Це Коля. Коля – чесна і порядна людина.

У Колі три вищих освіти, одна з них – юридична імені Ківалова.

Поки злочинна влада Януковича зливала Україну московським посіпакам й розпихувала агентів Кремля в Міністерство оборони й Службу Безпеки, Коля 2 роки був заступником секретаря Ради нацбезпеки й оборони. З 20 квітня 2012 року по 26 лютого 2014 року.

Головою СНБО на той час був Віктор Янукович, а Секретарем – Андрій Клюєв.

Але Коля тут — ні до чого! Коля – був всього лиш заступником й ні у якій протизаконній фігні участі не брав. Зуб даю!

Тим більше, Коля відомий успішний підприємець. У сфері видобутку корисних копалин. Успішним він став зовсім не тому, що в злочинному уряді злочинця Азарова очолював міністерство екології та природних ресурсів України. А також не тому, що за часів першого нашестя донецьких в 2003 році очолив Державний комітет природних ресурсів, який роздавав ліцензії на видобуток газу й інших няшок. Коля – працелюбний, наполегливий і талановитий. І якби весь цивілізований світ знав про Колю, то книжки писали би про нього, а не про всяких Гейтсів, Джобсів та інших ботаніків із Силіконової долини.

Коля тричі обирався нардепом. Перший раз – від об'єднаних есдеків та двічі від Партії Регіонів. Обирався не для того, щоб одержати владу. Просто йому дуже боліло за український народ…

Ви уявляєте, як було важко Колі залишатися чесною й порядною людиною, перебуваючи в оточенні таких негідників як Медведчук, Янукович, Азаров, Пшонка??? Ви уявляєте як важко було встояти від всіх спокус, обіймаючи високі державні пости??? З якою відразою Коля дивився на Клюєва, Захарченка, Клименка та інших, в чиєму оточенні доводилося працювати в СНБО???

Сьогодні в нас велика радість. Коля, нарешті, повернувся! Й може спокійно жити у вільній українській державі, користуючись всіма здобутками нашої молодої демократії.

Коля – людина адекватна. Він не сидить на всіляких грантах. Не розганяє зраду перед іноземними посольствами. Не лізе в чужі справи.

Крім того, він – не грузин, що, погодьтесь, сьогодні є не аби якою перевагою.

Коля ніколи не палив шини, не йокшався з добровольцями, всілякими комбатами й іншими радикальними елементами, не закликав виходити на майдани чи іншими чином підривати основи державного устрою.

Він завжди йде на співпрацю з прокуратурою чи службою безпеки, бо добре розуміє, що там працюють прості нормальні люди, яким теж треба годувати свої сім'ї чорною ікрою та відкладати золоті злитки на останній день чи просто — про всяк випадок.

Коли такі як Коля повертаються, вселяється надія, що не все ще втрачено у нашій Державі!

Що не просто так покоління українців боролися за власну державу! Що недаремно були всі ті морозні, сповнені жаху й крові, дні на Майдані!

Життя потрохи налагоджується! Все в нас буде добре! З поверненням, Коля!!!