5e418cb3dbc00.jpg

Це лейтмотив багатьох стрічок (Шосте Почуття, Сходи Якова, Ванільне Небо, Початковий Код), в яких головний герой живе, рефлексує, бореться, пам'ятає, але згодом виявляється, що він вже мертвий, але останні дні, місяці і роки — це лише зимерна, передсмертна мозкова діяльність і флешбеки.

Кращі люди помирають на Майдані і на сході країни у війні з Росією, а основна масса населення 5 років їла в ресторанах, споживала російську пропаганду і посадила на трон проросійського покидька, який вже рік стоїть на колінах перед окупантом і здає національні інтереси просто через симпатію до руського міра і небажання вчитись бодай чомусь. Волонтерів і добровольців тягають по судам, всіляко демонізуючи все, що пов'язане із спротивом російській агресії, все, що не малоросія і не капітулянтство.

Помаранчева Революція неминуче змінюється обранням бандита і військового злочинця Януковича. Кращі люди країни на жилах виривають нас із радянського морока, але оскотинене населення неминуче повертає нас назад, роблячи відкат в ще гіршу конфігурацію малоросії, ніж навіть була до цього. Евромайдан, Революція Гідності і відсіч російським терористам неминуче розбивається об скотину, яка повертає країну в 2013-й. «Я ваш вирок!» і «Я розпускаю Верховну Раду 8-го скликання!» — каже малоросійський блазень, що майже два десятиліття плясав і розважав окупанта, плазуючи в російских квн і кіноіндустрії. І цей покидьок міняє Джемілева і Чубарова на Дубінського, Бужанского і Богуцьку. Він міняє... Ні, це оскотинене населення його руками міняє героїв війни на сівох, богданів, портнових і ермаків з бакановими. Війська відводять, беркут реабілітують, регіоналів повертають, перед путіним — на коліна.

Можливо, це ілюзія боротьби. Закільцьована агонія. Споглядаючи на цих покидьків, які вислужуються перед нікчемою, перед проросійським блазнем, малюють рішення суду і здають суверенітет, здається, що все закінчилось ще тоді, в XX-му столітті, коли націю винищили в підвалах нквд ще в 30-х роках. Все що після цього — рефлексія. Негативна селекція не залишає шанси на реальну боротьбу із можливістю щось змінити: є оскотинене населення, яке завжди буде нівелювати боротьбу януковичами і зеленськими, богданами і портновими. Ми залишились там, нас тут вже немає, це проекція в мозку, сновидіння, фантазія про те, як могло б бути, якби тут був ще хтось, крім тих, хто пристосувався, вислужується та плазує. Кожного разу ми повертаємось в початкову точку, тому що проекція майбутнього розбивається об 73%-вих нащадків нкдвистів і пристосуванців. Із совка, який перемолов цілу націю не може вийти нічого, крім цих 73-х відсотків, потрнових, шаріїв і зеленських з сивохами. Тільки гірші з гірших.


P.S. «підозрюваній у справі про погрози президенту Володимиру Зеленському волонтерці Марусі Звіробій обрали запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, тепер на неї мають одягти електронний браслет.»