点前には弱みを捨ててただ強くされど風俗いやしきを去れ
Слабкість викидається перед точкою, але вона лише посилюється
Викиньте ваші слабкості перед точкою і просто бути сильним і залишити манери і звичаї
Вказують на слабкість відкинути або toughened як повія, і ви залишите його
toughened (тофенд)
- загартоване
дієслово: робити жорстким, ставати жорстким
______________
Заваривая чай,
Отбрось слабость,
Будь сильным.
Сила, однако,
Не означает грубости манер
Заварюючи чай, Відкинь слабкість, Будь сильним. Сила, однак, Не означає грубості манер
Тэмаэ ни ва/ ёвами-о сутэтэ/ тада цуёку/ сарэдо фу:дзоку/ иясики-о сарэ
(Вище риски — машинні переклади, нижче — поетичний)
Тут 2 поверхи усвідомлення ситуації: 1) япошки понтуються: вказують достеменно подетальні інструкції, як себе мусить почувати, про що мусить думати приготувач(-ка) і подавач(-ка) чаю. І це бісить, бо реально — закинув пакетик, закрив покришкою (щоб тримала тепло — в мене з губкою) — і хай собі настоюється — пішов займатися своїми справами (можеш будильник наставити на 5 хв., щоб чай не вистиг, а був оптимально придатний для пиття);
2) «не все так просто» — згадуєш легенди про Івана Бодхідхарму, котрий вирвав свої вії, щоб не спати, і з них виросли чарівні паростки чайного куща; згадуєш «Легенду про Гайявату» Лонґфелло — про «прекрасного юнака Міндаміна», який бився, випробовуючи силу і твердь Гайявати, і заповів, як його поховати, щоб з його могили виріс мАїс — кукурудза з такими ж золотими пряжами волосся; згадуєш ще якісь легенди і повір'я і думаєш, звідки взялося все багатство рослин і тварин, які вкладають свою частку і в наш раціон, і в наше естетичне виховання — і просто вчишся бути вдячним за все, що маєш, і щиро дякуєш кому завгодно: Богу, Природі, Вищим силам, які все це витягують вгору — напувають, обігрівають, обвітрюють, запилюють і зрошують; і Нижчим силам, які пруть знизу «злим напором зеленого росту».. І згадуєш всякі суперечки філософського плану — чи сила тяжіння нас пхає зверху, чи тягне знизу, чи колесо Землі крутиться за вісь, чи за обод, чи все має свої протилежності і анігілює рано чи пізно — чи навпаки краще йти туди, де їх нема.. І з одного боку остопиздів той чай, бо п'ю його вже забагато, було би молоко — пив би молоко.. І навіть нема тепер того терпкого грузинського чаю з кубічних пакетиків, яких заварювали по 2-3 штуки на цілу виварку — і ми сиділи чаювали залишками прямо з чайників в залізній столовці фіз-мат школи з булочками з маслом — і було смачно.. (був такий бонус для чергових по столовці чи по кухні — і звук простих залізних столів і стільців в лункому приміщенні до сих пір зігріває душу — бо потім прийшли обкурені бари з м'якими обшивками, і там було глухо і душно і блювотно-гидко від всієї їхньої «перестройки» з дорогими декораціями в тісних глухарнях-трупарнях з фальшивими усмішками і непомірно дорогими меню і нав'язливим фоновим бемканням низьких частот якогось тупого шляґера...) І потім вже навіть тої атмосфери в самій фіз-мат школі не стало — її перейменували в ліцей, появився претензійний нальот з гламурним ретро «вищої раси» — в нас того не було.. Можливо, щось таке просвічувало в «приходящих» учнів, котрі не жили в гуртожитку, дітей викладачів і виховательок.. Не знаю, я ту зміну потім відчув «віртуально», коли послав туди якусь серветку з дописами про 2Ж-науку, написану в якомусь ресторані при зустрічі з однокласником, і воно «прийшло з ефіру», хоч ніяких відповідей на реальному рівні спілкування не приходило.. А нє, брешу, прийшло: па-мацкальськи заповнити якусь анкету про мої успіхи як випускника фіз-мат школи при КДУ ім. Шевченка — із основним запитанням: чи варто продовжувати існування фіз-мат школи, чи вона щось дає в житті.. Я був обурений: звичайно, що дає! І тоді теж їм щось послав про 2Ж-науку, а вони не відповіли — їх цікавила анкета.. Здається, я писав, що можу викладати там 2Ж-науку, бо пам'ятаю, як жорстко там переслідували курців і які типажі їм «злісно опиралися».. — а я навпаки там навчився курити (скоріше з чисто бунтарського опору на всякі заборони.. Якби не те — зараз був би професором, а не домашнім філософом «ґоль на выдумкі хітра»..)
Отаке-от чаювання. Не знаю, чи вам це цікаво, я ще навіть статті про того вірша не дочитав https://haikudaily.livejournal.com/12347.html?utm_...
Це класно: «Іншими словами, якщо всередині буде м'якість, а рухи будуть твердими, то „темае“ вийде якраз таким, яким потрібно». Тобто відчуваєте тепло в душі, приязнь до гостей, але зовні ви — твердий банкір, атлет, боксер, фехтувальник, лучник, який контролює диханя і всі рухи і чітко потрапляє в ціль, віртуоз сфери обслуговування, який всі жести виконує відточено-вправно. (Не припиняючи розмови і уважного слухання)
