Всі економісти країн світу працюють над питанням м’якого виходу з кризи, і у даному випадку актуальним залишається аналітичне дослідження всіх можливих джерел кризових явищ, зокрема, такого джерела, як транспортування та циркулювання фінансових ресурсів.


Однією із причин дефіциту бюджету є непомірне використання офшорних схем руху капіталів. За даними міжнародної організації Tax Justice Network, в офшорах по всьому світу знаходиться близько третини світових фінансових ресурсів, це понад $30 трлн.

За різними оцінками, офшори найбільшою мірою використовуються в таких галузях, як нерухомість (79,5% всіх підприємств галузі), інвестиції і фінанси (61%), банківський сектор (57%), підприємства паливно-енергетичного комплексу (49;), підприємства сфери телекомунікаційних послуг (44%) і роздрібної торгівлі (43%).

Для підтвердження масштабності проблеми, наведу приклади офшорних компаній українських політиків та підприємців, що підтверджує важливість змін в фіскальній політиці: Green Family Ltd і Aldorante Limited на Кіпрі до 2019 року володів Президент Володимир Зеленський. Також компанію на Кіпрі мав колишній президент Петро Порошенко CEE Confectionery Investments, яка була передана в "сліпий траст" на початку свого президентства. Крім цього, компанії на Кіпрі є у Ігоря Коломойського (Triantal Investments), Вадима Новинського (Misandaiko Holdings Ltd), Віктора Пінчука (Geo-Alliance), Дмитра Фірташа (Group DF) і Арсена Авакова (Fontana Management Limited і Ulisse Management Limited).


У зв’язку зі значною кіл-тю негативних наслідків офшорів на економіку світу, заснували такі міжнародні організації, як РАТР та ОЄСО, які здійснюють боротьбу зі злочинним використання офшорів та відмивання грошей і запроваджують проєкти щодо скорочення офшорів. Наразі активно впроваджують План BEPS, вже 129 держав стали членами, а 87 держав стали підписантами Конвенції MLI, про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна та попередження податкових ухилень.

В умовах глобальної кризи, всі надходження до бюджету є надзвичайно важливими, тому уряди країн світу активно обмежують пільги для офшорних компаній, чим і скорочують їх кіл-ть. Під впливом обмеження діяльності у зв’язку з пандемією, бізнес потребує підтримки держави. Наразі у більшості країн фіскальне реагування набуває форми надання різних пільг чи стимулів для підтримки бізнесу, які передбачають нові заходи для посилення боротьби з міжнародними податковими зловживаннями в умовах стабільної стану економіки.

США дали бізнесу і платникам податків кредитів і грантів на чотири трильйони доларів, ЄС – сотні мільярдів євро, проте, лише місцевим платникам податків і компаніям з місцевою національною реєстрацією.

В рамках антикризових заходів у Польщі з цією метою запроваджується така вимога: бенефіціарні власники компаній, що отримують державну допомогу, повинні мати статус податкових резидентів Польщі протягом щонайменше двох останніх років.

Аналогічні обмеження запропоновані в Данії: державну допомогу не зможуть отримати компанії, головні офіси яких розташовані в офшорних зонах.

У Нідерландах недавно був оприлюднений звіт, який рекомендує запровадити більш жорсткі правила щодо контрольованих іноземних компаній. Ці правила повинні поширюватися не тільки на пасивні, а й на активні доходи.

В свою чергу, Україна бореться за кредит від МВФ через дефіцит в бюджеті і неспроможність заплатити за боргами. Але, якби була можливість, то допомоги надавати нікому, адже в Україні немає національного великого приватного бізнесу і майже немає середнього. Національний банк, Міністерство фінансів і МВФ не може давати гроші офшорним компаніям.

Якщо бізнес в Україні хоче отримати державну підтримку і доступ до іноземних кредитів, йому варто задуматися про відмову від офшорів, про реєстрацію в Україні, легалізацію своїх грошей і фінансових потоків. Без реєстрації в українській юрисдикції великому і середньому бізнесу в Україні не варто розраховувати на допомогу української держави, і зокрема на розподіл нових кредитів від МВФ. А якщо не дати кредити бізнесу, Україні у 2021 році погрожує дефолт.

Варто зазначити, що існує ризик фізичного колапсу частини офшорних островів через коронавірус і світову економічну кризу.

Незважаючи на ці обставини, обсяги офшорних операцій невпинно зростають, що свідчить, безумовно, про тенденції розвитку офшорного бізнесу в усьому світі. Тому можна припустити, що механізм офшорних юрисдикцій і надалі збереже для певних фірм і компаній свою популярність і актуальність.

Довгострокове прогнозування на ранньому етапі кризи податкової політики, масштабних податкових реформ зараз не є доречним. Анонсовані в Україні заходи протидії офшорному бізнесу, а саме удосконалення законодавства та покращання інвестиційного клімату, деофшоризації поки що не сприяють. Проте, після карантину, в умовах глобалізації, більшість механізмів ведення бізнесу будуть частково змінені, а деколи повністю. Стверджую, що Україна потребує сприятливого середовища для ведення бізнесу: обґрунтовані ставки податків, ефективні механізми захисту порушених прав, прогресивне законодавство тощо. Вже зараз уряди всіх країн працюють над різноманітними новими ініціативами, отже, зміни гарантовано будуть, але в який бік – невідомо.
katya.ivashko
Катерина Івашко

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація

Рекомендації