site.ua
sandbox

Я не знаю, як ще пояснити українцям, що треба ввести закон проти курива - і карати за його порушення. Бо воно лізе і лізе з усіх дір - і вилазить на голову - по головах преться до влади - і там потім сидить і давить..

Подивився на падло бужанське - аж мені хреново стало від подлого свойського погляду. То не тільки мій особистий страшний досвід психічних травм від курвивого батька, курвивих однокласників, і т.д. і т.п., і гнилих курвидел на всіх роботах.. - воно ніби працює, ніби тягне лямку з густими перекурами - але воно в'язке! - і сука давить і вбиває все, що вище (по ритмах) цинічного мертвого ницого курвивого падла. (А тупі повільні ритми - вбивають високі..)

Йому нічого не поясниш, бо воно мертве - атрофоване в високих частотах, де повинні працювати чуття, інтелект, інтуїція - воно спеціально періодично себе вбиває , щоб бути мертвим - щоб його несли, як на поруках, щоб створювати коло себе потенціальну яму і щось в неї валилося - і вони з того щось мають - якийсь свій звірячий "холоднокровний кайф" - садистичний момент, коли придушуєш живіше трепетніше життя і чуєш, як воно спускає під тобою дух, спускає енергію під тебе, метвого, і ти, зверхнє падло, щось собі пригадуєш - і тримаєш його і дусиш, поки не здохне..

Я вам не буду пояснювати в чуттях - я вам поясню в аналогіях: серце приводиться в ритм найшвидшою клітиною-лідером - а коли вона вмирає від стресу - (то вже ціла трагедія для всього організму - він мліє, сходить липким холодним потом, потім знов повільно відновлюється, проявляється з темряви, як після тяжкої хвороби і втрати свідомості) - після того стресу роль лідера бере на себе знов найшвидша, найритмічніша клітина із тих, що залишилися.. Так працює серце (а тяжкі стреси - з болями, стисканнями в лещатах, примусовим зменшенням амплітуди і збільшенням частоти серцебиття - з провалом в "проморожування від гиді", з чіпкою задушливою "курячою лапою на серці" - тою, що її називають "курча ляґа") - все це, весь букет з "ящика Пандорри" - воно переживає від отруйних кляпів курвивого падла.

Так само повинен працювати і мозок - від найшвидшої, найритмічнішої, найвисокочастотнішої клітини-нейрона - він повинен розвивати думки швидко, в стані нетерплячості, бо життя коротке - а стільки всього треба встигнути, ще й передати іншим те, чого не встиг. Але коли "наїжджає" курвиве падло - воно спотворює картину світу - в нього купа часу, воно мляве, гниле, спокійне, вбивчо-в'язке і нагло-задушливе. Воно всім своїм виглядом каже "Ну шо ти мені зробиш?.. - От Я. А ти хто? - Ти гівно, і ти мені нічо не докажеш." І ти йому дійсно нічого не докажеш, бо воно мертве і не потребує ніяких доказів, жодних пояснень. В нього внутрішній світ мертвий. В нього нема напруги між внутрішнім життям - ідеальним, яким воно могло би бути, - і "життям реальним" - яким воно є "насправді". А те, що "насправді" - у курвивого падла завжди підле, плюгаве, маразматичне і смішне до страшного - і чим більше в ньому маразмів і нелюді, всякої наволочі, яка кайфує від придушення високих ритмів, - тим більше воно кайфує. Воно в самій своїй природі - мертве, і мертве з плюсом - ще затягує в смердь, під своє сране гівняне в'язке "покровительство".

Навіть той факт, що воно викликає ненависть підсвідому, - одною тільки своєю пофігістичною в'язкістю, ще не сказавши жодного слова і не зробивши жодного смислового жесту, - вже свідчить про психічний вампіризм. Воно поводиться, начебто наперед знає всю твою підноготну, всі твої підлоти, яких ти ще не зробив, але можеш зробити під його тиском в його присутності.. Але воно (курвидло = упирисько) не знає, що є межа, за якою твоя ненависть, твоя пробивна сила, яку воно майстерно спрямовувало кудись мимо - куди йому треба, - врешті-решт повернеться проти нього самого.

І тут чисто описовий момент: що таке "барига" - то якраз отаке коротке товсте приплюснуте - від слова "барило" = бочка. Нема шиї, голова ґулькою просто з грудей, потилиця втоплена, кадик стирчить (і через те здається, що воно дивиться на тебе ніби зверху - хоча насправді з висоти карлика), груди давлять на живіт, живіт роздувається, срака випинається, ноги стають широко, ніби воно - капітан корабля, володар планети, лідер мутантів, які вже нарешті прийшли до вічної влади - і будуть поволеньки "зачищати" неугодних - "всі свої" з такими самими прижмуреними "свойськими" гидкими ухмилками, ніби дивляться на останні нещасні потуги твого нікчемного життя, - і срали на твої плани, срали на твої пісні, на твої проекти, на твої не докінчені справи - і навіть якщо вони якось на словах заохотять, мовляв, покажи, що ти вмієш, - тобі не захочеться їм нічого показувати, бо вони омертвляють все, до чого торкаються, огиджують все, на що глянуть своїм паршивим плоским поглядом, своїми пустими очима-гудзиками, в яких нема життя - одна ница упосліджена химерна блювотна пофігістична отрута, як бетонна могильна плита на живу ще душу, як гербіцид на живу свіжу зелену траву, який проникає в саме коріння думок і вбиває їх, руйнує саму потребу думати, - і ти чорнієш, терпнеш від середини, як заражений, затерплий від самого вигляду трупа, який тебе вже отруїв, заразив, вже висмоклав з тебе решту сил на люту прокляту ненависть, - а робить вигляд, ніби нічого не сталося

ipirano.net
Ipirano Net

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація

Рекомендації