Маски скинуті.

Горе-реваншисти з партії «Опозиційна платформа – За життя» піднімають голови за підтримки Кремля

Вже кілька днів російські ЗМІ рясніють заголовками про привітання прем’єр-міністром РФ та за сумісництвом головою партії «Единая Россия» Дмитром Медведєвим на адресу «лідера» (голови політради – прим.) української партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Медведчука з «вагомим», на його думку, досягненням на виборах до Верховної Ради України – 37 депутатів з 424 (26 округів на окупованих територіях не брали участь у виборах), що становить друге місце у загальному рейтингу партій.

Здається, навпаки, це повний провал, адже не зважаючи на складну суспільно-політичну та економічну ситуацію в Україні, більшість виборців зробили свій вибір на користь європейського курсу України, якому суперечить програма «ОПЗЖ». Чи не тому Медведєв, а не Путін, привітання якого скидалося б на суто кумівське поздоровлення Медведчука, так намагається підвищити рейтинг проросійської партії, представляючи результат «другим місцем». Не забуває він нагадати, що це «досягнення» стало можливим завдяки бажанню українських громадян відновити дружні відносини з Росією.

Що ж, можна констатувати агонію Кремля з приводу результатів парламентських виборів в Україні, яку намагаються приховати публічним обміном люб’язностями, привітаннями та дякою за привітання.

Та слід нагадати кого так сердечно вітає російська сторона в особі Медведєва. За даними каталогу фігурантів антикорупційних розслідувань порталу «Chesno» (https://far.chesno.org/person/1270/), перелік подвигів 1-го номеру у списку ОПЗЖ у Верховній Раді України 9-го скликання Юрія Бойка виглядає наступним чином:

- незаконна передача «Сухолуччя» Януковичу (неправомірні преференції при передачі землі у користування або власність, нецільове використання земельних ресурсів, порушення процедури передачі);

  • родина Ю. Бойка володіє ділянками, призначеними під облаштування колективних садів;
  • «Чорномортнафтогаз» придбав для обслуговування нафтових вишок кораблі за завищеною ціною;
  • «Чорномортнафтогаз» купив нафтову вежу за $ 400 млн., що на $ 150 млн. дорожче за риночну ціну;
  • «Чорномортнафтогаз» замовив 16 іноземних фахівців за 85 млн. грн. (про їх досягнення за такі кошти нічого не відомо);
  • Бойко сприяв продажу скрапленого газу Курченку за заниженим цінами; Це далеко не повний перелік і порядок цифр за іншим фактами не нижчий. Другий номер партійного списку Вадим Рабінович також є володарем зовсім не нудної біографії, та, до речі, про всяк випадок, громадянином як України, так і Ізраїлю. За інформацією znaj.ua (https://znaj.ua/ru/politics/178302-vadim-rabinovich-dosye-biografiya-i-kompromat-na-politika-oligarha):

- «Нафтогаз» 4 роки оплачував перельоти приватного літака Бойка-Льовочкіна;

- «козирній» посаді майстра будуправління в Харківському виконкомі (9 місяців СІЗО);

- керівництво підпільними цехами з виробництва кришталевого посуду, дверей та календарів, що завершилось вироком - 14 років колонії за розкрадання державної власності;

- з 1993 займається поставками нафти від скандально звісної австрійської фірми «Nordex» за сприяння відомого донецького ділка, на той час віце-прем’єра України Єфима Звягільского, якому через ці оборудки довелось відсиджуватись в Ізраїлі, а Рабіновичу заборонили в’їзд до США через зв’язки засновника компанії Григорія Лучанського з російською мафією;

- поставки зброї, викраденої з українських військових складів до Ліберії, Чечні, Югославії, Ірану. Зазначений «бізнес» Рабіновича мав наслідки для України, які ослаблені Збройні Сили реально відчули у ході АТО/ООС (українсько-російської війни). Зрозуміло, що точно підрахувати кількість загублених внаслідок цього життів неможливо. Однак, дивним чином не він поніс покарання (хоча «найвищу справедливість» ніхто не скасовував – ліричний відступ).

- 1999 – СБУ заборонила Рабіновичу в’їзд в Україну за причетність до «ДІЯЛЬНОСТІ, ЩО НАНОСИТЬ ЗНАЧНІ ЗБИТКИ УКРАЇНСЬКІЙ ЕКОНОМЦІ».

Що стосується 3-го номеру в партійному списку, чимало характеристик якому надано на теренах Інтернету, варто підкреслити, що за даними file.liga.net (https://file.liga.net/persons/viktor-medvedchyk):

- за звітом ОБСЄ, 23.06.2014 року Віктор Медведчук представляв на переговорах сторону «ДНР» - «ЛНР»;

- закликав до діалогу Київ та Донбас, не згадуючи про роль держави-агресора РФ;

- в червні 2014 року канцлер Германії Ангела Меркель, яка де-факто підтримує російську сторону, запропонувала кандидатуру Медведчука як посередника забезпечення діяльності тристоронньої контактної групи (чомусь саме його бачать за столом переговорів колаборанти – прим.);

- розпорядженням СБУ він таки призначений спецпредставником для переговорів з врегулювання ситуації в зоні АТО в Мінську;

- 24 травня 2019 року заявив, що «не бачить сенсу представляти інтереси» команди Президента Зеленського у перемовинах з Росією, а його партія знаходиться в опозиції до голови держави з моменту його обрання;

- 17 березня 2014 року США ввели санкції проти низки осіб, які загрожують миру, безпеці, стабільності, суверенітету та територіальній цілісності України, до числа яких Медведчук потрапив як особа, яка обвинувачується урядом США у наданні суттєвої фінансової, матеріальної та технічної допомоги Януковичу, і у тому числі він є одним з лідерів організації «Український вибір», члени якої займаються діяльністю та політикою, які підривають демократичні процеси та установи в Україні та загрожують миру, безпеці, стабільності, суверенітету і територіальній цілісності України.

І ця «славетна трійця» псевдодержавників не посоромилась провести зустріч у Москві з Медведєвим та керівництвом «Газпрому» 10.07.2019 року, за підсумками якої Юрій Бойко, який так прислужливо схиляв голову перед російським прем’єром, оголосив про досягнення домовленості про прямі поставки російського газу (в енергетиці, як пам’ятаємо, він досить плідно попрацював на власну користь) на 25 % дешевше, ніж теперішній віртуальний реверс, що дозволить знизити ціни для населення і в цілому по країні, анонсував укладення відповідного контакту вже в серпні.

Проте, як повідомляє «Радіо Свобода» (https://www.radiosvoboda.org/amp/30048820.html), голова правління української енергетичної компанії «Нафтогаз» Андрій Коболєв повідомив, що ціна імпортованого з Європи газу на липень 2019 року становить $178 проти ціни «Газпрому» $315, що навіть за умов 25-відсоткової знижки не робить поставки з Росії більш вигідними для України.

То ж не дивно, що поки Україна потерпає від російської збройної агресії, яка унесла чимало життів мирного населення, справжніх патріотів - військових, кращих її представників, які з честю стали до виконання свого обов’язку із захисту нашої держави, Росія в особі свого вищого керівництва відкрито підтримує таких як Медведчук та Бойко з Рабіновичем, які прославились своєю відверто антиукраїнською діяльністю, завдали шкоди національним інтересам заради власного збагачення. Вони і зараз своїми зухвалими витівками продовжують «танці на кістках», переконуючи у необхідності купівлі російського газу за завищеною ціною, нехтуючи жертвами, які поніс наш народ.

Та держава і люди змінились, точка неповернення вже давно у минулому, і як би не намагались російські куратори, висловлюючи свою підтримку, надати сигнал проросійським силам в Україні, знайте, що повернення у минуле, під руське ярмо не буде. Україна досить дорого заплатила за своє право, нехай не одразу, але з часом, на краще життя, за якого кошти платників податків будуть спрямовуватись на реалізацію національних інтересів, а не до кишень олігархів та їх корумпованих ставлеників, які відверто грабують свій народ, як це прийнято в Росії та було нав’язано Україні.

А такі як Медведчук, Бойко та Рабінович, які вкотре дорвались до влади, щоб реалізувати свої кримінальні навички, понесуть заслужене покарання, бо їх гроші не допоможуть його уникнути.

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація