАН Ти мене, блядь, іще згадаєш. (зникає)


ЛЮК От заїбали! От вже ж повезло країні рідній. Хотілось би жити спокійно, в хаточках мирненько горілку споживать… Аж тут припруться: то один, то інший, – і всім чогось потрібно: землі, річок, дерев та кучурганів. А більше від всього потрібно, щоб все це не дісталося сусідам – іншим, не собі. І починається хуйня на три століття.
Та якби одні сусіди показились, а то свої – як стадо павіанів. Живуть в гімні, творять гімно, їдять гімно – та іностранне, не своє, із лейбою на боці. А що пиздець страні – то їм начхати. Вони програми розробляти будуть – та боже ж мій, хай розробляють, лишень не запроваджуйте та не ганьбіться перед чесним людом. Ні, блядь, вони бабло рубають, пилять, нарізають.
А щоб не скучно жити, то запрошаме академіків – тих хитрожопих підарасів, що все життя своє в джедайському минулім топили один одного в навозі та п’янки вчились влаштовувать за гроші оборонки. Ті академіки, просравшись із рання та перднувши чогось дурним студентам, візьмуть кирпич та, написавши збоку “СЕ АЛМАЗ”, підносить будуть іншим підарасам, що тількі і шукають, як би проїбать державні гроші (бо той, хто більше проїбе – той більш державний муж).
Ті видадуть киприч за матер’ял, що має охуєнні перспективи, побрешуть в об’єктиви і знов підуть, обкуренні гімном, як фіміамом, у кабінети, чи на холодок, у заповідник, на галявинку, дівчат їбать дурних (Звичайно, це якщо іще стоїть. А не стоїть – то може бути й гірше). Отак ганяють те гівно вони по колу, а сечу виливають на людей.
А люди… люди що? Вони нічого. Вони посидять, поблюють від паленої водки, полають тих уродів, що вгорі, та підуть пиздить одне одного.
А раз на кілька років з’являються всілякі партії, об’єднання та блоки, з програмами різноманітними, як сценарії порнофільмів. І люди, мов дурні, почнуть вовтузитись, хто з партій цікавіша, хто більш красива, де повно бабла? Почубляться, полаються, розійдуться – і знов чекають, що на них зійде з небес блаженство. Чекають й курять план, чи жруть таблетки, чи у горлянку заливають шмурдяка, чи ж бо дуріють, заїбошивши трамадолу. Потім проспляться – і з похміля почнуть жалітися, що “щастья нєт”. А звідки йому взятись? А далі що? А далі всім пиздець. Можливо не сьогодні, можливо завтра. Та хіба від цього легше? (збирає дрова і йде в хату)

ДІЯ ДРУГА

(Освітлено праву сторону сцени, на якій видно плац. На декораціях зображено мегахмарочоси, широкі забетоновані вулиці, усміхнених дебілуватих людей та прочі радощі щасливого імперського майбутнього. Крізь дірки в декораціях видно будяки, осоку та іншу ендорську флору. На плацу відбувається мітинг клонів. Клони стоять стрункими рядами. Над ними висить величезний транспарант з надписом “МЫ ВСЕ КАК ОДИН!”. Тиша.)

(З’являються штурмовики. Вони кийками заганяють спізнілих клонів з другою частиною транспаранта «Президент наш – Палпатин!». Тиша. Поміж стрункими рядами клонів бігає цуценя і радісно нюхає лайно якоїсь ендорської фауни.)

(На трибуну виходить ДАРТ ВЕЙДЕР – одоробло в чорному плащі та з чорною кастрюлею на голові.)

КЛОНИ (хором) Ура!!!

ДАРТ ВЕЙДЕР (довго і напружено дихає у респіратор)

ГОЛОС З НАТОВПУ Вєрно!

КЛОНИ Ура!!!

ДАРТ ВЕЙДЕР (сипить і водить головою справа наліво)

ГОЛОС З НАТОВПУ Ура!

КЛОНИ Ура!!!

ДАРТ ВЕЙДЕР (непевно б’є себе кулаком в груди, потім хапається за гороло, видаючи хрип)

ГОЛОС З НАТОВПУ Правільно! Смєрть евокам!

КЛОНИ Ура!!!

ДАРТ ВЕЙДЕР (конвульсивно змахує рукою в напрямку лісу)

ГОЛОС З НАТОВПУ Бєй махнатих!

КЛОНИ Дайош!!!

(Клони натовпом біжать в напрямку, вказаному Дартом Вейдером. Тим часом Дарт Вейдер падає на землю і довго, з насолодою конає. Через деякий час над його нерухомим тілом встає привид АНАКІНА у куфайці, ватних штанях, валянках та з шапкою-вушанкою на голові. З’являється ОБІ-ВАН і пиздить Анакіна прикладом гвинтівки. Анакін падає і Обі-Ван продовжує пиздити його ногима. В певний момент Анакін хапає Обі-Вана за ноги, і вони починають кататися по землі, гризучі один одного. З’являється ЙОДА і пиздить обох дручком. Світло гасне.)


(Одночасно освітлюється ліва частина сцени.)

(На сцені величезна галявинка посеред ендорського лісу. На галявині стоїть натовп евоків та слухає ПРИНЦЕСУ ЛЕЮ)

ЛЕЯ Любі мої! Настав час загадти про права евоків! Годі цим імперцям утискати нас – справжніх володарів ендорских лісів!

ГОЛОС З НАТОВПУ Ніхуя сібє! Я володар лісу! Тепер всі пляшки мої!

ЛЕЯ Не час думати про власні амбіції! Республіка в небезпеці! (робить драматичну паузу. Евоки мовчать) Імперці – підараси!

НАТОВП (охоче) Підараси!

ЛЕЯ Оскільки країна в кризі, то я розробила програму під назвою “Нас їбуть, а ми сміємось!” Її впровадження дасть кожному можливість зажити, як вільній особистості!

НАТОВП (мовчить)

ЛЕЯ І кожен отримає скіммера!

НАТОВП УРА!

(в натовпі починається розмова)

ПЕРШИЙ ГОЛОС А шо таке скіммер?

ДРУГИЙ ГОЛОС Не заважай людині пиздіти.

ПЕРШИЙ ГОЛОС А скіммер – це як танк?

ДРУГИЙ ГОЛОС Ні!

ПЕРШИЙ ГОЛОС А тоді що?

ДРУГИЙ ГОЛОС Тобі, нахуй, яка разниця? Головне, що дадуть.

ЛЕЯ Отже, час братися до роботи. Всі за мною!

ГОЛОС З НАТОВПУ А про це угоди не було.

ЛЕЯ Гаразд, я передумала. Працювати не треба. Всі за мною!

(натовп стоїть)

ПЕРШИЙ ГОЛОС А ти не верблюді скакати будеш?

ЛЕЯ (непомітно зітхає) Буду. І з бластера стріляти.

НАТОВП (натхненно) УРА!!!

ПЕРШИЙ ГОЛОС А вона не бреше?

ДРУГИЙ ГОЛОС Бреше, але погодься, як красиво!

ПЕРШИЙ ГОЛОС А якщо вона нас наїбе?

ДРУГИЙ ГОЛОС А буде те, що з її попередником!

(натовп трохи розступається і стає видно великий дерев’яний ящик, з якого стричить блискуча голова C3PO. Поруч з ящиком валяються відгвинчені руки та ноги.)

C3PO Я вимагаю негайно змінити щодо мене риторику! Якщо ми дійсно прагнемо до республіканських стандартів, то нам нагайно треба вдосконалити тенденції. Бо наші реалії – то щось неможливе. І я не можу дивитися спокійно, бездіяльно на кожне дитинчатко. Мені терміново потрібна акція. Heu me miserum! Patria mihi vita mea multo est carior!

ПЕРШИЙ ГОЛОС Якого хуя він торочить?

ДРУГИЙ ГОЛОС На щастя, нас це вже не обходить.

C3PO Я не розумію, чим каузована така інтенція? Хіба ж я брешу? Хіба ж я краду в простих евоків?

ПЕРШИЙ ГОЛОС Важко красти, коли відгвинчено руки.

ЛЕЯ От бачите, я би з радістю подала йому руку допомоги, але він її не прийме! Вся надія на мене! Тому, хто любить мене – за мною! (тікає за сцену. За деякий час звідти чути її голос) Гаразд, всі, хто за мною – ті мене люблять!

(Евоки з галасом кидаються за сцену. Світло на лівій частині сцени гасне.)

(Одночасно освітлюється центр сцени.)

(На сцені нічний ендорський ліс, попід деревами палає вогнище. За багаттям сидять ОХРІМ та ПИЛИП – евоки, та ще кілька осіб, чиї обличчя заховані під капюшонами плащів.)

ОХРІМ та ПИЛИП

Дивлюсь я на Йоду та й думку гадаю,
Чому не джедай я і сам не літаю?
Чому Обі-Ван мені в рило не дав?
Я б Ендор покинув, на “Зірку” б з’їбав.


ОХРІМ Але ж погодься, що мова наша дуже миловидна. Бо ж можна нею м’яко матюкатись, так лагідно, так незлобливо, так красиво. От, заїбошений за день від справ мирських ти спочиваєш тихо серед лісу від мудошливої, гівняної роботи, що вже їбе тебе і в задницю, і в мозки. Аж чуєш слово рідне, незрівнянне, що пиздоне його по радіо урод, якому краще би мовчать і не пердіти. І слово те в тобі відкликнеться солодко, пробудить до життя, до блядських справ майбутніх. Ти захуяриш трохи оковитой і підеш уперед, до нових днів щасливих.

ПИЛИП Ото тебе торочить, Охріме! А хто учора спер з музею полотнище та взяв до дому, як половичок?

ОХРІМ То було випадково. Да і нахуя той шмат дерюги здався у музеї, куди не ходить жодная істота, крім пиздуватих бабушек та ще очкастих підарасів?

ПИЛИП Ото, блядь, краснорєчіє з тебе поперло! Може і ти в депутати підеш, га?

ОХРІМ А нахуя? Мені і тут усе тіп-топ.

ПИЛИП Ну, станеш президентом…

ОХРІМ І що? Побуду я тим президентом, а через день прийде пиздець з паяльником в руці та вісткою від бандюків. Відкрутять мені руки, і стану я як той блискучий поц C3PO: тільки й зможу, що пиздіти з ящика. Да ну вас нахуй, із політикой такою.

ПИЛИП Ти песиміст, Охріме, пиздуватий песиміст. От візьмемо, напрімєр, принцесу Лєю. От же ж політик, бреше – так солодко, що б слухав все життя. А як стріляє з бластера, блядюга!

ОХРІМ (зітхає) Із бластера – то дійсно круто. (звертається до одного з сусідів) А ви за кого голосували з оцих усіх блядей?

(Той, до кого звертаються, скидає капюшона і виявляється ЛЮКОМ СКАЙВОКЕРОМ)

ЛЮК Знайшли кого питати. Та голосуйте хоч за Чубаку.

ОХРІМ Так він же пиздуватий!

ЛЮК (поважно) У кожної людини є невід’ємне право на пиздуватість.

ПИЛИП А в евока?

ЛЮК І в евока.

ПИЛИП А у клона?

ЛЮК А для клона – то обов’язок.

ОХРІМ Ото вже розумна людина, як все мудро пояснила. А ти чому не йдеш у депутати?

ЛЮК Так для цього ідею треба мать національну. От ти скажи, яка ідея народ наш об’єднати може зараз?

ОХРІМ (довго мовчить. Зрештою, промовляє ні до кого.) І коли ж від нас всі від’їбуться?

ЛЮК Так отож.

ПИЛИП А чи можна так зробить, щоб нас полишили у спокої усі?

ЛЮК Можливо.

ПИЛИП Так чом же ти не зробиш?

ЛЮК Бо заїбало працювати над ділом цим.

ОХРІМ Тю. Так то ти з непривички. Усіх їбе робота – то константа, тобіш закон такий всємірний. Шефи їбуть, їбуть підлеглі – тишком-нишком. Їбе апаратура і зарплата. Хіба ж уникнути такого? То краще вибрати їбалово полегше.

ПИЛИП Іди, іди, блядь, в депутати. А нас візми собі в помічники. Бо краще нас їбати будеш ти, аніж хто інший.

ЛЮК Іти? А чи не пішли б ви…

ОХРІМ Вже ідемо.

(Охрім та Пилип підводяться і зникають в лісі. Люк знизує плечима і йде за ними. На сцені лишається лише одна фігура біля вогнища. Вона скидає плаща і виявляється роботом R2D2. Він деякий час підморгує глядачам лампочками і загадково скрекоче. Світло гасне.)

ДІЯ ТРЕТЯ

(Нічна галявина посеред нескінченного ендорського лісу. В небі видно недобудовану “Зірку смерті”. Біля її скелету постійно човгають маленькі вогники будівельних кораблів.)

(На галявину виходить ЛЮК СКАЙВОКЕР і, прийнявши героїчну позу, дивиться в далечінь)

ЛЮК Не спиться щось мені в цю ніч. Душа болить за Ендор рідний. Як згадую роботу величезну знаменних попередників моїх, як згадую загиблих у перестрілках із штурмовиками – на серці тяжко. Хоч честь моя загинула давно, хоя діями своїми не раз зганьбив я власну землю, хоч я співпрацював із Палпатіном і знаю, що всі звинувачують мене – я все одно повторю раз-у-раз: лиш надайте мені можливість – і я відшкодую… відзбиткую… От блядь! (дивиться у папірець, що весь цей час тримав за спиною). Кому це надо? Та не знайдеться ж більше уїбанів, що б повелися на таке лайно.

ОПЕРАТОР (з-за кадра) Блядь, опять слажал!

РЕЖИСЕР (з-за кадра) Гаспадін Скайвокєр, не отходітє от текста! Начінайтє от “Прєдоставьте мне возможность…” Ми потом всьо смонтіруєм.

ЛЮК Та заїбали ви вже всі!

РЕЖИСЕР (з-за кадра) Не забивайтє, у вас контракт на прєдвиборний ролік. В ньом єсть пункт неустойкі.

ЛЮК А засуньте його собі в сраку. І від’їбіться від мене зі своїми пиздуватими пропозиціями. Бо я, дурний, в такую мудрість вірю: не можна всім блядями бути, бо заїбеться швидко весь народ. (іде зі сцени)

ОПЕРАТОР (вибігає на сцену) Куда?! В кадр, бистро!

РЕЖИСЕР Ну єго нахуй. Пускай піздуєт отсюда. Раскольніков хрєнов, бля.

ОПЕРАТОР А ролік? Надо же єго доснять.

РЕЖИСЕР Загріміруєм Чубаку.

ОПЕРАТОР Так он же пітекантроп!

РЕЖИСЕР А хулі разниця?

(ЗАВІСА)


(чиї картинки - не знаю. Якщо автор буде проти - приберу)

UPD. Виявилось, що це малюнки Андрія Єрмоленка (By Andriy Yermolenko), з яким ми вчилися на одному факультеті. Бувають такі дива :)


Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація