site.ua
член клубу

25 червня цього року виповнилось 11 років з моменту заборони вітчизняних азартних ігор. Саме в цей день почав діяти закон «Про заборону грального бізнесу в Україні». Що маємо в сухому залишку за цей період? Так, до 2009 року цей вид бізнесу в Україні був досить розвиненим. Експерти зазначають, що на той час в країні працювало понад 10 тисяч гральних закладів, які генерували близько 200 тисяч робочих місць. Далі у 2012 році в Україні нараховували біля 5500 лотерейних пунктів, а станом на травень 2019 року фахівці називали цифру вже в майже 40 тисяч таких закладів. При чому 60% з них – це далеко не лотереї, а якраз «сірі» і «чорні» зали гральних автоматів.

Тобто, по факту, заборона далеко не викорінила азартні ігри з життя українців, а якраз створила ґрунт для їх бурхливого напівлегального розвитку. А тому, щонайменше недолуго, виглядають закиди опозиціонерів щодо того, що влада (монобільшість) хоче відкрити у кожному дворі гральний заклад, щоб бідні українці програвали там останні кошти. Так і хочеться їм сказати, що на десяток років вони вже запізнились і це вже реальність, а не майбутнє. Тільки от бюджет з такого стану справ нічого не отримує, а всі залучені в нелегальний гральний бізнес не мають можливості захищати свої права. От цікаво, чому всі ці критики мовчали, коли до заборони, як гриби після дощу, з 10 тисяч гральних закладів виросло в 4 рази більше?

Наразі депутати вийшли на фінішну пряму у питанні легалізації. Все, що відбувається сьогодні в Раді – більше схоже на цирк, коли депутати намагаються затягнути час і ставлять на підтвердження підтримані Комітетом поправки. Звичайно легалізація не є панацеєю, але надходження в дефіцитний бюджет 4-7 мільярдів від ліцензій – це все ж таки підтримка для держави в скрутній ситуації економічної кризи, породженої пандемією коронавірусу.

Також варто відзначити й позитивний крок, який зробили депутати для того, щоб легалізація не була лише на папері – це поява в порядку денному законопроекту 2713-д, який регулює питання оподаткування доходів від діяльності з організації та проведення азартних ігор та лотерей. Добре, що податковий комітет знайшов згоду щодо скасування податку з виграш гравця (18%), зменшення ставок GGR (букмекери – 5%; онлайн казино – 10%; онлайн покер – 10%; ігрові зали та наземне казино – 12,5%), прийнявши розумну позицію, що великий ліцензійний платіж, фактично є прихованим податком на гральний прибуток. Перші намагання щодо встановлення податків, фактично, створювали сумарне фіскальне навантаження на операторів азартних ігор у розмірі майже 60%.

Наразі ж ситуація така, що, за умови прийняття законопроекту 2713-д в сьогоднішньому вигляді, та прийняття в цілому законопроекту 2285-д, працювати в «сіру» буде не вигідно. Так, держава отримає солідне джерело надходжень до бюджету і можливість контролювати цей ринок, оператори отримають легальне конкурентне середовище, а гравці – можливість захисту своїх прав.

ihor.petrenko
Ігор Петренко

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація

Рекомендації