Байден Байденом, але мене занепокоїв в розмові Трампа і Зеленського ще один неприємний уривок. І йдеться про обговорення інших партнерів України. Наводжу власний переклад. Оригінал на сайті Білого Дому.

«В. Зеленський: Ми привели багато нових людей. Не старі політики, не типові політики, тому що ми хочемо мати новий формат і новий тип уряду. Ви є чудовим вчителем для нас у цьому.

[А як щодо династій у політичній системі США? Як щодо того, що більшість серйозних політичних гравців у США — це якраз професійні політики, при чому явно не молодого віку? — прим. авт.]

Д. Трамп: Ну, дуже приємно чути це від вас. Я скажу, що ми робимо багато для України. Ми витрачаємо багато зусиль і багато часу. Набагато більше, ніж роблять європейські країни, і вони повинні вам допомагати більше. Німеччина майже нічого не робить для вас. Все, що вони роблять, — це розмова, і я думаю, це те, про що ви справді повинні у них запитати. Коли я розмовляв з Ангелою Меркель, вона говорила про Україну, але насправді вона нічого не робить. Багато європейських країн так само, тому, я вважаю, це те, до чого ви повинні придивитися, але Сполучені Штати були дуже добрими до України. Я б не сказав, що це взаємно обов'язково, тому що відбуваються недобрі речі, але Сполучені Штати дуже, дуже добрі до України.

В. Зеленський: Так, ви абсолютно праві. Навіть не на 100%, а фактично на 1000%, і я можу вам сказати наступне: я дійсно розмовляв з Ангелою Меркель і зустрічався з нею. Я також зустрічався і спілкувався з Макроном, і я сказав їм, що вони роблять не так багато, як як потрібно робити у питаннях санкцій. Вони не застосовують санкцій. Вони працюють не так сильно, як повинні працювати для України. Виявляється, що, хоча і логічно, Європейський Союз повинен бути нашим найбільшим партнером, але технічно США є набагато більшим партнером, ніж Європейський Союз, і я дуже вдячний вам за це, тому що США роблять досить багато для України. Набагато більше, ніж Європейський Союз, особливо коли ми говоримо про санкції проти Російської Федерації.»

По-перше, бути вдячним за допомогу (у цьому випадку США, які дійсно є нашим потужним партнером) — це добре.

По-друге, нам ніхто нічого не «повинен». Це треба зрозуміти всім.

По-третє, при будь-якій точці зору на діяльність/бездіяльність європейців, ЄС — таки наш серйозний партнер, який зробив чимало, окрім висловлювання вічного занепокоєння. Це стосується, як Європейського Союзу в цілому, так і окремих країн. І у розмові про них керівник нашої держави, ким би він не був, мав би дотримуватися норм дипломатії. Доцільність цього «перемивання кісток» у такому дусі — на межі дипломатичного моветону. І це стосується обох політиків. Але чи потрібне нам ще охолодження стосунків з ЄС через якийсь недолугий вислів? Перед зустріччю у Нормандському форматі, яка колись таки має відбутися. Якого (охолодження), втім, я сподіваюся, не буде.

Ну, а з десяток згадувань Джуліані, інформація про те, шо Зеленський хотів «осушити болото в Україні», запевнення у тому, що при більшості у парламенті «наступний прокурор буде на 100% моєю людиною» (так-так, в розмові про Байденів), і обговорення попереднього посла: «Чудово було, що ви були першим, хто сказав мені, що вона поганий посол, бо я з вами на 100% згоден. Її ставлення до мене було далеко не найкращим, тому що вона захоплювалася попереднім Президентом і вона була на його стороні.» — тут хай вже кожен обере собі найцікавіший чи найулюбленіший момент.

Ну, або хай виправдовує і розповідає, що «не все так однозначно».

Тож — Let"s the srach begin!