Що ж, так званий фестиваль сміху «Гуморина» в Одесі добіг свого завершення. Весь час напередодні, впродовж і навіть після точились не аби які війни між адептами цього «весілля» і його хейтерами.

Підозрюю, що тим, хто живе на відстані від Південних Воріт Ураїни, буде важко зрозуміти, що це за клоака – мухи, мед, лайно і цвяхи змішались у єдиному вареві, яке не припиняло вибухати.

Тут було все прекрасно овер, ніж too much. І напівватна секта, що перечубилась між собою як тільки могла, обговорюючи, який саме лого фестивалю буде доречним – «морячок» чи «уточка». Одеса – це таке велике село, переплетене і перемішане кодло, яке знає одне одного мало не з юності – хто чим дихає і з чиєї руки злизує котячий корм.

Тут тобі у батлах нагадають все – і якого кольору у тебе білизна, і вигадають те, чого не можна пригадати. Що ти бездарність, а ще «понаїхало». Ці короновані Соф*ї-Августи-Фредеріки, засліплені сяйвом своїх чеснот, раптом напишуть комусь – «єдь в свой Кіровоград». Любі мої короновані комахи, хто вам взагалі вбив у голови цвяхами, що ви такі особливі? В чому вона, ваша особливість? У ботоксі, що вам наколов косметолог? Чи може у тому, що ви відставляєте мізинчик, коли тримаєте кавову чашку? Чи може у тому, що ви п*єте ту каву з фарфору серед руїн і занепаду, які не помічаєте? Вам так хочеться свята, у вас все добре, вас не обкрадають, ви берете участь консультантами у проектах, які занепастять це місто скоріше, ніж землетруси і урагани, для вас не існує слів «промка», «Іловайськ», «зелений коридор», «Град». Ви не знаєте, що є місця, де слово «дискотека» — це не вид розваги, а обстріл.

Ви рахуєте жертви в одеському Будинку Профсоюзів, забуваючи згадати де саме, коли і з чого все почалось. І це так природньо, адже для вашого свята сміху навіть прибрали меморіал загиблому 2 травня Ігорю Іванову, що простояв тут три роки, аби догодити вашим естетичним уявленням. І при цьому ви навіть іноді пишете у коментарях про те, що «ви нє протів України, но...»

Кожне свято – воно про щось. Про що було це свято сміху, у чому його ідея? У натовпі, що світить телефонами під гурт «Гриби»? До речі, це перше міське свято, яке завершувалось не на Потьомкінських сходах. Ну адже їх просто немає.