Цього тижня, за всіма офіційними анонсами, вирішальний тиждень для легалізації грального бізнесу: 17-ого червня профільний Комітет ВР має прийняти єдину версію законопроекту про податкове навантаження для операторів азартних ігор, а 18-ого червня в сесійній залі мають розглянути 2285-д.
Хто сьогодні виграє в боротьбі за легалізацію: держава чи нелегали? Відповідь, нажаль, не позитивна – виграють противники легалізації. На перший погляд, здавалося б, ринок же легалізують, у чому ж проблема? Дуже просто – за політичною риторикою начебто все добре, а по суті питання – легалізацію грального бізнесу хочуть дискредитувати, а сам легальний бізнес знищити.
Як це робиться? Відповідь – у найкращих українських традиціях: обкласти навіть повітря податками. Настрої у профільному Комітету ВР такі, що чим вище оподаткування, тим краще. Хоча з точки зору здорового глузду, це повна нісенітниця. Діючи таким чином, в Україну не зайде інвестор в сферу азартних ігор, не буде розвивати туристичну інфраструктуру, не буде будувати готелі, створювати сотні тисяч робочих місць.
Фіскальне навантаження на бізнес в Україні є надмірним. Про необхідність лібералізації податкової системи давно говорять підприємці. А з деякими видами податків взагалі постійні проблеми. Як, наприклад, зі своєчасним поверненням податку на додану вартість (ПДВ) підприємствам-експортерам. Державна казначейська служба України знову затримує своєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) компаніям і підприємствам за поставлену на експорт продукцію, які наповнюють державний бюджет валютною виручкою. Звідси логічне питання: навіщо ускладнювати і створювати неробочі системи, якщо можна рухатись набагато простішим шляхом. Особливо, коли мова йде про створення нового перспективного ринку, як в ситуації з легалізацією азартних ігор.
У чому ж проблема? У нашій державі не можливо бути вихованим та чемним: коли законодавець запропонував високі ліцензії для операторів азартних ігор, то бізнес погодився, аби не було «рєшал», «схем» та всякої іншої нечисті на ринку, аби ринок нарешті став білим та прозорим, працюючим на державу та інтереси громадян. Зараз «рєшали», які звикли заносити кошти не в казну, а чиновникам лобіюють високі податки для грального бізнесу. Сумарне податкове навантаження за різними законопроектами становитиме біля 60%. Якщо Рада проголосує за такі шалені податки, то це буде вбивство легального грального бізнесу в Україні. Тобто, ми опинимось в ситуації, коли суто технічно ринок буде легалізовано, а операторів на ньому не буде, тому що невигідно буде працювати, й знову переможуть кримінал, а не верховенство права та порядок.
Чи є вихід? Так, є. Податок на виграш гравця (18%) та податок на валовий гральний дохід (18-25%) мають бути скасовані. На крайній випадок, введення податку на валовий гральний дохід (GGR) можливо відтермінувати, аби не посилювати корупцію в державі. Сьогодні в Україні не існує спеціалістів у сфері системи онлайн моніторингу, не існує ліцензованої програми, не існує положення про роботу цієї системи моніторингу, тим паче незрозуміло навіть, який державний орган повинен його запускати та адмініструвати. А що буде, якщо за Комісію як державного регулятора не проголосують? Також не потрібно забувати, що держава тендер має провести на створення такої програми й прописати технічне завдання. Це все час, навіщо блокувати розвиток бізнесу або обтяжувати його надзвичайними податками? Зазначені в бюджеті 4 млрд грн потрібні ще в цьому році: складний велосипед з податками потрібен лише «рєшалам».
Ситуація дуже складна, й добра ідея Президента України про легалізацію грального бізнесу на межі зриву. Одна надія лише на Президента Зеленського, що він зможе дожати «рєшал», як наприкінці 2019-ого року, коли правоохоронні органи закрили всі незаконні гральні заклади. Боротьба за легалізацію грального бізнесу триває. Державі потрібен прозорий ринок й оподаткування без корупційної складової.
