site.ua
член клубу

Безтурботний вислів міністра економіки Тимофія Мілованова очікувано спричинив шквал обурення в інформаційному просторі. Ось ключові моменти з його посту:

"Цей текст для тих, хто книжки не читає. Я один із вас. Я науковець. Я постійно навчаюсь. Я створюю нові наукові статті і освітні курси. Я розвиваю бізнес. Я вважаю освіту найважливішою метою для кожної людини. Але я книжок не читаю і іншим не раджу.

Книжки – це развлєкуха, а не освіта. Сьогодні мені подобається інша развлєкуха - серіали та кіно, подорожі та ресторани. А також танці та клуби. Так, інколи я читаю книжки, але тільки для развлєкухи. Серйозні книжки. Для фану.

Навіть коли я пишу наукові статті – я читаю інші наукові статті і то частинами, я дивлюсь презентації колеги, та обговорюю ідеї на ланчі з друзями."

Здавалося б, не дивно, що користувачі соцмереж зустріли ці тези в штики, адже нова влада - це переважно профнепридатні, обмежені, неосвічені та закомплексовані люди з вулиці. За замовчуванням, це люди, що належать до руського міра і є плоттю від плоті малоросійського дискурсу на кшталт сватів, кварталів та інших еталонів несмаку (але це поки винесемо за дужки). Це КВН, російський розважальний сегмент, шоубіз та команда Коломойського-Богдана-Портнова. Чи варто дивуватись, що зекоманда не читає книжок? Ми б здивувались, скоріше, якби хтось з них прочитав книгу, замість чергового перегляду "Сватів" чи "Кварталу".

Проте, подивившись на профіль Милованова в Google Scholar одразу побачимо, що перед нами не черговий "заслужений" "вчений", що побудував кар'єру на публікаціях в смітникових вісниках локальних ПТУ і обвішаний липовими званнями і відзнаками постсовкового розливу, а людина, яка публікувалась в, на секундочку, одному із топових наукових журналів з економіки - Econometrica (і ще низці всесвітньо визнаних профільних видань). Цього вже достатньо, це говорить про фаховість науковця все.

Тепер наступне питання: чи є це виправданням того, що науковець не вважає потрібним читати книжки і, зокрема, художню літературу: Відповідь: авжеж.

Якби в мене було ще 100 років в запасі, я б жодної хвилини не витратив на художню літературу. Я б весь цей час витратив на пізнання того, як влаштований наш світ. Я б взяв підшивки Science, Nature, Physical Review, Neuroscience, Cell, The New England Journal of Medicine тощо. Це з точки зору обивателя.

А науковець і поготів не може собі дозволити таку розкіш - перестати тримати руку на пульсі наукової літератури, вивчати кожного дня все нові і нові статті в своїй та суміжних галузях та спеціалізації, відкинутись на спинці крісла і зануритись у читання художньої літератури. Науковець має постійно вдосконалюватись і вивчати нові теоретичні ідеї та емпіричні результати в своїй галузі. Лише так можна бути професіоналом та залишатись затребуваним та актуальним. Фізично ніколи вченим читати книжки, інакше вони просто безнадійно відстануть від постійно зростаючого наукового знання та сьогоденної проблематики. Інакше науковець просто випадає із професії. Мабуть у великому спорті та ж сама логіка: ти або кращий, чемпіон, що кує перемоги, титули і кубки, постійно тренуючись та вивчаючи суперника, або читач літератури. Весь вільний і робочий час - це вивчення існуючого океану наукового знання з твоєї теми і нових статей, які з'являються кожен день (вже не кажучи про міждисциплінарність і опанувань суміжних наук і тематик). Ви навіть не уявляєте цей безперервний потік нових статей: є вони реальним вкладом в науку та важливою інформацією для тебе чи ні - але ти маєш бути в курсі цього нового. В типовій науковій дисципліні є 4-6-8 топових журналів, в якому кожен рік виходить, ну, скажімо, 100-150 статей. + Написання власних статей (які звісно мають бути рівня кращих журналів в галузі), безпосередньо наукова робота, презентація на конференціях, викладання. Ну що, багато часу в вас залишилось на "Майстра і Маргариту"?

А от чого його не навчили в його Грифіндорі, так це базовій чесноті західного науковця - принциповості, честі та почутті власної гідності. Як людина, яку роками тренували шукати істину, слідувати науковому методу та професіоналізму може піти у команду відвертих пройдисвітів, профнепридатних та просто мерзотників - це те, що в цю теорію не укладається. Не тільки науковець, але будь яка людина яка має самоповагу та почуття власної гідності ПРОСТО НЕ МОЖЕ ПРИЄДНАТИСЬ ДО КОМАНДИ БЕЗПРИНЦИПНИХ МАЛОРОСІВ ТА ПРОФНЕПРИДАТНИХ, ЯКИМ ВСІ 5 РОКІВ БУЛО ПЛЮВАТИ НА УКРАЇНУ, КРИМ, ДОНБАС, ВІЙНУ З РОССІЄЮ. До команди, яка взагалі не розуміє як влаштований цей світ, як працює держава, як вона працює під час війни, як протистояти російській агресії і взагалі, це ще питання, чи сприймають вони всерйоз війну з россією та чи вважають вони її агресором. От що справді кидає тінь на його ділову репутацію та професійну придатність - це погодження стати в один ряд із Шаріковими і Швондерами, опуститись до одного рівня до імбецилів, покидьків і бандитів із 90-х, якими щедро укомплектована нашвидкуруч зекоманда. Я б краще помер, а ніж погодився співпрацювати із командою пройдисвітів на чолі із президентом - закомплексованим, самозакоханим, мстивим, обмеженим, неосвіченим, некомпетентним малоросом і хамом. Чого ви сподіваєтесь досягти в такій компанії, пане професоре?! Де ваше критичне мислення? Де об'єктивна оцінка ситуації і встановлення причинно-наслідкових зв'язків.

Як би там не було, вирок цьому науковцю винесе історія. Поряд із науковими здобутками буде велика плями в біографії – робота на квнщиків, які дорвались до влади на оголтілому популізмі під час війни. В недалекій перспективі така колаборація буде розцінюватись так само як і робота на Регіоналів чи Единоросів. Готові вислужуватись перед нікчемами та пройдисвітами? Готуйтесь зайняти місце в історії поряд з ними.

german.aksyom
Герман Аксьом

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація

Рекомендації