Насправді, це прекрасно, що Зеленський на зустрічі з бізнесом 20 червня проголосив "не на часі" багато чудових речей, як то запровадження податку на виведений капітал, наприклад.


Чим сильніше вітчизняна буржуазія натикатиметься на ентропійний бар'єр і частіше - на стіну нерозуміння від влади,
тим скоріше вона себе усвідомить "срединним станом", тобто - середнім класом,
що сам має бути політичним табором, і сам має задавати порядок денний відповідно своїм інтересам
замість фінансувати "прогресивних політиків", і слухати їхні перекази теорій про "політичну модернізацію".


Зеленський - із історичних типажів, після яких завжди трапляються структурні зміни політичного ландшафту:


Він хоче зберегти за собою ексклюзивне право на обіцянки швидких реформ та змін,
і водночас - зберегти за собою владу якомога довше консервувати поточний "статус кво";


Він прагне якомога меншої підзвітності виборцям,
і якомога більшої позірної "близькості до народу":
інакше б він не прикривався селфі і пуфиками в лісу від питань журналістів по суті справи,
а від вдячних виборців не тікав би через маріупольські фонтани;


а його апеляцію до поняття "держави у смартфоні" і заклик журналістам до колаборації можна сприймати як пост-модерну версію "освіченого абсолютизму".


Шлях до бажаного суспільно-політичного устрою будь-яка нація проходить через потрясіння і розчарування.
Наприклад, німці - у 1848 році вони обрали "Франкфуртський парламент", можливо - найпрофесійніший у всій історії європейського парламентаризму, бо кількість учених та фахових юристів там просто зашкалювала.
Але буквально через місяць "вдячні" виборці вигадали мем "100 професорів у парламенті?Фатерланд, ти загинеш!",
а там і "весна народів" разом із "Фракфуртським парламентом" неочікувано закінчились.
Втім, після цих всіх подій тамтешня буржуазія поставила перед собою завдання об'єднати в єдиний економічний механізм усі німецькі землі та держави,
що успішно вдалось у 1850-1860-х роках,
зокрема будівництвом мережі залізниць.
А там і реакціонер Бісмарк із запахом крові та заліза як ніколи вчасно підоспів.
Ніколи не кінець, навіть якщо видається, що настав Кінець Світу.

ivan.kirichevskiy
Іван Киричевський

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація

Рекомендації