site.ua
evgen.magda
Євген Магда
член клубу

Минулого тижня хіба що підвищена увага суспільства до електронного декларування статків держслужбовців та парламентаріїв дозволила промайнути відносно спокійно черговій #зраді в енергетичній сфері. Вартість вугілля на державних шахтах та невідповідність ціни «Роттердам+» стала темою обговорення переважно в експертних колах.

Проте не все так просто. Якщо на торгах Роттердамської біржі вугілля продається по 2200 гривень за тонну вугілля, а державні шахти отримують не більше 1400 гривень, то виника серйозна проблема. Справа в тому, що вугільна галузь не надто розбалувана увагою з боку влади в цілому, можна сказати більше – протягом тривалого часу сприймалася як дійна корова для окремих відомих політичних персонажів. Причому в Україні, якщо хто забув, існує не лише Донецький вугільний басейн з його проблемами, пов'язаними з бойовими діями та спробами сепаратистів отримати власний зиск від вугільних шахт, але і Львівсько-Волинський вугільний басейн. На заході Україні вугілля має меншу теплотворність, більшу зольність, проте проблеми гірників тут не набагато менші.

Питання адекватності ціни вугілля відіграє роль червоної ганчірки для шахтарів, умови праці яких не можна назвати надто комфортними. Якщо врахувати, що і держава в цілому вже третій рік живе у стані постійного стресу, то нескладно здогадатися: спрямувати вістря гніву в бік Києва нескладно, достатньо мати вплив на лідерів громадської думки у шахтарських містечках. Минулого літа українці з тривогою спостерігали за хресною ходою з Почаївської (Тернопільщина) та Святогірської (Донеччина) лавр, не без підстав очікуючи провокацій від прихильників «руського міра». Уявіть, що станеться, якщо з відповідним інформаційним супроводом на Київ рушать колони шахтарів з заходу та сходу країни, вимагаючи належних умов роботи та оплати праці. Уявили?

Політики та політично ангажовані експерти, що маніпулюють цифрами та підбурюють шахтарів, покладаються на необізнаність українців в тонкощах тарифоутворення. Адже регулятору треба давати довгі вузькопрофесійні пояснення, що формула «Роттердам+» для українського вугілля не відображає поточні коливання біржі в режимі онлайн, а враховує їх середньозважені показники протягом календарного року. І що шахтарів не грабують, а зростання вартості вугілля на світових ринках буде враховано в ціні вугілля державних шахт в наступних періодах, навіть якщо на той момент Роттердамська ціна поповзе вниз так само стрімко, як зростає в жовтні. В цьому і є суть державних комунікацій, а не в урочистих заходах зі святкуванню 20-річчя ринка електроенергії в Україні, що відбуваються цього тижня.

Голова НКРЕПК Дмитро Вовк припускається серйозної помилки, коли на інформаційні викиди на цю тему не реагує належним чином. Нагадаю, що гібридна агресія Росії триває, а енергетична тема в ній грає неабияку роль. Коли керівники енергетичної галузі не знаходять часу для відповіді на гострі заяви про проблеми, вони створюють серйозну загрозу для внутрішньполітичної стабільності, адже лише ледачий не говорив, що нинішній опалювальний сезон буде надзвичайно політизованим.

В умовах, коли шахтарів по всій Україні намагатимуться використати в якості політичної зброї, влада має відповідати асиметрично – прозорою та зрозумілою мовою здійснюючи діалог з суспільством в цілому. Інакше генератори #зради в українському суспільстві працюватимуть безупинно.