site.ua
член клубу

В інтерв'ю «Радіо Марія» представник УПЦ (МП) отець Микола Данилевич заявив, що Церква не повинна висловлюватись щодо характеру війни на Донбасі. Наводжу цитату:

«Кожна війна – це конфлікт, і називати війну конфліктом не є помилкою, це абсолютно правильно, – сказав речник УПЦ. – Те, що відбувається там,– це війна, але питання в тому, яка саме – міжусобна або за участю іноземних сил... Ми намагаємося уникати політичних визначень, тому що, по-перше, вони не приносять ніякої користі і в рамках Церкви ніяк не допоможуть. Це не справа Церкви. Є визначення держави, вчора була одна влада, сьогодні інша, але це питання до влади, до юриспруденції... Але це не моє питання, це не питання священика, це не питання Церкви – це питання держави, законодавчих органів і різних міжнародних структур – як класифікувати ту чи іншу війну. Нехай вони самі між собою розберуться – це війна між Україною і Росією або це, все-таки, внутрішній конфлікт, або внутрішній конфлікт з елементами зовнішнього втручання. Це питання до Генерального штабу, до кого завгодно – тільки не до Церкви і священиків».

Тут є дві очевидні брехні.

Перша. Українська влада визначилась з характером конфлікту на Донбасі. Це збройна агресія Російської Федерації. Це визначено Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року, Постановою Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року, Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській області».

Цього цілком достатньо, щоби зрозуміти, що ця пластинка УПЦ (МП), про те що нехай держава спочатку сама визначиться, ‒ явно брехлива та маніпулятивна.

Друга брехня. Отець-спікер намагається переконати всіх навкруги, що не справа Церкви визначити характер війни. І ця брехня ще підступніша, тому що ті, хто не знає нюансів церковних документів, може в це повірити. Проте внутрішніми документами встановлюється геть інше.

Відкриваємо Соціальну концепцію УПЦ, розділ VIII, пункт 3, абзац 4:

«За нинішньої системи міжнародних відносин часом буває важко відрізнити агресивну війну від оборонної. Грань між першою і другою особливо тонка у випадках, коли одна чи декілька держав або світова спільнота розпочинають воєнні дії, мотивуючи їх необхідністю захисту народу, який є жертвою агресії (див. XV. 1). У зв'язку з цим питання про підтримку або осуд Церквою воєнних дій потребує окремого розгляду кожного разу, коли такі розпочинаються або виникає небезпека їх початку».

От пряма норма внутрішнього документу УПЦ (МП), яка свідчить про те, що визначення питання характеру війни, чи то агресивна, чи то захисна, належить і до церковної компетенції. Тобто о. Микола Данилевич публічно збрехав.

Більше того, документ визначає, що церква має всі повноваження засудити агресивну війну, коли вона починається, або коли тільки виникає небезпека її початку. Однак УПЦ (МП) жодного разу не збиралась з приводу цього питання. Тобто за 5 років війни на їхній канонічній території, вони навіть не спромоглися визначити який характер війни, від якої страждає їхня паства.

Гідно, православно, канонічно.

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація