У всіх обмежуючих моментах пов'язаних зкоронавірусом є основа. Але в ряді країн вона аргументована та розумна, а в деяких переходить гранітверезого розуму та порушує Конституціні права та права людини.

1. Праймінг. Відверто кажучи я спокійно сприймаюінформаційну атаку короновірусу. Не тому що в мене відсутнє розуміння небезпеки, а тому що я перечитала відповідні статистики, розумію ризики особисто для себе та родини, розумію також, на жаль, і ризики, що пов'язані зпроведенням непопулярних політичних питань у цей час. Така позиція не означає, що загрози не існує. Звісно існує,особливо для літніх людей і особливо в країнах з поганим станом медичних послуг та відсутністю системи сталогофінансування медицини (Україна на жаль в списку таких). Але чітко розумію праймінг — коли всі говорять про це, то неможливо не думати про вірус . Насправді так діють ітерористи (їх жертвами можуть бути декілька людей), алестрах відчувають всі хто дивляться новини (страх віднепередбачуваності). Ці психологічні ефекти описані, і в поведінковій економічні, і в психології.

2. Поведінка. З перших моментів праймінгу — формується поведінка людей. Паніка, нераціональнаповедінка у економіці (звісно ідея забрати депозити в Україні можливо й не така погана) та ірраціональнаповедінка людей присутні навіть в США. Купівлянадлишкового туалетного паперу, в цілому, так само єприкладом такої поведінки чи, наприклад, цькування сусідівбез глибинного розуміння біологічних аспектіврозповсюдження вірусів. Ми бачимо, що часто такаповедінка може перерости й в насилля. Що може зробити влада? Користуватися тими самими методами: у поведінковій економіці та теорії підштовхування описано механізм роботи з громадською свідомістю для позитивнихцілей. Припустимо, нагадування в популярних інтернет-сервісах (гугл, фейсбук), наліпки на будинках, ТВ передачі, реклама про соціальну дистанцію – усе це формуєдотримання соціальної дистанції. Це має бути не примусово, а добровільно — лише в такому випадку цепрацює. Погодьтеся припустимо примусити до чогось 40млн населення неможливо — потрібне переконання. Про все це я раніше розповідала у лекціях на ВТБ, кому цікаво.

3. Брак інформації. Мозок влаштований так, що брак інформації заповнюється досвідом чи стереотипами. При чому в розвинених країнах цілком можливе заміщеннявідсутності інформацї про поширення вірусу картинками зціно про епідемії. Вибачте, але одна картинка моргу тежвикликає глибинні архетипові реакції. Чому? Бо до цьогобільшість людей не цікавиться скільки людей у моргу чискільки помирає за день — хоча очевидно, що цевідбувається. Наш мозок блокує таку інформацію. як непотрібну чи заміщує її. Я раніше писала про розумінняусіма курцями ризику померти від раку та статистику (перший рівень смертності в світі — це онкологія), алепродовжують палити. Також відбувається й заміщенняреальним досвідом, припустимо, в описаному прикладі здепозитами і банками. Після глобально «банкомату» в реформ Гонтаревой, люди розуміють ризики та забираютькошти, звісно, не думаючи про загальну стабільністьекономіки тощо. Самозбереження. Відтоді — занадтозагальна інформація або фальшива інформація призводить до нераціональної поведінки. Чи спостерігається це в діях нашої влади?. Звісно: не зрозуміла тактика прийняттярішень, зміна міністрів, відсутність захисту лікарів та конкретних відповідей формує паніку. Тут треба подивитисяна виступи Трампа., який від 1 до 3 разів на день зкомпетентними людьми та паперами проводить брифінги. Є ще один феноменальний приклад — Лукашенко. Звіснобілоруси розуміють, що вірус в країні є, але образ Президента без маски та його впевненість частково формуєвпевнений образ. Звісно, що я не підтримую будь-якіавторитарні режими і, зокрема, режим Лукашенка, алеприклад є приклад.

4. Розуміння строків. Найгірше для мозку — це нерозуміти строки та перспективи. Погодьтеся, що ситуаціяневизначеності найгірша, особливо в умовах бідності та обмеженого пересування, неправдивої статистики та відсутності грошей на лікування. Тому вкрай важливо матистроки та чіткий план. Якщо план відсутній, то поведінкатеж зрозуміла — скорочення людей, скорочення споживання, панічна поведінка тощо.

А тепер повернемося до штрафів одного купальщика чимасових штрафів людей, які гуляють з дітьми. Обмеженняпотрібно пояснити, особливо в аспекті безпеки ВАШИХ же літніх родичів. Але не доводити до абсурду, тому що люди ж бачать лобістьскі рішення, наприклад, про роботу епіцентрів по усій країні (ремонт це першочерговапотреба?) та штрафи за прогулянки. Наприклад, у США впарках написано, що, будь ласка, может гуляти, але здистанцією 2-3 метра. В США розуміють, що для багатьох людей прогулянки така ж необхідність, як і їжа. Такожзвісно посилений контроль відбувається над зараженими (боє тестування), але це не відбувається методами примусу. Що в поліції мало справ? Нікуди не поділись проблеми з безхатченками, крадіями та наркоманами. Тим паче, можливо юристи більш фахово розкажуть, але наскільки я знаю, то такі штрафи легко оскаржити у суді. Тож все маєбути зі зрозумілою людям логікою. І якщо відкриваєтесупермаркети, то поясніть тоді чому мережа магазинівЕпіцентр, а не малий бізнес у Херсоні чи Миколаєві. Владі необхідно робити більше пояснювальної роботи та говорити правдиву статистику. Інакше — читайте вище — це все описано, за ці змагання люди отримували нобелівськіпремії. Думай-Те!