З початком пандемії COVID-19 та спричинених нею закриттів в'язниць і судів судові системи в усьому світі намагалися швидко та масштабно впровадити інструменти дистанційного правосуддя. Хоча такі інструменти дистанційного правосуддя вже розглянули, протестували та певною мірою використали у кількох юрисдикціях, таких як Великобританія, Австралія, Україна та інших, криза COVID-19 підштовхнула до впровадження відео- та аудіотехнологій у судочинстві у безпрецедентному масштабі. Так, спочатку ці процедури використовували для вирішення невідкладних питань, як-от слухання з питань утримання під вартою. Та оскільки пандемія триває вже другий місяць, дедалі більше держав дозволяють судам використовувати відео- та аудіотехнології для ведення також і звичайних кримінальних проваджень. У Франції наразі використання електронних засобів зв'язку дозволено в усіх судах — без обов'язкової попередньої згоди сторін. Нідерланди також нещодавно скасували попередні категоричні заборони на певні категорії відеослухань, і тепер там дозволено онлайн-розгляд справ, пов'язаних з неповнолітніми особами або відповідачами з вадами психічного розвитку.

5ebbd830b4856.jpg


Відео- та аудіотехнології використовують не лише у судових засіданнях, а й для забезпечення доступу до адвоката у відділенні поліції та для надання консультацій у форматі «адвокат–клієнт» із в'язниць та ізоляторів. Дистанційні засідання суду присяжних також розглядаються все частіше. Організація "Fair Trials" отримала численні повідомлення від стурбованих адвокатів про те, що суди не готові до швидкого переходу до дистанційних слухань, і тому процедури дистанційного правосуддя виявляються неефективними. Повідомлення про несправність обладнання щодня можна почути від журналістів, які приєднуються до дистанційних слухань онлайн.

Незважаючи на очевидні недоліки в нинішньому впровадженні на практиці, держави та суб'єкти кримінальної юстиції починають планувати на перспективу, що буде «після пандемії». Іспанія вже заявила, що дистанційні слухання та інші дистанційні процесуальні дії будуть і надалі проводитися щонайменше впродовж трьох місяців після скасування надзвичайного стану. Системи правосуддя неминуче зіткнуться щонайменше одразу з двома перешкодами: значним відставанням у розгляді справ та з дефіцитом коштів, викликаним негативним впливом ізоляції та карантину на економіку. Час і економічна ефективність — саме ці причини часто називають як основні, через які дистанційне правосуддя може здатися привабливим варіантом, навіть після зняття обмежень на звичайні судові слухання (обмеження з міркувань безпеки та охорони здоров'я). Однак ще ранніші дослідження свідчать, що системи дистанційного правосуддя негативно впливають на здійснення права справедливого судового розгляду, особливо на захист. Тому будь-яке рішення щодо масштабів та форматів дистанційного правосуддя після надзвичайного періоду повинно прийматися обережно, після повної оцінки їхнього потенційного впливу на право на справедливий суд.


Попередні дослідження

Держави вже деякий час розглядають можливість впровадження сучасних технологій у своїх системах правосуддя та тестують дистанційні слухання в обмежених категоріях справ. Є деякі (певною мірою обмежені) дослідження щодо впливу систем дистанційного правосуддя на право справедливого судового розгляду. Попередні дослідження дають достатньо інформації, щоб вимагати обережності та подальшого поглибленого аналізу. Наприклад, у дослідженні 2017 року, проведеному на матеріалі відеослухань у Сполученому Королівстві, організація "Transform Justice" встановила, що відповідачі, які підключаються за допомогою відеозв'язку, найчастіше не мають адвокатів. Також вдалося встановити, що консультації між адвокатами та клієнтами через відеозв'язок часто можуть почути треті особи, оскільки приміщення, в яких вони проводяться, не мають належної звукоізоляції, а також тому, що одна або обидві сторони іноді мають буквально кричати, щоб їх почули в умовах поганого інтернет-зв'язку. Так відбувається у відділеннях поліції, судах та в'язницях. Комісія з питань рівності та прав людини дійшла аналогічних висновків у своєму проміжному звіті про відеослухання та їхній вплив на ефективну участь у судових процесах у квітні 2020 року.

Дистанційні слухання також негативно впливають на результати здійснення кримінального правосуддя. Дослідження, проведене в 2010 році щодо дистанційних слухань про призначення застави у Сполучених Штатах, довело, що слухання у форматі відеоконференцій призвело до істотного збільшення суми застави до сплати. Аналогічні тенденції спостерігаються і щодо винесення вироку про ув'язнення; це дані з урядової доповіді про відеослухання у Великобританії. У цій доповіді також сказано, що показник визнань провини та позбавлення волі був вищий у віртуальних судах, ніж у традиційних. Що стосується фінансової доцільності, у звіті зроблено висновок, що віртуальні слухання коштуватимуть дорожче, ніж вдасться заощадити завдяки їм, протягом 10-річного періоду.

Попередні дослідження змушують серйозно задуматися про вплив дистанційного правосуддя на права підсудних та результати правосуддя, і все це потребує ретельного аналізу, перш ніж відеоконференції стануть звичними для пересічних кримінальних проваджень. Оскільки системи дистанційного правосуддя нині впроваджуються масово, це дає унікальну можливість збирати дані та краще розуміти вплив цих систем на справедливість кримінальних проваджень, а також корисність дистанційного правосуддя з точки зору економії часу та витрат.


Сучасні наукові дослідження

Є обмежена інформація про те, які оцінки впливу наразі проводять держави світу щодо дистанційного правосуддя. Більшість державних вказівок наразі стосуються технологій, необхідних для проведення дистанційних слухань, та реагування на нагальні потреби (випадки несправності обладнання та консультування користувачів). У Данії Судова адміністрація створила команду з управління кризовими ситуаціями, яка координує роботу щодо забезпечення функціонування судів у надзвичайній ситуації. Ця команда щодня отримує дані від судів та поширює відповідну інформацію у внутрішній системі адміністрації, проте інформації про те, чи використовуються ці дані для проведення ширшої оцінки впливу, немає.

Необхідність проведення належної оцінки впливу віртуального правосуддя також підкреслював Комітет громадського бюджету Палати громад у своєму звіті від листопада 2019 року, зазначивши, що Королівська служба судів та трибуналів «ризикує підірвати довіру громадськості до справедливості правосуддя через реформи без демонстрації достатньо розуміння впливу цих нововведень на результати правосуддя та на долі людей». 4 травня Комітет з питань правосуддя Палати громад провів слухання про вплив COVID-19 на суди та юридичні професії, заслухавши позиції адвокатських асоціацій, некомерційних організацій, окремих юристів та Міністерства юстиції.

5 травня Університет Суррей опублікував звіт про оцінку нового інструменту бронювання, який використовують для організації слухань під час першої явки у відеосуді у Сполученому Королівстві. У звіті ще раз заявлено про низку проблем, які згадували в попередніх дослідженнях, особливо стосовно становища відповідачів та їхніх адвокатів під час слухань. Наприклад, у звіті зроблено висновок, що «втрата особистого контакту у відеосуді може спричинити проблеми для адвокатів у плані встановлення психологічного контакту та довіри з клієнтами», а «участь через відеозв'язок може погіршити ефективність роботи адвокатів захисту, особливо що стосується заяв про заставу».


Рекомендації зі збору даних та оцінювання впливу

Оскільки відео- та аудіослухання впроваджуються наразі у безпрецедентному масштабі, сьогодні настав час для збору даних, необхідних для прийняття поінформованих рішень щодо політик після кризи. Перш ніж розглянути можливість використання дистанційного правосуддя після завершення періоду надзвичайного стану, урядам держав потрібно встановити чіткі цілі та усвідомити, які це віщує переваги. Очікувана економія часу та витрат повинна бути належним чином розрахована; їх треба порівняти та зіставити з потенційним впливом на справедливість кримінального провадження та правосуддя.

На додачу до даних, зібраних неурядовими організаціями, науковими працівниками, юристами та міжнародними організаціями, уряди держав повинні вжити проактивних заходів і провести власне оцінювання впливу дистанційного правосуддя. Міністерства юстиції мають найбільше важелів та ресурсів для збору та аналізу величезної кількості даних у своїх юрисдикціях.

Однак важливо, щоб успішність систем дистанційного правосуддя не оцінювали лише на основі статистичних даних, таких як кількість і тип слуханих справ або тривалість і витрати. Держави також повинні зібрати якісні дані про вплив віртуальних судових слухань та інших онлайн-процедур на право справедливого судового розгляду з урахуванням досвіду всіх учасників судового процесу, а також результатів правосуддя. Організація "Fair Trials" рекомендує: повноцінний аналіз впливу повинен охоплювати щонайменше такі аспекти:

Оригінал статті тут.

Матеріал перекладено українською
з люб'язної згоди авторів
спеціально для JustTalk