Бачу, що в Україні вже протягом принаймні місяця обговорюється питання про те, чи зателефонує Байден Зеленському, та, якщо зателефонує, то коли саме, і що означає те, що така розмова досі не відбулась.

Мені здається, що це зовсім неправильна постановка питання. Тому що це підміна змісту формою. Коли форма не просто виходить на перший план, а підміняє зміст, то цей самий зміст перестає бути важливим. А насправді саме зміст є основним, на що треба звертати увагу.

Джо Байден після вступу на посаду президента мав дотепер особисті телефонні розмови лише трохи більше ніж з двома десятками світових лідерів. Передусім з лідерами сусідніх Канади та Мексики, з очільниками інших головних союзних держав, з якими зіпсував відносини Трамп, і з якими треба якомога скоріше налагоджувати довіру та взаємодію, та з російським і китайським диктаторами, яким президент дав чітко зрозуміти, що США будуть протидіяти їхній експансії, агресивним діям та порушенню ними міжнародного права і прав людини.

Зміст міждержавних відносин між США та Україною полягає зовсім не в тому, чи телефонує і коли зателефонує президент США президентові України. Зміст полягає у реальних справах. Реальна справа з боку США – це, наприклад, військова допомога Україні на $125 мільйонів, яку було надано близько місяця тому. Реальна справа з боку США – це також, наприклад, санкції проти Коломойського та російських агентів в Українському парламенті – Деркача та Дубинського. З реальними справами з боку України, як на мене, складніше. Поясню, чому.

5 березня на сайті Atlantic Council з'явився документ – стаття «Байедн та Україна: стратегія для нової адміністрації». Співавторами документу є серед інших два колишні посли США в Україні Білл Тейлор та Джон Ґербст та колишній заступник генерального секретаря НАТО і колишній посол США у Росії Александер Вершбоу.

Цей документ, поряд з інтерв'ю, яке дав Голосу Америки пару днів тому в.о. заступника держсекретаря по справах Європи та Євразії Джордж Кент, містить чітке формулювання політики США по відношенню до України, яке, між тим, сформулював і сам Джо Байден у своєму виступі на Мюнхенській конференції з безпеки – боротьба з російською агресією та підтримка суверенітету та територіальної цілісності України є життєво важливими для США і всього демократичного світу.

Але цей документ і інтерв'ю Кента, як і санкції проти Коломойського, Деркача та Дубинського, містять і абсолютно чіткі сигнали для України – чого США очікують від неї, що США вважають абсолютно важливим для того, щоб Україна була сильною, правовою, демократичною державою.

Давайте подивимось, про що йдеться у документі Atlantic Council.

«Сполучені Штати рішуче підтримують Україну у її прагненнях дати відсіч Росії на її сході та перетворити країну так, щоб вона була країною з ринковою системою з захищеними правами власності та справедливими судами. Забезпечення миру та стабільності в Європі є ключовим інтересом США. Закінчення війни під проводом Росії в Україні та побачити Україну, яка вийшла за межі своєї олігархічної системи — це взаємозв'язані цілі. Україна повинна виграти на обох цих фронтах, щоб досягти успіху як сучасна, демократична європейська країна.

Успіх України у боротьбі з агресією Кремля відповідає національним інтересам США як мінімум із трьох причин: війна Росії йде проти Заходу, а не лише проти України; майбутнє міжнародного порядку, заснованого на встановлених правилах залежить від відходу Росії з України; також США

мають моральне зобов'язання підтримувати боротьбу України за незалежність та демократію у широкому сенсі».

А далі документ містить детальний аналіз політичної та економічної ситуації в Україні, аналіз цілей кремля в Україні (як казав Збігнев Бжезинський – Росія вважає, що без України вона не може бути імперією, з підкореною ж Україною вона стає імперією автоматично) та гібридної війни Росії проти демократичної цивілізації у цілому.

Проте усе це не є новиною. США підтримували, підтримують та будуть підтримувати Україну у її прагненні бути вільною, демократичною, правовою європейською державою, гідною частиною демократичного світу.

Як на мене, головне у документі, це те, чого США очікують від України, яких дій, які мали б сприяти тому, щоб Україна була саме такою. Саме це, а не спекуляції на тему, коли Байден зателефонує Зеленському, і є головним, і є тим сигналом, який США абсолютно прозоро посилають Україні. От що це за дії.

Створення незалежної судової системи (пріоритетна задача). Вища Рада Юстиції та Вища Кваліфікаційна Комісія Суддів мають бути реформовані, судді які себе скомпрометували, мають бути звільнені, на їхнє місце мають бути призначені незалежні та чесні судді. Міжнародні експерти мають обов'язково брати участь у процесі відбору суддів, для того щоб гарантувати чесність цього процесу.

До цього можна додати, що звичайно США не для того запровадили санкції проти Деркача (якого назвали багаторічним російським агентом) та Дубинського (якого було названо агентом російського впливу), щоб вони продовжували засідати в українському парламенті, ніби взагалі нічого не сталося, а СБУ та українська прокуратура при цьому зберігали мовчання.

Як і санкції проти Коломойського запроваджено не для того, щоб Зеленський записав чергове відео, у якому прирівняв Порошенка до Коломойського. Це у США точно нікому не потрібно, більше того, це – дуже поганий сигнал для США.

Як і вбивцею Джо Байден визнав путіна, щоб показати у тому числі Зеленському, з ким він збирається розмовляти, як з одним з лідерів нормандського формату (оскільки ж він каже, що буде розмовляти з «усіма лідерами»).

Усе це є абсолютно прозорими, чорним по білому написані навіть не сигнали, а чітка програма дій, яких США очікують від України, бо вважають, що саме ці дії будуть вести Україну до того, щоб вона була сучасною, демократичною, правовою державою, гідним членом демократичного світу.

Той самий документ багато чого пропонує для підтримки України, зокрема

Так що ж з цього всього випливає?

Не телефонним дзвінком Байдена Зеленському треба цікавитись та тим, чи буде цей дзвінок та коли він буде. Треба просто уважно подивитись, чого США очікують від України та що Україна може отримати за підтримки США. А дзвінок є лише похідною від цього.

США послали Україні навіть, я би сказав, не сигнали, а чіткий план дій, згідно якого обидві країни мають робити певні речі, для того, щоб Україна досягла успіху. Успіх України – це успіх США, бо це успіх України забезпечує життєво важливі національні інтереси і України, і США. Адже для США є життєво важливим, щоб демократична спільнота у світі розширювалась та була успішною, а авторитарні сили зазнавали краху.

Але дії потрібні з обох боків. США не можуть зробити за Україну її частину роботи.

Дякую усім, хто прочитав. Робіть висновки.

Бережіть себе та своїх близьких, бережіть один одного. Здоров'я усім.