Лідери ЄС активно обговорювали ситуацію в Україні. Велика Британія перетворюється на послідовного опонента Росії. Дональду Трампу не щастить з друкованим словом. В Умані відсвяткували Рош Га-Шана. Путін не має намірів відмовлятися від впливу на Південному Кавказі.

Україна продовжує бути важливою темою для лідерів ЄС. У Києві побував канцлер Австрії – країни що у другій половині 2018-го головує у Європейському Союзі – Себастьян Курц. З одного боку, він є представником когорти «путінферштеєрів», з іншого – за законами політичної моралі Старого Світу має бути рівновіддаленим. Діалог – важлива складова європейської політичної культури, і про це не варто забувати. Певен, що тема України звучала і під час зустрічі у Марселі Еммануеля Макрона та Ангели Меркель, адже лідери Франції та Німеччини з 2014 року несуть тягар відповідальності за сприяння врегулюванню конфлікту на Донбасі.

Велика Британія, яка готується до Brexit-у – болісного та не надто вигідного, назвала вголос імена вірогідних отруювачів Сергія та Юлії Скрипалів. Офіційний Лондон не буде вимагати їх видачі, усвідомлюючи марність спроб, проте вже сьогодні можна говорити, що наступного року Кремль отримає потужного критика, який не буде більше скутий європейськими правилами політичного етикету.

Боротьба американських медіа проти Дональда Трампа отримала нову сторінку. Цього разу – на шпальтах New York Times у вигляді анонімної колонки представника адміністрації 45-го президента США. Неназваний чиновник пише про внутрішній опір політиці Трампа, який втілюється в життя частиною його команди. Нескладно здогатися, що Трамп розлючений цією публікацією та шукатиме її автора. Як видається, чимало представників заокеанського істеблішменту вболіває за те, щоб пошуки спричинили початок процедури імпічменту.

Володимир Путін провів аудієнцію з Ніколом Пашиняном, до якого у Кремля виникає чимало питань. Голова вірменського уряду, який прийшов до влади на хвилі протестів, має замало простору для геополітичного маневру, і Кремль має наміри цим скористатися. Схоже, вже ближчим часом ми почуємо про «фактор Карабаху» на Південному Кавказі, який дозволяє активно впливати на південний фланг НАТО.

Зустріч президентів Ірану, Росії та Туреччини, присвячена ситуації у сирійській провінції Ідліб, швидше зафіксувала наявні між трьома державами протиріччя. Цю трійцю сьогодні об'єднує хіба що антиамериканизм, який троє лідерів готові експлуатувати кожен на власний розсуд. Проте очікувати узгодженої позиції щодо Сирії від учасників зустрічі у Тегерані не варто.

Біля 30 тисяч хасидів традиційно відсвятували в Умані Рош Га-Шана – єврейський Новий Рік. На жаль, Україна не зуміла використати цей факт для організації кампанії з інформаційної протидії поширенню чуток про панування в нашій державі антисемітизму. Ба більше – недолугою згадкою про «Адольфа Алоїзича» особисто Андрій Парубій дав змогу продемонструвати свою наполегливість російським пропагандистам та їх українським сателітам.