5b55a0df2ab98.jpgВінницє, люде, вражає, як теесен. Шось ми сі захтіло, люде, на кольорові фонтани подивитись, про котрі казали ми колись файні люде. Но то рішив Яків Кутовий Неньков сі повозити. Сів в авто і погнав світ за вочи. Приїжжєю у Вінницю, а там дощ і зимно, як шляк. Але ніц, курва, запаркував авто і тролєйбусом у центр. Перше, шо увидів'єм, то памітник босому хлопови з пером і папером в руках.

Мушу віддати належне єдиному містови, котре в Неньці поставило памітник діючому блогірові. Тіко незнаю чо він без мештів в таку погоду, але то такє. Певне митець, з їхньої точки зору, мусе бути не тіко голоден, але й замерзлий, бо босий.

А далі увидів'єм кадри, як з зони відчуження. Мій стрико за совєтів в такім сірім будинку роки рочезні проробив. Оказалосі, жи то є будова мєстної ради.
- Певне, вапно сі скінчило,- помислив я і пішов шукати, де би мож було закинути шось за драбину*.

Обсервуючи зразки махрового совка на вулицях міста нанотехнологій, я стрів піцерію «Нью-Йорк стрід». Замовив їсти, принесли. Шалений оберемок макаранів гонорово називавсі пасссста! Немаючи альтернативи, з задоволенням зжер її. Потомка офіціянтка зачєла репетувати, жи з мої картки на їхню не прийшли гроші і сказала би'м терміново дзвонив у свій банк, бо ня зара арештуют.
- Сама дзвони,- порадив я.
То вона так і зробила і оператор передбачувано послав її в сраку, після чого та посміхнуласі і вибачилась.

По мірі наповненя шлунку, люде, життє докола стало кольоровішим, особливо біля фонтану, на фоні бризгів котрого, баобаби напали на Землю, а маленький принц зголосивсі ї рєтувати.

Готель я вибрав на воко і воно ня не підвело. На долі була ресторація. В курілці стояли двоє. Смаглявий хлоп, шкіра котрого нагадувала колір атраменту* і довгонога бльондина з такими тюнінгованими варґами*, які асоціювались в мене хіба шо з дзьобами каченят мої мами.

Мій номер був на стриху, але тута було всьо, про шо писало в переліку послуг. Вайфай був, але такий слабонький, шо таньше* для нервів було сі скористати з «передачі даних». DVDпрогравач, CD-радійо, Т2 і тілівізор, котрий не робив навит після півгодинної інтервенції мєстного елєктрика, а по сумісництву портьє, бодіґарда і сутіньора. В туалєті біліли біде і мушля кльозетова. Цікаво, шо посцяти в ню мож було тіко вигнувшись доляром, або побабскі — сидячи. А все тому, шо над унітазом зловісно і косо нахилилась повала* і тре було мати не більше метер сорок зросту, би гордо стояти, справляючи малу потребу.

А ше ту була душова кабіна з бойлєром над головов, в котрій вода сикала в ріжні сторони, але тіко не там, де тобі тре. Опшем, люде, єйці я так і не помив і ліг спати з брудними. А потім сі зачєло, курва.

Серед глухої ночи почувсі ритмічний стук. Перше, шо я си помислив, жи то хтось пукає* ми в двері, але помежи стукоту чувсі підозрілий жіночий стогін. За перегородков якусь кубіту товкли головов в мою стіну. І, судячи з емоцій в голосі і того, як часто вна казала «а-а-а-а» стогін був аж ніяк не від болю. То тривало протягом пітнайціти мінут. Потім була десітимінутна перерва і всьо сі зачинало спочатку. Стало зрозуміло, шо там явно і нагло когось грали!

То був гОтель, люде, в котрім було чути як їбуться сусіди, шо аж ніяк не сприяло спокійним сновидінням.

Но то я заалярмував на рецепцію і пояснив ситуацію. Дівчинка ввічливо відповіла, шо зара всьо бде люкс.

І вна не збрехала. За десіть мінут знов настала тиша і хтось запукав в мої двері.
- Ну!,- з викликом сказав я і не помилився у виборі тембру голосу.
На порозі став, вже знайомий нам, смаглявий хлоп і шкіривсі на всі зуби:
- Можит тібє дєніґ нада, а?- спитав він
- Га!!,- остро перепитав я, вклавши в голос всю агресію, накопичену багаторічним будівельним досвідом.
- Ти не пониль, ізвєні. Я тє дєніґ дам, шоб ти ни званіль большє, а?
- Курва, хлопе, ти ніби на москалє не тєгнеш, но то кажи по людску, шо хоч, бо шляк тя наглий трафе і ніґди більше грати не зможеш,- сказав я.
Громадянин Конго у відповідь прошепотів:
- Га,- і щез за дверима.
Я зачєв дрімати, але ніц з того. За якийсь час порносеанс сі продовжив. Знов зателєфонував'єм до чергової.
- Зара,- сказала вона втомлено.
За пару мінут за стінов стало чутно, як сі відкрили сусідскі двері і почувсі стук в мої.
- Відкрито,- повів я і глибше сховавсі під коц.
В дверях стояла вчорайша бльондина в якімсь пеньюарі, дуже схожім на футболку її засмаглого кумпля.
- Приєднаєшся?,- спокусливо спитала вона.
І ту раптом в моїй збоченій уяві повстала чавунна пательня мої Ядзі. Потім згадав'єм про свої немиті єйці і мовчки помахав головов в ріжні сторони, ніби намагаючись переконати себе, шо то все ж таки кадр з моїх чергових порноснів.
- Як хоч. Але двєрь у нас аткрита, єслі шо,- загадково посміхнуласі мавка і пішла в свій номер.
Стукіт звично продовжився. До ранку я перечитав купу новин, статей про йогу, переписи пляцків і сплянував свою подальшу поїздку.

*варґи — уста, губи
*атрАмент — чорнило
*повала, суфіт — стеля їх
*таньше — дешевше
*закинути за драбину — перекусити, пообідати
*пукає — стукає
*кумпель — друг