Українські айтішники минулого року заробили у бюджет країни майже 17 млрд гривень податків від IT-експорту. Це 6 відсотків від всіх зборів. А «чиста» зарплата розробників у Києві перевищує Варшавські та Таллінські.

Та попри високі зарплати українські айтішники задумуються про переїзд. І хоча великих соцопитувань для айтішників немає, опитування профільних сайтів підтверджують, що міграційні настрої доволі поширені. Так, 9% фахівців активно готуються до виїзду, а 43% – про це замислюються.

Громадське дослідило ринок пропозицій сусідніх та не дуже країн, щоб дізнатись, що вони готові запропонувати для наших фахівців, які мінуси та плюси на них там чекають та які причини міграції.

Від чого відмовляються

У боротьбі за таланти з умовами Польщі, Німеччини, США та Нідерландами (саме в ці країни найбільше їдуть наші айтішники), Україна може запропонувати найнижчі ставки оподаткування заробітної плати на рівні 5 відсотків, як приватні підприємці третьої групи.

Але разом з цим у нас не найкраща екологічна ситуація, особливо у Києві, де мешкає більшість фахівців, корумповані системи судів та правоохоронних органів, а також військові дії на сході країни.

Серед плюсів проживання в Україні — низькі ціни у порівнянні з конкуруючими країнами та містами. Так, у Києві значно дешевше таксі (більше, ніж вдвічі, ніж у Кракові та в 11 разів, ніж в Амстердамі). Також у нас дешевий Інтернет, майже втричі дешевший, ніж у Кракові та у 10 разів, ніж в Амстердамі.

Ну і головне, зарплата. Середня зарплата у Києві – понад 2 тис дол, у порівнянні з іншими ІТ — містами на середньому рівні: це вище, ніж у Кракові та Варшаві (1600-1800 дол), але нижче, ніж у Вроцлаві (2250), Берліні (3800) та Амстердамі (3700).

Куди та чому їдуть

Як ми вже писали, соцопитувань на цю тему немає, є лише анкетування на профільних ресурсах. Більшість людей, які взяли участь в опитуванні, зараз живе в Польщі (26% всіх анкет), Німеччині (19%), США (13%) і Нідерландах (6%).

Серед міст для українського релокейту у лідерах Краків, Берлін, Вроцлав та Мюнхен.

Айтішники — незвичні мігранти, тільки вони основою причиною не ставлять гроші. Саме тому у топі причин міграції – «спокійне і безпечне життя для себе і родини» (32%) та «відсутність перспектив залишатись» (25%).

Основні причини виїзду пов'язані з умовами життя в країні. Майже половина айтішників одразу забирає з собою сім'ю закордон, ще чверть – через деякий час. А більшість тих, хто виїхав, визнає, що повертатися не збирається.

Що пропонується

Ми розглянули 4 найпопулярніші країни, які обирають українські фахівці, розібрали особливості переїзду, плюси та мінуси проживання та почитали форуми мігрантів.

Нідерланди

Українським IT-спеціалістам потрібен дозвіл на працевлаштування. Нідерланди надають перевагу в цьому власній програмі knowledge migrant. Переважна більшість «айтішників» переїжджає саме за цією програмою – держава всіляко її розвиває та може надавати додаткові вигоди.

Країна заманює різними бенефітами: часткова чи повна оплата медичного страхування, компенсація транспортних витрат, можливість отримання податкової знижки у вигляді 30% рулінгу.

Це означає, що роботодавець має право не враховувати 30% зарплати працівника при нарахуванні податків, що дозволяє суттєво збільшити заробітну плату, оскільки податок на зарплату, наприклад в Амстердамі, понад 40%.

На форумах про країну нижче рівня моря пишуть наступне:

Високі побутові витрати. Будь-який ремонт у будинку дуже дорогий, а якість послуг часто низька.

«Дорога освіта для дітей. Вартість дитячого садка — близько 1500 євро на місяць, яку частково компенсує держава в залежності від рівня доходу сім'ї. Компенсація може складати від 30% до 100%, тому віддавати дітей у садок вигідно тільки тим, у кого або високий дохід, або мінімальний».

Податки на нерухомість. Іпотека в Нідерландах без початкового внеску, але з покупкою нерухомості з'являються додаткові податки, яких немає, якщо знімати житло.

Також українці в Нідерландах скаржаться на: високі штрафи за порушення ПДР,

дорогий бензин, дорогі перельоти в Україну, відсутність гір.

США

Для роботи у Штатах також потрібна віза, для цього спершу необхідно отримати запрошення на роботу, не всі компанії готові це зробити. Основним напрямком міграції передбачувано є Каліфорнія, адже саме там розташована знаменита Кремнієва Долина.

Тут високі зарплати, на рівні 7 тис дол на місяць чистими. Але разом з цим, податки «з*їдають» більшу її частину, тут вони залежать від багатьох факторів, але в середньому — це більше 55 відсотків.

На форумах про Штати пишуть наступне:

Суворі штрафи на дорогах і за парковку.

«Ви, напевно, звикли їздити по Києву 100 по мосту? Тут подібне буде коштувати $ 500 + і 6 штрафних балів. Потрапите ще раз протягом року — позбавлення прав».

Ціни, якість товарів і послуг. В Україні часто скаржаться на випадки, коли на продуктах переклеюють терміни придатності. У США їх часто просто не вказують. Як і на косметиці.

«Ціни на деякі послуги, наприклад жіноча стрижка з фарбуванням $ 150 +, виклик будь-якого хендімена — це лотерея, чи буде якість, незалежно від ціни».

Страховки. Їх багато і буквально на все.

«Медична, авто, на будинок, від потопу, від землетрусу, на майно, на інвалідність, на іпотеку, на кота …»

Платіжні технології. У США не так поширені термінали з PayPass. Банківські додатки американських банків також відстають по зручності від просунутих українських.

А також — це криміногенна обстановка. Зокрема, в Каліфорнії легко потрапити на кишенькових злодіїв, хуліганів, багато бездомних і наркозалежних.

Німеччина

Більшість програмістів, що переїжджають в Німеччину для постійної роботи, отримують так звану Блакитну карту (Blue Card). Це варіант робочої візи, яку видають на спрощених умовах мігрантам з високою кваліфікацією. Найчастіше Blue Card в Німеччині отримують саме програмісти.

Найвищий попит у Німеччині на Java-програмістів — на цю мову припадає понад 27% всіх вакансій. На другому місці по затребуваності йде Javascript — 12,4%. Третій — Python (12,1%).

Компанії з Німеччини заманюють до себе нехай і не такими високими, як у США, зарплатами, але комфортними умовами роботи, непоганим балансом робота-особисте життя і стабільністю.

Податки при цьому теж ринкові і залежать від багатьох факторів, але в середньому у Берліні ви будете віддавати державі на рівні 25 відсотків. Середня зарплата у столиці на рівні 3800 дол на місяць чистими.

Житло. Як оренда, так і покупка житла в Німеччині обходиться дуже дорого, особливо у великих містах. При цьому, якість нерухомості залишає бажати кращого.

«Дуже високі додаткові витрати при покупці житла. До 15% припадає разово викидати в нікуди. Нерухомість дорога і, багато в чому, штучно. Дуже складно отримати дозвіл на будівництво».

Готівкові розрахунки. На відміну від України, безготівкові розрахунки в Німеччині розвинені погано, у багатьох місцях заплатити картою не можна. Тому мати при собі готівку, особливо дрібну, дуже важливо.

Знання німецької мови. Більшість інформації та листів, які пишеш або отримуєш, повинні бути німецькою мовою.

«Існувати з англійською тут можна, повноцінно жити — скоріше ні. При знанні мови мінус елегантно перетворюється в плюс».

Польща

Польща заманює зростаючими зарплатами в секторі IT, ліберальним законодавством при працевлаштуванні і відносною культурною близькістю.

Зарплати у Польщі від міста до міста різні: У Кракові та Варшаві менші, ніж у Вроцлаві, але всі знаходяться на рівні 1800 — 2200 дол в місяць. При цьому варто відмітити невисоку вартість життя та низькі податки у 18 відсотків.

На форумах про Польщу пишуть наступне:

Багато людей.

«Натовпи, черги і затори всюди. Населення 38 мільйонів, дуже висока щільність, країна явно перенаселена. Для порівняння, в Україні 73 людини на кв.км, в Польщі 123 чол/кв.км».

Бюрократія. Особливо лають служби, що працюють із заявками на ВНЖ. Замість належних 2,5 місяців їх можуть обробляти по півроку, а то й рік.

Супермаркети не працюють по неділях. Виняток — невеликі магазинчики в спальних районах. Але там немає великого асортименту.

Медицина. «Очікування на прийом до фахівця може складати 1-2-3 місяці і більше».

Заборона абортів, політика проти ЛГБТ та одностатевих шлюбів, пропаганда традиційних християнських цінностей. «Я за свободу вибору і проти того, щоб держава втручалася в особисте життя».