Поширення епідемії короновірусної інфекції в Україні призвело до консолідації більшості українських підприємств, приватних установ та звичайних людей в боротьбі з коронавірусом і незручностями вимушеного карантину.

Підприємці Житомира задекларували свою велику підтримку громаді міста у боротьбі з COVID-19.

Завдяки їх спільним зусиллям волонтерів реалізовується ряд соціальних програм підтримки медичної галузі регіону. Забезпечується додаткове виготовлення захисник масок для потреб громадян та обслуговуючого персоналу, здійснюється закупівля респіраторних систем, інших засобів захисту, а також вирішується питання закупівлі додаткових апаратів штучної вентиляції легень (ШВЛ).

Головний виклик, який стоїть сьогодні перед українськими бізнесом та державою – як пережити цей відрізок життя з найменшими втратами.

Боротьба з цією пандемією потребує значних фінансових затрат, в т.ч. навіть таких, що іноді не передбачені нашими власними бюджетами.

Значний вклад в боротьбу з поширенням COVID-19 робиться керівництвом Житомирської області. Завдяки діям керівництва області 24 березня Житомирщина отримала першу партію медичних засобів для боротьби з COVID-19. А це понад 13,7 тис. різних найменувань медичних засобів для боротьби з коронавірусною інфекцією: тест-системи для ПЛР-аналізу, експрес-тести, біокостюми, захисні маски для обличчя, біозахисні медичні костюми, антисептичні засоби тощо.

При цьому, ми не бачимо жодного згадування у ЗМІ про учать у заходах допомоги та протидії поширенню інфекції БІЗНЕСМЕНІВ з ДЕПУТАТСЬКОГО КОРПУСУ Житомирської міської ради.

Не таємниця, що більшість з цих не бідних «слуг народу» має необхідні ресурси, які можуть допомогти людям, що потребують зараз їх уваги та фінансової підтримки.

В той же час т.зв. «НАРОДНІ ОБРАНЦІ» Житомира, ігноруючи прийнятий Верховною Радою України законопроєкт №3219 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», вирішили не проявляти ініціатив для допомоги нашому регіону в боротьбі з епідемією.

Звісно, адже навіщо витрачати кошти, отримані ними з державного бюджету як субвенції на соціально-економічний розвиток, на якісь там проти епідеміологічні заходи та життєві питання своїх виборців, в той час, як їх можна буде використати для вирішення власних питань та на свої особисті потреби в період чергових парламентських перегонів.

Невже політичні амбіції наших депутатів, які звикли витрачати державні гроші на «добрі справи» і, частіше за все, маркувати їх як власні досягнення, перевершують здоровий глузд.

НЕВЖЕ ЇХНЯ ЖАДІБНІСТЬ Є ПРІОРИТЕТОМ ЛЮДСЬКИХ ЖИТТІВ.