site.ua
dmytro.ostapchuk
Дмитро Остапчук
новачок

Частина перша

В перших рядках цього допису хочу подякувати шановним читачам за інтерес, що був проявлений до попередньої частини та у якості фідбеку дати відповідь на кілька питань від них.

"Навіщо це все потрібно?" та "Досить піаритись на темі тендерів". В поточний час інтенсивно розгортається процес електронізації державних закупівель. Його локомотивом виступають МінЕкоРозвитку та Торгівлі (МЕРТ), группа розробників системи Прозорро, громадські організації та активисти. Буквально сьогодні вони відзвітували про перші 100 млн.гривень, що пройшли за новою системою та оцінили економію по закупівлям в 16 процентів від загальної вартості. Це дуже добре. Водночас, ми пам`ятаємо про 20.000 замовників, десятки схем та маніпуляцій на які вдаються бажаючи покормитись біля державного ресурсного струмка. Також, ми пам`ятаемо що у МЕРТ скоротили Департамент моніторінгу за державними тендерами, то ж, цю функцію повинна взяти на себе громадськість. В нас немає наміру просто піаритись на цій тематиці, а є бажання та можливість запропонувати суспільству дійсно дієвий механізм моніторингу та виявлення корупційних схем у сфері державних закупівель.

Друге питання, що задали читачі, стосується того, навіщо нам ці архивні відомості та ретроспективна інформація. Все дуже просто. Ми створюємо точку відліку, за якою, потім, вже в режимі реального часу зможемо оцінювати ефективність зусиль товариства, що реформує цю важливу для держави галузь.

Отже, продовжимо.

Не менш важливими, ніж абсолютні показники в грошовому еквіваленті, є показники кількості державних тендерів.


З початку публікації результатів державних тендерів в 2008-му, тенденції 2008-2011 років були подібні, кількість переможців була більше кількості замовників на подібні цифри з тенденцією до збільшення. З нашої точки зору, в 2008-2011 роках стан системи державних тендерів можна було охарактеризувати як вільний, той, що регулюється ринковими конкурентними важелями.

В 2013 році цей тренд був змінений на адміністративно-корупційний, вільна конкуренція була замінена на адміністративний ресурс та корупційну складову. Після зміни влади в 2014 році негативні тенденції, на жаль, не тільки не припинились, але й продовжили наростати.

Саме тут хотілося б зауважити, що дуже важливою перемогою суспільства стало відкриття всієї інформації, що стосується державних закупівель, а саме, не тільки таблиць з оголошеннями торгів та переможцями, а й документації, що супроводжує ці тендери. За наявності програмних засобів моніторингу можна дізнатись, наприклад, про те, що всі комунальні медичні заклади столиці кормлять певними продуктами харчування всього дві фірми та приватний підприємець, що по колу, втрьох, приймають участь та виграють по черзі усі тендери. І таких прикладів - тисячі.

Отже, яскравим показником корупційності державних закупівель можна рахувати наступний коефіцієнт - кількість унікальних переможців на одного унікального замовника.

Треба зазначити, що в умовах вільного конкурентного середовища кількість переможців у тендерах повинна перебільшувати кількість замовників. В 2008-2011 роках цей показник знаходився у інтервалі 2,4...2,92, тобто, кожний замовник працював з 2-3 переможцями. Можна вважати, що коефіцієнт у такому діапазоні значень відображає наявність вільних ринкових відносин.

Протягом 2012-2013 років було здійснено централізацію державних закупівель структурами, що були наближені до органів державної влади. В 2013 році співвідношення "переможець-замовник" прийняло значення менш ніж одиниця.
На жаль, після зміни влади в 2014 році ця сфера державних закупівель продовжила своє падіння, досягнувши в першому кварталі 2015 року значення коефіцієнта в 0,56. В 2015 році на одного переможця тендера приходилось по два замовника! Цей показник корупційності державних закупівель майже в два рази більше ніж у 2013-му.

Серед індикаторів, що характеризують наявність корупційної складової в системі державних закупівель, дуже важливим показником є кількість тендерних закупівель з одним учасником.

Аналізуючи отримані результати, можна зазначити, що найбільш позитивна ситуація за даним показником була досягнена у 2010-2012 роках, коли зріст загальної кількості тендерів переважав зріст кількості закупівель з одним учасником.У 2013 та 2014 роках це співвідношення почало рух у напрямку посилення корупційної складової. В першому кварталі 2015 року вже дві з трьох закупівель проводились в одного учасника!


Отже, підсумовуючи надану інформацію хочеться наголосити на наступне:

Державні закупілі сьогодні -це:

  • Ринок товарів та послуг на річну суму близько 220-230 млрд.гривень
  • Біля 20.000 замовників-державних та комунальних підприємств
  • Надзвичайна концентрація наближених до замовників фірм та підприємців-переможців закупівль (в середньму, 2 замовника на 1 переможця)
  • Надзвичайна концентрація закупівель в одного учасника (дві з трьох закупівель)

Безумовно, таку систему треба ламати. Тільки десять корупційних процентів становлять 22 млрд. гривень, і це, насправді, той мінімум, з якими проводяться, мабуть, усі державні тендери. Тільки с початком функціонування системи електронних торгів вже вдалося знизити вартість державних закупівель на 16 процентів! І це - тільки початок. На нашу думку, із введенням системи комплексного моніторингу та оцінки якості переможців державних тендерів цей показник можна буде значно покращити.

Про діючи схеми та способи маніпуляцій, до яких вдаються тендерні ділки - у наступних дописах.

Дмитро Остапчук та Дмитро Булатов